Мета:  продовжити знайомство школярів з видатною пам’яткою давньоруської літератури; охарактеризувати образи руських князів; дослідити наскрізну ідею патріотизму в «Слові…»; розвивати вміння грамотно викладати свої думки, робити висновки; формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги до історичного минулого.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Основний зміст уроку

1. Образи руських князів у творі

1.1. Князь Ігор.

1.1.1. Автор про свого героя.

У «Слові про похід Ігорів» багатих ідейний зміст переданий за допомогою системи яскравих художніх образів. Серед них найбільше уваги приділено князеві Ігорю.

Ігор Святославович для автора є втіленням князівських доблестей.

Він мужній, сповнений «ратного духа». Жадоба «испити шеломомъ Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування — затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон.

Коли Ігор із братом і його дружиною — «курянами»та іншими князями виступили в похід, через кілька днів сталося сонячне затемнення: «…и видъ от него тьмою вся своя воя прикрыты». У давні часи це лиха прикмета, яка віщувало щось недобре. Але ж затемнень, можна сказати, було… два! Одне на небі, друге… в голові Ігоря: «Спал князю умъ похоти и жалость Ему знаменіе заступи скусити Дону великого». Князеві самому захотілось розбити половців, розум поступився бажанню.

Ігор молодий, гарячий, відважний, але необачний. Він сміливо веде на ворога свої полки, не зважаючи на страшні віщування. У таких людей сильний розум програє в боротьбі з бажаннями. В взагалі чи була ця боротьба — розуму і бажання, боротьба, без якої духовна основа образу під сумнівом? Можна думати — була. Описуючи першу перемогу Ігоря над половцями, автор у підкреслено гіперболічних рисах показує її результати: руські воїни захопили стільки здобичі, що дорогими тканинами та одягом мостили болота. А Ігор із цієї здобичі взяв для себе тільки бойові знаки ворога.

Високе благородство Ігор виявляє під час вирішальної битви, коли він в розпалі бою «заворачает» полки на допомогу брату Всеволоду, що теж виступає лицарем.

Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, печалиться вся природа, вся Русь.

Розповідаючи про втечу і повернення Ігоря з полону, автор особливо виразно виявляє своє співчуття до нього. У творі контрастно стикаються дві антагоністичні сили, що виявляються в різних образах:

Ігор — це «свhт свhтлый», а Кончак «чhрный ворон»; напередодні битви «чрныя тучя с моря идут, хотят покрыти 4 солнца». Зате, коли

Ігор повертається на Русь; знову «сонце свътится на небесъ».

І все ж в зображенні Ігоря виявляється двоїстість. Співчуваючи їм, пишаючись їхньою мужністю, сумуючи з приводу невдач, автор водночас засуджує егоїстичну вузько місцеву політику цього князя, міжусобиці, що підривали міць батьківщини, її благополуччя: «Се мое, а то мое же».

Саме ця феодальна формула роздробленості лежить в основі поведінки і характеру Ігоря: вона привела його до того, що він пересів із князівського сідла в сідло рабське, загубив військо, і тоді застогнав «Кіев тугою, а Чернигов напастьми» і «тоска розлияся по Руской земли».

Невдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скільки історичною обстановкою, зокрема панівними на той час забобонами феодального суспільства. За словами Д. С. Лихачова, «…сам по собі Ігор Святославович не поганий і не хороший: скоріше хороший ніж поганий, але його вчинки погані і це тому, що над ним тяжіють забобони феодального суспільства і хибні погляди епохи… Ігор Святославович — син епохи. Це «середній» князь свого часу: хороший, мужній, він у певній мірі любить вітчизну, але безрозсудний і недалекоглядний, більше турбується про свою честь, ніж про честь вітчизни». Гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм і самовпевненість.

Дорікання Ігореві є не тільки в «золотому слові» Святослава. Весь виклад подій побудований так, щоб підкреслити нерозумну політику новгород-сіверського князя, з’ясувати причини його невдачі, що полягають у княжих уособицях.

«Кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру.

Зважаючи на це, автор «Слова…» зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює і автора, і читачів.

1.1.2. Орієнтований план щодо характеристики образу князя Ігоря.

1) Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам’ятки давньоруської літератури.

2) Портрет і зовнішність героя

3) Риси характеру князя: а) мужність і відвага; б) рішучість і винахідливість; в) гордість і егоїзм; г) самовпевненість і честолюбство.

4) Поведінка Ігоря під час: а) застережень природи; б) бою; в) перебування в полоні.

5) Князь Ігор — уособлення епохи свого часу.

1.1.3. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання:

«Князь Ігор — позитивний чи негативний персонаж»?

1.1.4. Застосовуючи прийом «доміно», охарактеризувати позитивні та негативні риси Ігоря Святославовича, після чого зробити висновок. Наприклад:

1.1.5. Бесіда за питаннями.

–  За яких обставин ви вперше знайомитеся з князем Ігорем? Які ваші перші враження від цього персонажа?

–  Як до Ігоря ставиться його військова дружина?

–  Чим керується герой, вирушаючи в похід?

–  Чому князя не лякає затемнення сонця?

–  Яким чином виявляється благородство Ігоря під час бою?

–  Як тримається герой у полоні?

–  Дослідіть, як ставиться до свого героя автор «Слова…»

–  Із чим пов’язана поразка князя Ігоря? Чи не свідчить це про невміле ведення військової справи героєм?

–  У чому полягає виховне значення цього образу?

1.2. Князь Всеволод.

У «Слові…» відводиться також велике місце зображенню вчинків Всеволода — брата Ігоря. Автор явно симпатизує герою, бачить в ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну землю.

Всеволод — лицар до билинного богатиря. Як і до Ігоря, до Всеволода виявляє двоїстість. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, в той же час засуджує за безросудливість, необачність, егоїзм.

1.3. Князь Святослав.

Важливе місце у «Слові…» займає образ київського князя Святослава. Він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч і організатор ефективного захисту Вітчизни, й талановитий воєначальник, який в 1184 році зумів об’єднати Русь сили і розгромити половецьке військо. Слава про цю перемогу вийшла далеко за межі Русі.

Автор «Слова…» всіляко ідеалізує Святослава, оточує його ореалом слави, хоч насправді він не користувався особливим авторитетом на Русі. Високо підносячи Святослава Київського, перетворюючи його на шанованого патрона всіх руських князів, поет змальовує його як основного виразника загальноруської єдності, як втілення ідеї необхідності спільних дій проти половців. Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава. Дорікаючи Ігореві і Всеволодові за їх необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу їх поразки, яка завдала багато горя усій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.

1.4. Образи інших руських князів у «Слові…».

Тут не можна не звернути уваги на те, що вони охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. Важливо також зазначити, що в цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславович, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Галицький та інші) автор «Слова…» підкреслює більше їх позитивні риси, ніж негативні.

Він гіперболізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Кожний із них має багато воїнів і зброї, так Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити, Ярослав Осмисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля.

У цій гіперболізації автор передає свої мрії про сильну владу на Русі, про необхідність спільного захисту Руської землі.

2. Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:

–  Як зреагував Ігор на складну ситуацію, в якій опинився його брат Всеволод? (Ігор полки завертає: Жаль-бо йому милого брата Всеволода)

–  Чим закінчилася битва «на березі блискучої Каяли»? (Сватів напоїли І самі полягали За землю Руськую)

–  Про що свідчать рядки з твору: «Никне трава жалощами, А дерево з тугою к землі приклонилась»?

–  Кого звинувачували князі у своїй поразці? ( І почали князі про малеє — «се великое» — мовити І самі на себе крамолу кувати)

–  Як сприйнялася поразка русичів на Батьківщині? (Жони руські заплакали, мовлячи: «Уже нам своїх милих лад Ні мислію помислити, Ні думою здолати, Ні очима огледіти, А золота і срібла того не мало загубити…»)

–  Застосовуючи текст твору, опишіть страждання землі Руської від горя, яке її охопило. (І застогнав же, браття, Київ з тугою, А Чернігів напастьми. Тоска розлилася по Руській землі, Печаль буйна тече серед землі Руської…)

–  За що докоряв Святослав своїм синам?

–  У чому була заслуга Святослава? (…Наступив на землю Половецькую. притоптав горби і яруги…)

– Прокоментуйте рядки з твору: «Тут Ігор — князь висів із сідла злотого Та в сідло невольниче…»

–  Для чого автор «Слова…» протиставляє сина Ігоря батькові Святославу?

–  Про що бачив сон Святослав? Яким передчуттям пройнявся князь від побаченого?

–  Кого у творі названо соколами? Як склалася їх доля? («Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями, а їх самих опутали у пута залізні…»)

–  Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання, горе русичів? (…Два Сонця затемнились Оба багрянії стовпи поласились…)

–  Які зміни відбулися на землі Руській із завоюваннями її половцями? (На ріці на Каялі тьма світ покрила; По Руській землі простерлися половці, Наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, Уже вдарило насилля на волю, Уже кинувся Див на землю…)

3. Образ Руської землі

3.1. Матеріал щодо характеристики образу.

Поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів. Смисловий контекст його вживання у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а всю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір Київської Русі.

Взагалі слід відзначити, що «Слово…» охоплює величезні простори від Новгорода до Тмутаракані, від Немиги до Волги.

Згадуючи події в різних князівствах Київської Русі, письменник створює конкретно-чуттєвий образ Руської землі, оживлює його яскравими картинками природи, хліборобської праці, згадками багатьох географічних назв. Ми бачимо великі і малі річки, що течуть по неосяжних руських просторах (Волга, Дунай, Донець, Дніпро, Сула, Рось, Немига, Стучна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі, навколо якого повинні бути об’єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями.

«Русь земля для «Слова…» — це, звичайно, не тільки «земля» у власному значенні цього вислову, не тільки руська природа, руські міста, це в першу чергу народ, що її населяє»,— відзначає Д. С. Лихачов.

Авторові «Слова…» дорога і мила Руська земля, люди, які живуть на цій землі і створюють її могутність, хоч страждають і зазнають багато зла і горя від князівських усобиць і половецьких нападів. Він добре знав життя і прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів.

Крім того, автор «Слова…» задумується і над історичною долею Руської землі. Він охоплює події руського життя за півтораста років і веде свою розповідь, «свывая славы оба полы сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час з теперішнім, що допомагає йому глибше і виразніше висловити основну ідею твору.

Отже, Руська земля — основний художній образ «Слова…».

Завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду, автор зумів у цьому образі охопити і подати, по суті, всю велику Русь як єдине ціле у просторі і часі.

2. Питання для обговорення

–  Чому, на ваш погляд, поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів?

–  Який територіальний простір охоплено у творі? Про що це свідчить?

– Що уособлює образ Руської землі?

– На скільки у творі простежується тотожність понять «народ» і «Руська земля»?

–  Для чого автор «Слова…» задумується над історичною долею Руської землі?

– Яке значення мають для нас значення «земля», «рідний край», «Батьківщина»? Відповідь обґрунтуйте.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. День тижня, коли князь Ігор вперше виступив проти ворога: а) понеділок; б) середа; в) п’ятниця;  г) субота.

2. Отримавши перемогу над половцями, русичі кинули під ноги Ігоря ворожі: а) шоломи; б) списи; в) кунчуки; г)  хуругви.

3. Внуком якого бога названий віщий Боян у «Слові…»: а) Зевса; б) Велеса; в) Сварога; г) Ра

4. Прикмета, яка застерігала князя Ігоря від небезпеки під час першого походу: а) його кінь перечепився через камінь; б) подув холодний вітер; в) темні хмари набігли на сонце;г) на Доні хвилі піднялися.

5. Жива істота, з якого порівнюється половець: а) вовк; б)  ворон;  в) орел; г) лисиця.

6. Здобувши перемогу над половцями, Ігор Святославович взяв собі: а) бойові знаки ворога; б) дорогі тканини і одяг; в) коня вороного; г) срібло-золото.

7. Найстрашнішим для князя є: а) смерть від меча; б) перебування у полоні; в) втрата зброї військової; г) затемнення сонця.

8. Автор «Слова…», захоплюючись головним героєм, називає його: а) ясенем; б) голубом; в)  сонцем;  г) вітром.

9. Благородство Ігоря під час бою виявилися в тому, що він: а) підбадьорив свою дружину; б) пощадив пораненого половця; в) постійно перебував попереду свого війська; г)  надав допомогу братові Всеволоду.

10. Ігор Святославович — князь: а) Трубчевський; б) Суздальський; в) Новгород-сіверський; г) Путилівський.

11. Який князь сильніший від угорського короля? а) Роман Волинський; б) Ярослав Осмомисл; в) Всеволод Суздальський; г) Всеволод Святославович.

12. На думку автора «Слова…», поразка Ігоря — це: а) невміння вести дружину в атаку; б) його знервований стан ватажка; в)  розплата за свій егоїзм і самовпевненість; г) безрозсудливість і слаба орієнтація на території ворога.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як, на вашу думку, чи справді звернення князя Святослава до двох синів Ігоря і Всеволода є «золотими словами». Висловіть ґрунтовні міркування щодо цього.

2. Чим зумовлено те, що автор не намагається ідеалізувати образ Ігоря Святославовича? Наведіть переконливі аргументи.

3. Заслуга Всеволода Суздальського полягала в тому, що він: а) уклав мирну угоду з татарами; б) під його керівництвом вибудувана фортеця для охорони рідної землі; в) «може Волгу веслами розкропити»; г) очолив вдалий морський похід до Туреччини.

Картка № 2

1. Дослідіть, яким чином образи руських князів тісно пов’язані з основним замислом автора у «Слові…», розкриттям його центральної ідеї — заклику до єднання.

2. Доведіть, що невдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скільки історичними подіями.

3. Половець земля у протиставленні з Руською названа: а)  незнаною; б) проклятою; в) маловивченою; г) неходженою.

Картка № 3

1. Порівняйте поведінку Ігоря під час першої битви і наступної. Свої спостереження узагальніть.

2. Чому, на ваш погляд, «Слово про похід Ігорів» вважається найдорожчим художнім надбанням східнослов’янських народів? Відповідь аргументуйте.

3. Біля якої річки відбулася вирішальна битва на користь половців? а) Сули; б) Каяли;  в) Стучни; г) Росі.

VI. Підсумок уроку

Отже, всі образи «Слова…» тісно пов’язані з основним замислом автора, служать конкретному розкриттю його центральної ідеї — заклику до єднання. Поема ця стала виявом активного втручання письменника-громадянина в події, які загрожували самому існуванню Руської землі.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Дібрати цитати, які б характеризували символічно-міфологічні образи твору, підготувати малюнки на тему «Міфологічні образи у “Слові…”».