Мета:  ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом В. Підпалого, зробити ідейно-художній аналіз його поезії «Тиха елегія», звертаючи увагу школярів на щирість патріотичних почуттів ліричного героя вірша; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення; вміння виразно і вдумливо читати вірші, коментувати основні ідеї, втілені в них; формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги до творчості В. Підпалого, інтерес до вивчення його віршів.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання:  портрет В. Підпалого, тексти його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

–                     Учні декламують поезію В. Сосюри «Любіть Україну!» напам’ять.

–                     Визначення найкращого виконавця поезії.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

–                     Стисло охарактеризуйте, якою повинна бути людина-письменник.

–                     Чому любов до рідної землі, природи, народу, мови — основні мотиви творчості того чи іншого письменника?

–                     Якою повинна бути людина у єднанні зі світом?

–                     Як на вашу думку, чи можна вважати поезію виявом душі, внутрішнього стану письменника?

–                     Яким чином поетична творчість митців слова пов’язана з їх життям?

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Ознайомлення школярів з життєвим і творчим шляхом В. Підпалого (матеріал для вчителя)

ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ (1936–1973)

Поет народився в с. Лазівці на Полтавщині в хліборобській родині. Рано прилучився до важкої праці в колгоспі. Відслужив в армії. Після закінчення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка працював редактором у видавництвах м. Києва. Автор чудових поетичних книжок «Зелена гілка», «Повесіння», «Тридцяте літо», «В дорогу — за ластівками», «Вишневий світ», «Сині троянди», «Поезії», «Береги землі». Вони виходили друком за життя й уже після смерті поета. А між ними — непрості шістдесяті роки становлення і утвердження власного слова, власного поетичного світу, що постав неповторним «метафоричним синонімом життя» (Є. Гуцало). Були й непрості відносини з офіційною критичною і цензурою, що розсипала рукописи, зупиняла на півслові думки. Однак поет не висловлював напівправди, був чесним і безкомпромісним. Його спрагла до краси і гармонії світу душа — в його слові, «тихому, негаласливому, розважливому і мудрому». Вона й сьогодні довірливо й щиро промовляє до нас. «Горя у дитинстві мав досить. Почалося все із смерті, чи самогубства, кота. Він не міг звикнути до нової нашої хати, все бігав на старе дворище, а одного разу, коли ми з мамою пішли забрати його — вскочив у колодязь, що був чогось не зруйнований, і втопився. Два дні я нічого не їв і збирався топитися, але батько пішов на старе повір’я і закидав колодязь, а топитися в калюжі я соромився. А потім була у мене й радість. На четвертому році життя батько дозволив мені посидіти на коні. Вже дорослим я кілька разів убивався з коней до смерті, але в серці поруч зі страхом падіння поселилася любов до гриви і вітру від швидкого галопу. Аби не покривити перед правдою, мушу сказати, що кіньми частенько зловживаю і у віршах. З тварин найбільше жалію собак і волів. Перших,— що все розуміють, а сказати не вміють. Волів,— що терплять, хоч могли б і не терпіти — силу ж яку мають, але чого варте їхнє терпіння! Навіть у людей, коли вони важко живуть, не такі сумні очі… Побував у Прибалтиці, Росії, на Кубані… Бачив там волів… Таких, як наших, ніде не бачив…Зате собаки наші зліші…» (З автобіографії В. Підпалого).

2. Аналіз ідейно-художнього змісту поезії «Тиха елегія»

2.1. Виразне і вдумливе читання поезії.

2.2. Тема: відтворення щирих особистих почуттів в людини у невід’ємному зв’язку з мовою, народом, рідною землею, Батьківщиною.

2.3. Ідея: возвеличення любові до всього святого, що пов’язано з життям кожної людини.

2.4. Основна думка: особистість — це та людина, яка поважає культуру, мову, традиції рідного краю, вболіває за долю України, її сучасне і минуле.

2.5. Жанр: елегія.

Елегія (лат. еlеgeia — від. гр. elegos — жалібна, журлива пісня) — ліричний вірш середньої довжини, як правило, сумний за змістом. Найчастіше оповідь іде від першої особи, без чіткої композиції. Розрізняють: елегію-оповідь, елегію-спогад, елегію-думку, елегію любовну.

2.6. Римування: перехресне.

2.7. Віршований розмір: ямб.

2.8. Художні особливості поезії.

Повтори:  «Коли мене питають… любили…».

Метафори:  «випадкове слово не впаде».

Епітет:  «ясні зорі», «тихі води».

Риторичний оклик:  «кладіть отут у домовину живим!..».

Риторичні запитання:  «Любити річки, і річки, і річечки, і потічки?», «Народу чи зможеш прислужитись, як і де?», «Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?», «Рідну мову чи зміг би поміняти на чужу?», «Україну чи зможеш ти забуть на чужині?».

2.9. Ідейно-художній аналіз вірша. Бесіда за питаннями:

– Чому твір має назву «Тиха елегія»?

– Над чим журиться поет у вірші?

– Яким чином краса природи пов’язана з життям людини на віки?

– За що ліричний герой полюбляє ріки? (…Вони в мені навіки А для мого народу навіки)

– В чому полягає патріотичний пафос поезії?

– З приводу чого автор вірша полюбляє землю, степ, озера, яблуні в саду? Висловіть свої міркування.

– Як питання про значимість рідної мови пов’язане з колисковою, яку співає жінка своїй дитині?

– Через що більшість українських митців слова вимушені були залишити рідний край?

– Чи можете ви забути про Україну, рідну домівку, перебуваючи на чужині?

– Яким пафосом пройнята ця поезія?

– Про що свідчать питання, які порушуються у вірші?

– У чому їх актуальність?

– Чим закінчується даний твір? Чого він навчає?

– Яким чином людина може довести свій патріотизм?

– У чому виявляються справжня любов ліричного героя до рідного краю, його культура?

– Чому питання про функціонування рідної мови було актуальним і доцільним для сучасного суспільства?

– Чому колискова — це вияв життя рідної мови у суспільстві?

– Які у вас враження після ознайомлення із змістом поезії?

2.10. Завдання до поезії.

2.1.1. Посилаючись на зміст поезії, скласти інформаційне ґроно до слова «Україна».

2.10.2. Мікрофон. Як ставився народ до тих, хто зрадив рідну Україну, обміняв любов свою на власну користь і амбіції?

2.1.3. Робота у малих групах: розробити відповіді на питання, порушені у творі.

2.1.4. «Доміно». Складіть ланцюжок щодо характеристики ліричного твору.

2.11. Композиція поезії.

Відповідь у творі відбувається від першої особи. Твір складається як питання-відповідь. Вірш містить п’ять куплетів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Про що було перше питання до героя твору?

а) Чи хоче він отримати знання про всесвіт; б) коли написаний ним твір надрукується у міській газеті; в) чому необхідно поважати своїх батьків; г)  чи любить ріки і потічки.

2. Яке слово не впаде на ясні зорі, на тихі води?

а) Сокровенне; б) вивчене; в)  випадкове; г) добре.

3. Навіки у ліричного героя завжди залишаться в пам’яті;

а) друзі; б)  річки;  в) ясні зорі; г) тихі води.

4. Про який сад оточуючі цікавилися в ліричного героя?

а) Вишневий; б)  яблуневий; в) сливовий; г) старий.

5. Герой вірша не може відокремити себе від:

а)  озера; б) зелених гаїв; в) лісного джерельця; г) співу птахів.

6. Від любові до землі, степів герой не відокремиться і тоді, як:

а) виїде за кордон; б) вирушить у подорож; в) він захворіє; г) в землю перейде.

7. «Народ чи зможе прислужитись, як і де?» — це питання до героя вірша було:

а) першим; б)  другим;  в) п’ятим; г) третім.

8. Ліричний герой, отримуючи запитання:

а) сміється; б) намагається виявити власну байдужість; в) мовчить;  г) іноді сплакне.

9. Про які пісні згадується у вірші?

а) козацькі; б) жартівливі; в) календарно-обрядові; г) колискові.

10. Що однаковісінько герою поезії? Де:

а) покладуть його у домовину; б) він зможе реалізувати свої здібності і нахили; в) зможе прислужити народові; г) і ким він буде працювати.

11. Продовжте запитання: «Рідну мову чи зміг би?..»:

а) досконало зміст вивчити; б) пропагувати за кордоном; в) забути на чужині; г) збагатити новими словами.

12. Наприкінці вірша герой прагне, щоб його:

а) поклали у домовину живим; б) поважали й шанували у суспільстві; в) ніколи не забували як видатного патріота України; г) твори народ полюбляв читати.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, про яке випадкове слово говорить письменник, відповідаючи на друге питання поезії?

2. За що полюбляє герой твору все те, що його оточує на землі?

3. Дружина ліричного героя співає колискову:

а) всім бідним дітям; б) доньці; б)  сину;  г) онуку.

Картка № 2

1. Вмотивуйте, чим, на вашу думку, виправдані щирість, любов ліричного героя до рідної землі.

2. Обґрунтуйте, яким чином останні рядки поезії пов’язані з твором Т. Г. Шевченка «Мені однаково».

3. До ліричного героя оточуючі звертаються, щоб :

а) надати корисну пораду; б) розповісти цікаву новину; в) зробити зауваження;
г)  запитати.

Картка № 3

1. Яким чином жанр програмної поезії пов’язаний з її змістом?

2. Дослідіть, який зв’язок має людина із суспільством? У чому користь кожного для всіх?

3. Питання, яке містить інформацію про рідну мову:

а) п’яте; б) четверте; в) третє; г) перше.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати малюнок до твору В. Підпалого «Запросини», скласти питання до цієї поезії.