Мета:  продовжити знайомити школярів з письменниками Харківщини, зокрема з життям і творчістю М. Возіянова, проаналізувати ідейно-художній зміст окремих його гумористичних творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, формувати кругозір школярів; виховувати пошану, повагу до творчості письменників-співвітчизників, зневажливе ставлення до ледарів, хабарників; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет М. Возіянова, міні-виставки творів письменників Харківщини, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вікторина «Визнач правильне твердження»

Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визначте правильність поданої думки.

1. Твір І. Франка «Іван Вишенський» є гумористичним. (Ні)

2. Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів. (Так)

3. І. Вишня — засновник в українській літературі жанру усмішки. (Так)

4. Сарказм — поетичний твір, написаний у давньоримській літературі гекзаметром. (Ні)

5. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища. (Так)

6. Художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображені в сатиричному або гумористичному плані називається гуморескою. (Ні)

7. Гумор — узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. (Так)

8. За жанровою спрямованістю твір П. Глазового «Найважча роль» — гумористичний. (Так)

9. Скоромовка — народний жарт. (Так)

10. Фейлетон, усмішка, комедія, анекдот, пародія — всі ці жанри художньої літератури вважаються гумористичними. (Ні)

11. До письменників-гумористів належать В. Самійленко, Є. Дудар,

О. Вишня, Леся Українка, І. Франко. (Ні)

12. «Сарказм» з грецької мови означає «рвати м’ясо». (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Життя і творчість М. Возіянова (матеріал для вчителя)

ВОЗІЯНОВ МИКОЛА КИРИЛОВИЧ

Возіянов М. К. народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Горлівського району на Донеччині в сім’ї шахтаря.Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.

Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок. З часом численні публікації з’явилися в журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Березіль», «Перець» (надруковано близько 200 творів), газеті «Літературна Україна», у колективних збірках (Рига — 1960, Москва — 1960, Київ — 1989, 1991 роки). Окремі збірки: «Скажіть, будь ласка» (1997), «Мудрість кутнього зуба» (1997), «Терорист» (1999), «Смішний заєць» (2001).

У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист. Автор розважальної передачі на радіо «Від суботи до суботи», член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року — відповідальний секретар Харківської організації Національної спілки письменників України.

2. Ідейно-художній аналіз творів М. Возіянова

2.1. «Традиція».

2.1.1. Виразне читання твору в ролях.

2.1.2. Тема: зображення Цапів, які під час зустрічі, переходячи річку по вузенькій колоді, не могли поступитися один одному аби дотриматися традиції.

2.1.3. Ідея: засудження гордості, намагання довести свою зверхність героїв твору.

2.1.4. Основна думка: бійка неминуча у разі, коли один не бажає поступитися іншому.

2.1.5. Жанр: гумореска.

2.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

–  Стисло розкажіть про Цапа як тварину.

–  Які риси характеру людини уособлює ця тварина?

–  Через що, на ваш погляд, герої твору не бажали поступатися один одному?

–  Чому Цапи, зважаючи на попередній досвід, намагалися все-таки довести свою зверхність один над одним?

–  В яких життєвих ситуаціях людина виявляє свою гордість? Наведіть приклади, посилаючись на власний досвід. А ви буваєте горді? Відповідь обґрунтуйте.

–  Про яку традицію згадують Цапи?

–  Яка мораль цього твору? У чому його актуальність?

2.1.7. Завдання.

2.1.7.1. Доберіть до слова «гордість» синоніми.

2.1.7.2. Гра «Мікрофон». «Щоб ви порадили Цапам аби уникнути дотримання ними традиції?».

2.1.8. Прислів’я про упертість, настирність; їх обговорення.

–  Упертий як цап!

–  Становиться, як окунь проти води.

–  Все по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму.

–  Ти йому печене, а він тобі — жарене!

–  Хоч кілка на голові теши, а він своє.

–  Хоч гавкай на його,— нічого не вдієш.

–  Ярема у воду, Хама на одно: обоє уперті.

–  Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!

2.2. «Чого так?»

2.2.1. Виразне читання гуморески у ролях.

2.2.2. Тема: розмова Лиса і Корови про користь, яку отримує людина від свійських тварин та Бджоли.

2.2.3. Ідея: уславлення праці та засудження тих, кого «дрюком частують».

2.2.4. Основна думка: у суспільстві шанують працю, а ледарів зневажають.

2.2.5. Жанр: гумореска.

2.2.6. Композиція.

Твір побудований у формі діалогу (Лис і Корова).

2.2.7. Обговорення змісту гуморески. Бесіда за питаннями:

–  Чому Лис, розмовляючи з Коровою, посміювався над нею?

–  За що Лис критикує Бджолу? («Здавалося б, скільки їй, такій маленькій, того меду треба? Дріб’язок, якщо не менше. А бач, на медозборі не розгинає спини. Мед до вулика носить. Знає напевне, що викачають… А носить…»)

–  Через що хижак називає Бджолу, Курку та Корову недоумкуватими?

–  Як люди дбають про тих, хто їм допомагає? («…Лікують, від дощів і снігів захищають, кормами забезпечують…»)

–  Через що Лис не розуміє прагнення Бджоли, Курки, Корови працювати на благо людини?

– Прокоментуйте висловлювання Лиса, яке звернене до Корови: «У тебе теж… не всі вдома».

–  Стисло охарактеризуйте Лиса. Чи траплялися у вашому житті такі люди, як цей герой? Відповідь обґрунтуйте.

–  Над чим запропонувала Корова поміркувати Лису?

2.2.8. Гра «Мікрофон» «Що мав відповісти Лис Корові наприкінці твору».

2.3. «Не бере».

2.3.1. Виразне читання гуморески у ролях.

2.3.2. Тема: розповідь про відвідування Сірком Бульдога з «сувенірами»

2.3.3. Ідея: висміювання хабарництва, засудження тих, хто прагне щоразу отримувати «сувеніри».

2.3.4. Основна думка: прагнення довести, що ти не береш хабаря, є дуже складно і морально важко.

2.3.5. Жанр: гумореска.

2.3.6. Композиція.

Твір побудований у формі діалогу між Сірком і Бульдогом.

Експозиція: Сірко збирається на прийом до Бульдога, взявши із собою хабаря.

Зав’язка:  розповідь Бровка Сіркові про те, що Бульдогу за хабар

«добре хвоста нам’яли».

Кульмінація: Бульдог понюхав «сувенір», а брати його відмовився.

Розв’язка: доведення Бульдогом своєї чесності і порядності.

2.3.7. Опрацьовування змісту гуморески. Бесіда за питаннями:

–  Про що свідчить, що Сірко поспішав до Бульдога.

–  Як поставився Бровко до того, що Сірко, йдучи до Бульдога, приготував йому «сувенір».

–  З чого складався «сувенір»? (набір кісток)

–  Яке покарання отримав Бульдог за «отримання сувенірів»? («… за оті «сувеніри» йому «добряче хвоста нам’яли»)

–  Як Бульдог сприймав подарунок від Сірка? («Бульдог розгорне подарунок, понюхає, зітхне, а брати… відмовляється. Навідріз»)

–  Для чого Сірко носив пакунок для Бульдога? («Бульдог велить»)

– Що намагається висміяти М. Возіянов у цьому творі?

–  Як довго, на вашу думку, ще буде ходити Сірко до Бульдога з пакунком?

–  Чи можна звинуватити або засудити Сірка в тому, що він прагне дати Бульдогу хабаря?

– Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Традиція»

1. Герої твору намагалися по вузенькій колоді перейти:

а) річку; б) болото; в) прірву; г) звалище сміття.

2. Цапи порівнювали себе з:

а) Буйволами; б) Леопардами; в) Баранами;  г) Людьми.

3. Риса характеру, яка притаманна героям твору:

а) підступність; б) гордість;  в) легковірність; г) улесливість.

4. З яким питанням один Цап звернувся до іншого?

а) «Чому ти такий упертий?»; б) «Гадаю, битися не будемо?»; в) «Куди ти так поспішаєш?»; г) «Чи не бажаєш ти зі мною позмагатися?».

«Чого так?»

1. Розпочавши розмову з Коровою, Лис звернувся до неї з таким питанням:

а) «А чому ти така велика?»; б) «За що мене не люблять люди?»; в) «Яким краще бути лінивим чи працьовитим?»; г) «Чого усі такі недоумкуваті?».

2. Кого з героїв твору стосується фраза: «…працює, не розгинаючи спини»?

а) Курки; б) Лиса; в) Бджоли;  г) Корови.

3. Чому Лис, звертаючись до Корови зазначив: «У тебе теж… не всі вдома»? Бо:

а) заздрив їй; б) намагався її принизити; в) вона їсть виключно траву; г) тричі на день з неї молоко видзюркують.

4. Чим люди почастували Лиса?

а) Дрюком; б) лайливим словом; в) залізним цепком; г) молоком Корови.

«Не бере»

1. У що загорнув Сірко «сувенір», вирушаючи на прийом до Бульдога?

а) Темний пакет; б) чорну ганчірку; в) білий папірець; г) стару газету.

2. За словами Бровка, Бульдог не візьме «сувенір» від Сірка, бо:

а) вважав це непристойним; б) був переляканий через попередні неприємності з цього приводу; в) не хотів, щоб через це його могли звільнити з посади; г) подарунок був мізерним.

3. Сувенірний набір складався із:

а) виделок; б) вишиваного рушника; в) шматочків смаженого м’яса; г) кісток.

4. Для чого Сірко йшов до Бульдога? Щоб:

а) підписати папірець; б) потрапити його зі святом; в) привітати його зі святом; г) попросити гроші.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Висловіть своє ставлення щодо розуміння слова «традиція». Якими бувають традиції? Як ви ставитеся до традиції, що згадується у творі М. Возіянова «Традиція»?

2. Дослідіть що намагався висміяти М. Возіянов у творі «Чого так?».

Наведіть переконливі обґрунтування.

3. Який вислів використав М. Возіянов, характеризуючи покарання Бульдога за хабарництво («Не бере»)?

а)  «Добряче хвоста нам’яли»; б) «Без бариша голодна душа»; в) «Хто грошей не має, той пішки махає»; г) «Тоді в мене хрестини, коли є що в хустині».

Картка № 2

1. Як на ваш погляд, чи можна пов’язати і ідейний зміст твору М. Возіянова «Не бере» і байку Л. Глібова «Щука». Відповідь обґрунтуйте, наводячи переконливі аргументи.

2. Вмотивуйте, чи трапляються ситуації в житті людей, подібні до Цапів. Відповідь аргументуйте.

3. Чого не роблять господарі (М. Возіянов, «Чого так?»), доглядаючи Бджолу, Курку та Корову?

а) Лікують; б) миють;  в) захищають від негоди; г) забезпечують кормами.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, чи заздрить Лис людині (М. Возіянов, «Чого так?»). Відповідь вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.

2. З якою метою людина дає людині хабаря? Висловіть своє ставлення до Бульдога, героя твору М. Возіянова «Не бере».

3. Чого намагалися не порушувати герої твору М. Возіянова «Традиція»?

а) Прав тварин; б) норм поведінки; в) традиції; г) етичних взаємостосунків.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Написати міні-твір на одну з тем:

–  «Виховне значення гуморесок М. Возіянова»;

–  «Сміх добрий і злий у творах М. Возіянова»;

–  «Актуальність гуморесок письменника».