Мета: поглибити знання про поетичний талант Ґете; розвивати творчі здібності учнів, виховувати повагу до виявів чужих почуттів; працювати над виразним читанням віршів.

Тип уроку: додаткове читання з елементами аналізу ліричних творів.

Я створював лише те, що палило мене

зсередини й вимагало втілення.

Й. В. Гете

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з творчістю відомого німецького поета-філософа та поетапросвітителя Йоганна Вольфґанґа Ґете. Ми поговоримо про провідні мотиви його лірики. (Тему уроку учні записують у зошити.)

Спочатку спробуємо пригадати, що ми вже знаємо про поета та його творчість.

«Мозкова атака»

На дошці (або великому аркуші паперу) записуються короткі вислови — асоціації, які виникли в дітей стосовно теми уроку (зберігається до кінця уроку!).

Методичний кометар

«Мозковий штурм» («мозкова атака») — метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учасників щодо обговорюваного питання чи теми. На першому етапі учасники активно висувають свої ідеї, у тому числі й нереалістичні, фантастичні й нелогічні. Головне — кількість ідей, а не їхня якість. На цьому етапі забороняється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію приймають і записують на дошці або аркуші паперу. Від учасників не вимагається обґрунтувати пропозицію або пояснити думку. Час для висунення ідей  зазвичай обмежений. Другий етап — оцінювання та обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо.

Переваги цього методу:

·         за короткий час збирається максимальна кількість різних думок;

·         залучаються до роботи ті, хто зазвичай є пасивними і соромляться брати участь у дискусіях;

·         активізуються уява і творчі можливості учасників, вони отримують можливість відійти від стереотипних уявлень і стандартних схем;

·         дає можливість для наступного обговорення в групах. Для організації мозкового штурму необхідно:

·         сформулювати запитання, проблему або ситуацію і попросити учасників висловити свої ідеї та пропозиції;

·         обрати в групі протоколіста;

·         повідомити, що учасники можуть пропонувати будь-які ідеї, які спадають їм на думку;

·         не обговорювати ідеї відразу після того, як їх запропоновано;

·         записувати так, щоб кожен член групи міг добре бачити нотатки;

·         після того, як названо 10–15 ідей, підвести риску;

·         опрацювати спільно з учасниками список ідей: додати нові, вилучити ті, що не стосуються теми, розподілити ідеї за категоріями, відібрати найкращі тощо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Ґете — насамперед геніальний поет. Кохання, природа, то зворушливо-ніжна, то бурхлива, нестримні поривання душі, дивовижні й прекрасні явища в житті — ось теми його віршів. Завжди в центрі цих віршів — сам автор, який одночасно виступає й у ролі ліричного героя, духовно активного та чутливого, завжди готового до зустрічі з дивом. Він не просто споглядає реальність, а перетворює її на згустки яскравих, захопливих вражень.

Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку творчості поета та познайомимося з лірикою Ґете.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Виразне читання та аналіз поезій Ґете

У ч и т е л ь. Зараз звучатимуть вірші у виконанні ваших товаришів.

Завдання: після кожного прочитання будемо заповнювати (у зошитах і на дошці) відповідні графи таблиці. На роботу над кожною поезією матимемо 2–3 хвилини.

(Читці по черзі читають вірші зі збірки. Після кожного прочитання учні формулюють висловлювання і записують у зошити, а учитель — на дошці.)

2. Узагальнення

У ч и т е л ь. Повернемось до таблиці і спробуємо узагальнити. (Узагальнення робить учитель спільно з учнями.)

Ґете — геніальний лірик. Основні мотиви його лірики: замилування природою, щасливі любовні переживання, ствердження духу бунтарства. За ствердженням поета, любов панує і в природі, і в житті людини; цивілізація не в змозі подарувати людині такої радості та повноти світовідчуття, як природа. Природа для поета — ніжна і добра мати; її вільний і прекрасний світ — джерело життя і натхнення. Ґете яскраво змальовує пейзажі. Ідеал Ґете — внутрішньо вільна, закохана в життя людина, яка прагне звільнитися від пут змертвілих традицій. Лірика Ґете тісно пов’язана з традиціями народної поезії. Вірші його вирізняються оптимізмом, активним бойовим характером. Поета цікавить історія, сучасність, рідна земля, чужі краї, філософія і мистецтво.

3. Повідомлення учнів за темами «Ґете і Україна», «Переклади Ґете українською» (за випереджувальним завданням)

Орієнтовний зміст повідомлень

— Йоганн Вольфґанґ Ґете — видатний просвітитель Німеччини, якому належить чільне місце серед просвітників усього світу. Багато зробив Ґете задля популяризації Просвітництва на теренах України. Особливо тісними були його зв’язки з Харківщиною, де

готувалося відкриття першого університету. Ґете був зацікавлений ідеєю добору викладацького складу для університету, особисто займався цим питанням (університет було відкрито 1805 року, а вже з 1803 року Ґете листувався з попечителем Харківського навчального округу С. Потоцьким щодо добору кращих професорів та викладачів).

Ім’я Ґете було популярним у Харкові: учений-просвітник був обраний почесним членом Ради Харківського університету, а на виборах ректора був одним із перших претендентів на цю посаду. Для Івана Франка Ґете — один із найяскравіших європейських

письменників, художні пошуки якого привели до кардинальних змін у характері художнього мислення, відкриття нових незвіданих горизонтів образного освоєння дійсності. Називаючи Ґете «найбільшим поетом нашого часу», український критик бачить у його творчості невідому раніше оригінальність та здатність представити незаангажовано найрізноманітніші аспекти сучасного йому життя, які включають і об’єктивне зображення всіх верств тогочасного німецького суспільства, і відтворення «найщоденніших, звичайних

речей».

Творча спадщина німецького просвітителя не обійшла стороною українську культуру, справивши на неї вагомий вплив і привнісши в літературний процес України нові обрії в осмисленні людини й світу. У ХІХ ст. перекладами Ґете займались П. Гулак-Артемовський

(переспів балади «Рибалка»), І. Франко (численні статті, нариси, огляди творчості Ґете; «Перша передмова до перекладу “Фауста”», переклад першої частини «Фауста»). У ХХ ст. його твори перекладали Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, М. Лукаш, І. Вирган. Відомий письменник-емігрант І. Качуровський, щойно повернутий із забуття, провів дослідження «Відгуки творчості Ґете в поезії Ю. Клена».

Значним був також вплив Ґете на творчість українських письменників. Так, тема перемоги щирого кохання, зображена у творі Ґете «Герман і Дорофея» знайшла відображення у творі М. Макаровського «Наталя, або Дві долі разом», традиція романувиховання («Літа Вільгельма Майстера») — у творах Шевченка «Художник», «Близнецы», а доля Маргарити («Фауст») відобразилась у долі Оксани («Слепая» Шевченка).

Як бачимо, розвиток української літератури відбувався в єдності з розвитком прогресивних літературних ідей світу. У цей час письменництво України активізує пошук власного шляху в літературі, орієнтується на найкращі зразки європейського художнього слова.

ІV. Рефлексія

Асоціації

Завдання для учнів: підібрати та записати слова-асоціації для характеристики Ґете-людини і Ґете-поета. На роботу відводиться 2 хв. Учні за бажанням зачитують. Найцікавіші характеристики дописуються до тих, які було написано на дошці (або аркуші паперу) на початку уроку.

V. Домашнє завдання

Повторити вивчене, підготуватись до написання контрольного твору.