Мета: простежити причини і наслідки еволюції образу Сигізмундо; навчати формулювати та висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в драмі; навчати аргументувати свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Обладнання: цитати п’єси Кальдерона «Життя — це сон».

Тип уроку: урок-дослідження.

Моїм учителем був сон…

(зі слів Сигізмундо)

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання

«Методика взаємозапитань»

Учні озвучують підготовлені вдома запитання, одноклассники відповідають на них. Наприкінці цього виду роботи учні визначають запитання, які були найцікавішими, пояснюють чому.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. «Усе своє життя люди проводять прикутими до стін темної печери. Ланцюги тримають їх так міцно, що годі й побачити навіть єдиний сонячний промінь, який проникає до в’язниці. Тіні на стіні — ось те життя, що його вони вважають справжнім. Коли ж одному з в’язнів випадково пощастило побувати на волі і він, повернувшись, захоплено розповів братам по нещастю про вільне життя, вони, звісно, йому не повірили…» Так у ІV ст. до н. е.  описав Платон життя невільників, ув’язнених у печері. Притча Платона, популярна за доби бароко, стала свого роду ключем до п’єси Кальдерона. Справжньою ж темою п’єси є трагедія молодої людини,яка, не знаючи і не розуміючи життя, повинна зробити свій вибір. «Моїм учителем був сон»,— так сказав про себе герой драми Кальдерона. Саме про формування його життєвої позиції, про вибір Сигізмундо ми сьогодні і поговоримо. (Учні записують тему уроку та епіграф.)

ІІІ. Робота над темою уроку

У ч и т е л ь. Особливість композиції п’єси полягає в тому, що вона висвітлює три якісно різні, послідовні «етапи» духовної еволюції головного героя. Прослідкувавши шлях, що він пройшов, ми зрозуміємо, як він зміг сформувати в собі Людину. (Для продовження уроку клас об’єднується в 4 групи. Учитель заздалегідь готує талони для поділу — цитати із твору, розрізані на кількість, необхідну для створення груп.

Цитата 1. «…Небеса, чому звалився, // впав такий на мене гнів, // Що за злочин я вчинив // проти вас — що народився?»

Цитата 2. «О мій світе, що я бачу! // О мій світе, що я чую! // Я дивуюсь і німую, // Вірю й ні в свою удачу».

Цитата 3. «Сину, цей шляхетний вчинок // повертає мені вдруге // цього дня тебе,— ти принц!»

Цитата 4. «Ось в чім вагань причина. Через це // Живуть напасті наші стільки літ».)

Завдання для групи 1. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади першої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 2. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади другої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 3. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади третьої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 4. Порівняйте образи Гамлета і Сигізмундо, виразно прочитайте монологи героїв. Час на опрацювання матеріалів та підготовку відповіді — 10 хв, після чого групи презентують результати роботи.

Очікувані результати роботи груп

Група 1. Хорнада перша — роль таємниць у хорнаді; історія ув’язненого принца Сигізмундо, його взаємини з небом і з людьми; сенс двобічності образу Сигізмундо «людина — звір»; трактування драматургом проблеми свободи особистості; сенс філософської притчі про двох мудреців-злидарів.

Група 2. Хорнада друга — експеримент короля над принцем і його наслідки; роль монологу Сигізмундо; загальний висновок героя щодо пізнання світу.

Група 3. Хорнада третя — третя зустріч Сигізмундо із Росаурою; перемога героя над звіром, що жив у ньому; фінал карнавальної лінії блазня Кларіна; династичний шлюб у фіналі п’єси і його роль.

Група 4. Шекспір і Кальдерон писали свої драми в одну й ту саму епоху — епоху європейського бароко. Головні герої п’єс Шекспіра «Гамлет» і Кальдерона «Життя — це сон» Гамлет і Сигізмундо, з одного боку, дуже схожі, але з іншого, зовсім різні люди. Гамлета і Сигізмундо переповнює почуття помсти. Та якщо Гамлет прагнув помститися за вбивство свого батька, то Сигізмундо хотів згубити батька, помстившись йому за своє зіпсоване життя. Гамлет, на відміну від Сигізмундо, не був іграшкою сліпої долі або грандіозних зовнішніх сил, що є характерним для драматургії доби бароко. Сигізмундо щомиті долав у собі звіра, а Гамлет був носієм гуманістичної самосвідомості, вступав у конфлікт з антагоністами, які уособлювали невблаганну реальність «часу, що звихнувся». Можна сказати, що Гамлет — це герой-гуманіст, герой-інтелектуал, який не може звести своє завдання до акту особистої помсти. Гамлет клянеться стерти «всю мудрість книжну», та стерти її він не в змозі і тому залишається інтелігентомгуманістом.

Коли Сигізмундо вдруге замкнули у вежі, юнак залишився зовсім самотнім. Гамлет не міг нікому довіряти, окрім свого вірного друга Горація. Гамлет не зміг пробачити Клавдія (свого дядька) за убивство батька, загинули і Гамлет, і Клавдій. Сигізмундо ж прощає батька і повертає йому трон, звертається до нього, як підданий до монарха. Цей учинок сприймається як дивовижна метаморфоза «звіра», прояв сутності людини, що пов’язує її з безкінечністю, з Богом. Усвідомивши, що життя — це сон, Сигізмундо пізнав і глибинні істини, і справжні цінності буття. Він усвідомив марність багатства, задоволення, честолюбства, влади тощо, адже люди не мають цього насправді й не відають, що дивляться лише сновидіння.

У п’єсі «Життя — це сон» послідовно простежується ідея: людина може і має долати не долю, а саму себе, духовно й морально удосконалюючись, і цей шлях веде до Бога.

* * *

(П. Кальдерон. «Життя — це сон», хорнада перша, сцена друга. Переклад М. Литвинця)

ІV. Рефлексія

1. Бесіда

·         У чому вбачає Сигізмундо щастя і волю?

·         Який вихід з «безвихідної» ситуації «життя — це сон» пропонує автор драми?

·         У якому з двох монологів (Гамлета і Сигізмундо) сон є метафорою смерті, а в якому — метафорою життя?

2. «Кола Вена»

Методичний коментар

«Кола Вена» — навчальна методика, яка використовується з метою навчити учнів здійснювати порівняльний аналіз з обов’язковим синтезом його результатів. У процесі роботи вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми, літературні образи, біографії авторів тощо), до вирішення яких необхідно звернутися в ході розкриття теми. Як правило, їх буває 2–3. Інформація, що стосується конкретної проблеми, заноситься до окремого кола. У спільну частину записується інформація, що є спільною та стосується всіх виділених складових.

V. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Перемогти в собі звіра — це особиста проблема героя чи вічна проблема кожної людини?»; підготуватись  до тематичної контрольної роботи.