Мета:  опрацювати ідейно-художній зміст ІХ, Х, ХІ, ХІІ розділів поеми; дослідити у творі проблему морального вибору людини; з’ясувати актуальність поеми у наш час; розвивати вміння аналізувати текст твору; пояснювати внутрішній стан героя; вести дискусію, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд школярів; виховувати повагу до особистості людини, її творчого потенціалу, почуття патріотизму, відповідальності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Орієнтовний план до змісту твору І. Франка «Іван Вишенський».

1. Опис краси Афонських гір та природи навколо них.

2. Нори для аскетів у горах – «останній ступінь».

3. Ритуал проводів старця до аскетичного образу життя.

4. Розмова ігумена з І. Вишенським щодо остаточного рішення героя обрати для себе усамітнення.

5. Умови, в яких жив старець, перебуваючи в печері.

6. Спостереження і Вишенського за павуком  –  згадка про втечу сімох братів від «поганської погоні».

7. Осмислення аскетом ролі Бога в житті кожної людини.

8. Згадування І. Вишенським про Україну  –  «квітчастий рай веселий».

9. Марення або реальність  –  «…і пливе, мов лебідь, барка до Афонської гори».

10. Отримання листа І. Вишенським від посланців з України.

11. Що мені до України? Хай рятується, як знає, – а мені коли б самому дотиснуться до Христа.

12. Страждання старця від необхідного рішення і в результаті  –  зникнення героя.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани.

За 5–7 хвилин необхідно розгадати кросворд «І. Франко. “І. Вишенський”».

1.1. Завдання для першої команди.

По горизонталі: 1. Герої твору, які звернулися до старця з листом. (Козаки)

По вертикалі: 1. Істота, за якою спостерігав старець під час перебування в печері. (Павук) 2. Ритуал, яким починався і закінчувався день в аскетника. (Молитва)  3. Один із афонських монастирів. (Зограф)  4. Україна порівнюється з квітчастим і веселим… (Раєм) 5. Від чого залежав жар і блиск, а також тепло й життя? (Іскра) 6. Цвіт, який нагадав герою твору про Україну. (Вишневий)

1.2. Завдання для другої команди.

 

По горизонталі: 1. Назва одного з афонських монастирів. (Іверон)

По вертикалі: 1. Герой, який висловив думку: …відтепер, в житті земному змазане ім’я твоє. (Ігумен)  3. Ім’я старця-аскетника. (Іван)  4. Жанр твору. (Поема) 4. Голова старця порівнюється з… (Гарбузом) 5. Гості з України. (Козаки)

6. Предмет, яким був подушкою і накриттям у печері старця. (Камінь)

 

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Багато років тому примандрував до славнозвісної Афонської гори чернець Іван, родом із містечка Вишні поблизу Львова: сподівався виблагати долю своєму безталанному народові.

Тому навіть прилучившись до афонських самітників, не поривав зв’язків із рідною землею: зустрічався з усіма прибульцями з України, листувався з давніми знайомими. Звертався до земляків з палкими закликами-посланнями, адже найбільша його зброя — щира віра й гостре слово.

Відвідав-таки Іван Україну єдиний раз. Та переконався, що не має він більшої сили, ніж та, яку втілює в слові. Тоді повернувся знову на Афон, твердо вирішивши решту життя відбути у кам’яній печері, видовбаній у скелі, у палких молитва до Господа.

2. Обговорення проблеми щодо морального вибору людини, її втечі від неприйнятного буттєвого світу в поемі І. Франка «Іван Вишенський» за допомогою питань

– Що таке мораль? Яким чином вона впливає на людину?

–  Від чого залежить моральний вибір людини?

– Що вплинуло на формування І. Вишенського як особистості?

–  Чому герой іноді вагається у виборі свого рішення?

– Чи можна вважати перебування І. Вишенського в печері його прагненням втекти від світового буття? Наведіть переконливі аргументи.

–  З якою метою герой постійно звертається до Бога?

–  Згадки героя про своє дитинство, рідний край, свою родину — впливають на його світогляд, думки, почуття? Якщо так, то як саме?

–  Як І. Вишенський сприймає світ? Про що це свідчить?

–  Як на ваш погляд втеча І. Вишенського від світу — це слабкість героя? Відповідь обґрунтуйте.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору (ІХ, Х, ХІ, ХІІ розділи). Бесіда за питаннями

ІХ розділ

–  Що спостерігав І. Вишенський із скального гнізда? (Із гнізда скального старець тихо дивиться на море, з хвиль тих злото-пурпурових десь мостить далеко шлях)

– Який шлях уявляв старець, дивлячись на тінь від скали.

(Шлях мостить у край далекий, через гори і долини

Аж на рідную Вкраїну

А тим шляхом думи шле)

–  Застосовуючи текст твору, опишіть красу вечірнього моря

(Вечоріє. Тінь довжезна від скали лягла на море,

А там ген легенькі хвилі

Злотом, пурпуром горять)

–  Чому аскет не може забути про рідний край? Як реагує І. Вишенський під час згадування ним Вкраїни?

(Шле сердечне привітання,  і любов свою, і тугу,

Що, здавалося, давно вже

Похоронені були)

–  Що побачив старець у морі? Опишіть його спостереження за баркою.

(Аж ось, глянь, тим ясним шляхом звільна барка надпливає, бризка золото й пурпура

З-під весел і з-під руля)

–  Над чим вагався аскет, коли пливла барка?

(Чи то братчики вертають,

Що ходили в край далекий на монастирі просити?

Чи то прості гендлярі? Чи побожні пілігрими,

Паломники правовірні,

Прибувають на поклони?

Чи то Прота се почли?)

–  Чи хотілося І. Вишенському з кимось поспілкуватися? Чому він зітхнув, коли барка, «не сховалась аж у пристані»?

–  Чим пояснити те, що старцеві у барці привиділися козаки?

Х розділ

–  Яким було повсякденне життя аскета в печері?

(Знову ніч, і знову ранок,

І поклони, і молитва,

І в старій душі тривога,

Сумніви і неспокій)

– Що отримав старець після стукоту каменем о скелю?

–  Як впродовж тривалої самотності І. Вишенський сприйняв листа.

(Затряслись у старця руки,

На письмі слова знайомі,

Український той скоропис

І знайомая печать)

–  З яким проханням православні звернулися у листі до старця? Про ще це свідчить? (Старцю, чесному Івану,

Що в Афонській самотині

Шлях важкий, тісний верстає,

Шлях, показаний Христом, …

Шлють благання і привіт)

–  За що святі вдячні Богу? Чому вони не втрачають надію на щасливе життя?

(Богу дякуєм святому,

Що про нас не забуває

І важкії нам спокуси

Шле для нашого добра)

–  Які труднощі намагаються подолати православні?

(Б’ють на нас і явно,

й тайно вороги непримиримі,

напасті, і брехні, й зради

Нас підкопують і рвуть)

–  В якій складній ситуації опинилися віруючі?

(Відкреклись нас сильні світу —

І князі, і воєводи,—

Кинули Хрестове стадо,

І за мамоною біжать.

Наші пастирі духовні поробилися вовками,

Шарпають Христове стадо

І отруту в душі ллють)

–  Чому зраджений народ порівнюється зі стадом?

–  Від кого православні намагаються захистити церков?

–  Яким чином народ вирішує протистояти лиху?

(І прирадили зібрати

В одно огнище всі сили,

Щоб велике, спільне діло

Поспівало і росло)

–  Чому православні вирішили обрати Івана своїм «стерпником»? Які аргументи вони з цього приводу наводили?

–  Кого мають на увазі люди, зазначаючи: «…вовченята, хоч беззубі, вже повзають серед нас»?

–  Який авторитет мав І. Вишенський серед простого народу? (Покатися тут між нами Як старий борець незламний! Один вид твій нас, похилих, Напростує, покріпить)

–  Чим пояснити, що Україна для І. Вишенського — мати?

– Як люди характеризували Івана-керівника? (Не згордуй же сим благанням! Поспішай спасати матір! Може, голос твій і ум твій  Все поверне на добро)

–  Чому православні вірили у Вишенського, сподівалися на його допомогу?

ХІ розділ

–  Через що після отримання місця старець намагався не думати про нього?

–  Чим для аскета був хрест? (Хрест — моє добро єдине, хрест — одна моя надія, хрест — одне моє страждання, одинока вітчина)

–  Чому шлях хреста, на думку Івана, є одним правдивим і спасенним?

–  Чим пояснити те, що Вишенський вважав себе для всіх мертвим?

–  Як аскет поставився до долі України? (Що мені до України? Хай рятується, як знає А мені коли б самому Дотиснуться до Христа)

–  Чим це пояснити? (Адже я слабкий і грішний! Я не світоч, не месія,

їх від згуби не відкуплю, сам із ними пропаду)

–  Чому для І. Вишенського рішення залишатися самотнім в печері було остаточним? (Ні, не зраджу свого Бога, не зламаю заповіту

І ярмо хреста отсього До могили донесу)

–  З яким відчуттям очікував старець ранку, коли повинні були прийти посланці для отримання відповіді.

–  Поясніть, що мав на увазі І. Франко, зазначаючи про звернення православних до І. Вишенського: «…кличе голос… се крик тривоги, болю».

–  Чому посланці з України називали себе вбогими дітьми?

–  Як аскетник сприймав «український любий голос» православних?

Що про це свідчить?: (Старець слухав, дух заперши, його ухо жадно ссало Український любий голос, але він не відізвавсь)

–  Поясніть стан старця, коли на звернення до нього посланців він промовчав.

ХІІ розділ

–  Які художні засоби використав І. Франко, описуючи вечірню пору в Афонських горах?

–  Чому аскетник раз по раз звертається до листа від посланців?

–  За що і як критикує себе герой твору? (Любеє, нема що мовить! Що в найтяжчую годину, в непрозору, люту скруту Свою матір покида!)

–  Як старець висловлюється з приводу своєї відокремленості від народу? (І яке ж ти маєш право Черепино недобита, про своє спасення дбати Там, де гине мілліон?)

–  Чому спокуса вважається тяжким гріхом?

–  Яка думка постійно непокоїть старця? («Я міг їх порятувати!» — тобі з неба зробить ад!)

–  Чим пояснити те, що аскет після відмови посланцям вирішив їм допомогти? (Стійте! Стійте! Завершіться! Я живу ще! По-старому Ще кохаю Україну, решту їй життя віддам!)

– Як сприймав І. Вишенський свою безсилість щодо повернення посланців? (І ламає руки старець, і болюче серце тисне, і перед хрестом на камінь Він кидається лицем)

–  Вмотивуйте, чи щирими є страждання, вболівання аскета за долю України та її народу.

–  Чому І. Вишенський хотів злетіти зі скелі, мов птах?

–  У чому старець вбачає свій гріх?

–  З яким проханням аскет звертається до Бога? З чим воно пов’язано? (Дай, о дай мені се чудо! Лиш одно, на сю хвилину! Не лишай мене в розпуці, мов стривожене дитя!)

–  Що відчув герой перед тим, як залишити скелю? (Легко-легко так зробилось, щезла дикая тривога, ясна певність розлилася У обновленій душі)

–  Що нагадувало перебування старця у печері?

–  Чому білий хрест, який залишився у печері — це «…скелет всіх мрій, ілюзій…»

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

ІХ розділ

1. Увечері хвили морські «горять» кольором: а) червоногарячим; б) жовтогарячим;
в)  злото-пурпуровим; г) темно-синім.

2. Звідки старець спостерігав за морем? а) З берега; в) печери;  г) верхів’я гірського.

3. Тінь від скали на море нагадувала аскету: а) чудовисько; б) шлях до рідного краю;
в) великий корабель; г) копу снігу.

4. Невидимий шлях посилає І. Вишенському: а) теплі спогади; б)  сердечне привітання;
в) корисні поради; г) творчу наснагу.

5. Незабаром старець побачив, як морем пливе: а)  барка; б) чайка; в) шхуна; в) корабель.

6. Те, що пливло морем, нагадувало аскету: а) русалку; б)  лебедя;  в) човен; г) саморобний пліт.

7. Вагаючись, хто ж це міг пливти, І. Вишенський питав сам себе: а) «Чи то друг, чи то ворог?»; б) «Що за несподіванка така?»;  в)  «Чи то братчики вертають?»;  г) «А може то туземці?».

8. Кого із можливих прибульців до Афонської гори не зазначив старець? а) Проту;
б) побожних пілігримів; в) правовірних паломників; г)  єзуїтів.

9. І. Вишенському привиділося, що то пливли: а) такі як і він аскети; б) рибалки; в) козаки;  г) археологи.

10. Вкраїну старець називає: а) пригнобленою; б) милою; в) чужою; г)  рідною.

11. Любов і туга в душі аскета: а)  давно поховані; б) сяяли теплом і радістю; в) тимчасово заснули; г) потроху жевріли.

12. Старшого над цілою чернечою республікою на Афоні називали: а) Ігуменом;
б) Папою; в) Протою;  г) Архієпископом.

Х розділ

1. Чим повсякденно займався І. Вишенський, перебуваючи на самоті? а) Молився; б) читав Біблію; в) спостерігав за морем; г) прибирав у печері.

2. Про що свідчить стукіт згори? а) Початок нового дня; б) нагадування про необхідність молитися;в)  спускання коша з поживою;  г) зміни погодних умов.

3. У листі, адресованому старцеві, зазначалося: «…Івану…»: а) справедливому;
б) порядному; в) мужньому; г)  чесному.

4. Благання і привіт прислані І. Вишенському з: а) Києва; б) Луцька;  в) Переяслава;
г) Ужгорода.

5. Православні з України дякують святому Богу за те, що він: а)  їх не забуває;
б) допомагає долати життєві труднощі; в) захищає від католиків; г) сприяє гарному врожаю на хліб.

6. Випробування, які надає Бог людям, гартує їх, наче: а) кригу; б)  сталь;  в) золото;

г) скелю.

7. Кому, окрім Богу, православні дякують за те, що тягар хреста на плечі за братів своїх беруть? а) Богомольцям; б) селянам; в) патріотам; г) всім слов’янам.

8. Пастирі духовні з України поробилися: а) зміями; б) злодіями; в)  вовками;  г) собаками.

9. Чим сповнений маленький човник серед хвиль отих бурхливих? а) Радістю і щастям;
б) харчами і одягом; в) злом і жорстокістю; г) молитвами і сльозами.

10. Якщо пастирі зрадять свій народ, то простому люду потрібно: а)  дбати про своє спасіння; б) помститися їм за це; в) протистояти їх злочинним діям; г) підкоритися важкому тягареві.

11. У своїй невизначеності, невпорядкованості письменник порівнює зраднений народ з: а) роєм бджіл; б) хмарами на небі; в) кошарою без пастуха; г) граєю воронів.

12. Для посланців І. Вишенський був: а) провідною зіркою; б) теплим променем;
в)  духовним батьком;  г) єдиним порадником.

ХІ розділ

1. Хрест для І. Вишенського є: а) цінним оберегом; б) добром єдиним; в) надією;
г) стражданням.

2. На думку аскета, шлях хреста: а) щасливий; б) тернистий; в) обов’язковий;
г) правдивий.

3. Як зреагував І. Вишенський на звернення православних йому повернутися на Україну і очолити боротьбу? а) Довго вагався; б)  остаточне рішення — залишитися у печері;
в) вирішив надати відповіді після ретельних міркувань; г) погодився їм допомогти, залишаючись у скелі.

4. Як аскетник охарактеризував своє становище, перебуваючи у печері? а) Голодний і хворий; б) безтурботний і сумний; в) роздратований і кволий; г)  слабий і грішний.

5. Поміркувавши над власною долею, Іван вирішив: а) молитися за Україну; б) вболівати за долю свого народу; в)  не зраджувати Бога;  г) стати рибалкою морським.

6. І. Вишенський звертається до Бога з проханням, щоб він йому: а) просвітив останній шлях;б) допоміг осмислити ситуацію, яка склалася на Україні; в) додав розуму і впевненості; г) осяяв печеру.

7. Під час молитви старець тулився до хреста, мов до: а) України; б) коханої; в) матері;
г) пахучої квітки.

8. Чого чекав аскет вранці? Коли: а) зійде сонце і обігріє його; б) з’являться рибалки у морі; в)  загуркотить каміння;  г) монахи принесуть йому сніданок.

9. Голос посланців, звернений до Івана, здавався: а) Молитвою; б) криком тривоги і болю;  в) солов’їним співом;г) приглушеним і жалібним.

10. Посланці з України називали себе: а) мучениками; б) сиротами; в)  убогими дітьми;
г) безпорадними грішниками.

11. Яку насолоду отримав аскет, почувши посланців? а) Згадав рідну матір; б) захотілося заспівати; в) теплоту в душі і серці; г) коли залунав український любий голос.

12. Як прореагував І. Вишенський, коли його кликали посланці? а) Щиро відгукувався;
б) почав стукати; в)  не відгукнувся; г) залишив печеру і піднявся до них.

ХІІ розділ

1. Художній засіб, який застосував І. Франко у фразі: «Наче сизий килим, тінь…»:
а) епітет; б) порівняння;  в) гіперболу; г) метафору.

2. Перечитуючи раз у раз лист, аскетник: а) молився; б) схлипував; в) плакав;  г) щось шепотів.

3. За що дорікав собі І. Вишенський? а) Відмовився допомогти посланцям з України:
б) не виявив бажання підтримувати зв’язок із навколишнім світом;в) знищив павутиння біля входу до печери; г) погодився самотньо доживати в печері.

4. Старець, звертаючись до рідної України, називає її: а) знищеною і сплюндрованою;
б) квітучою і запашною; в)  старою матір’ю-жалібницею;  г) молодою красунею.

5. Добрий пастир власну душу віддає за що або кого? а) Розум і честь; б)  своє стадо;
в) сите життя г) добробут і щастя.

6. Які Христові слова згадуються у творі? а) «Поважай батька і матір свою»;
б)  «Допомагай ближньому»; в) «Не задавай шкоди ближньому»; г) «Молися за спасіння душ наших».

7. Спокусу аскет уважає: а) тимчасовим явищем; б) тяжким гріхом; в) випробуванням на смілість та рішучість.

8. Рай стане для І. Вишенського пеклом, якщо: а)  він не допоможе рідному краю і народу в скрутний час; б) втратить контакт зі своїми святими ґратами; в) не бути молитися за гріхи інших; г) перестане згадувати про своїх батьків.

9. Що побачив старець, дивлячись з Афонської гори на море? а) Зграю чайок; б) монахів, які йшли берегом; в)  барку з козаками;  г) великі хвилі.

10. Своє життя віддати аскет прагнув за: а) високі ідеали; б) Україну і народ;  в) щасливий рай; г) процвітання християнства.

11. Щоб завернути посланців, І. Вишенський згоден: а) страждати все своє життя;
б) кипіти у смолі; в) перебувати в печері до кінця свого існування; г) допомагати тим, хто цього потребує.

12. Після смерті аскета в печері було можна знайти: а) Біблію; б) його верхній одяг;
в)  білий хрест;  г) ікону.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,25 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, чому І. Вишенський говорить, що він вмер для України? Чи виважено аскет висловлює цю думку?

2. Дослідіть, яким чином краса природи України у згадках героя протиставляється його обуренням до рідного краю? Чим це зумовлено? Свої спостереження обґрунтуйте.

3. Які дерева, мов зелені копи облиті, ростуть у рідному краї І. Вишенського? а) Тополі;
б) клени; в) дуби; г) верби.

Картка № 2

1. Як на вашу думку, чи можна І. Вишенського вважати зрадником, боягузом, оскільки він залишив Україну у складний для неї час. Відповідь вмотивуйте.

2. Що на ваш погляд свідчить про те, як аскет повсякчас розмірковує над долею рідного краю? Наведіть переконливі обґрунтування.

3. Скільки часу було надано герою твору, щоб той відповів на звернення до нього посланців? а) Два дні; б) тиждень; в)  до наступного дня;  г) місяць.

Картка № 3

1. Що, на вашу думку, змусило православних звернутися зі своїм горем саме до
І. Вишенського? Які він на це зреагував?

2. З чим пов’язано те, що пастирі зрадили свій народ? Відповідь обґрунтуйте.

3. Після отримання листа старець, читаючи молитви, притискав до грудей: а) карту, на якій був підпис посланців; б) суху гірську бадилину; в)  хрест;  г) ікону.

Картка № 4

1. Як на ваш погляд, чи мав право І. Вишенський промовчати, коли посланці з України звернулися до нього по допомогу. Свої міркування аргументуйте.

2. Дослідіть, що відчув аскетник і якою була його поведінка, коли він отримав листа з України. Відповідаючи, посилайтесь на зміст твору.

3. Кого мав на увазі старець, говорячи: «…в найтяжчую годину… свою матір покида!»?
а) Посланців з України; б) ігумена; в) українське панство; г)  самого себе.

Картка № 5

1. Прокоментуйте слова Христові: «Хто… не порятує брата — той брехню на душу взяв?» Як це висловлення пов’язане із змістом твору?

2. Як ви вважаєте, чи виправдав І. Вишенський свій гріх наприкінці твору. Відповідь вмотивуйте, наводячи переконливі аргументи.

3. Яке із визначень про призначення хреста для старця є зайвим? а) Могутня сила;
б) добро єдине; в) одна надія; г) одне страждання.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про життя і творчість Лесі Українки.