Мета:  ознайомити школярів з ідейно-художнім змістом програмового твору, звертаючи увагу на розуміння образу «бурі на морі», організувати дискусію навколо понять гріха і покаяння; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, обґрунтувань і виважено мотивовувати свої погляди, узагальнювати і робити висновки; раціонально використовувати свій час; виховувати в учнів почуття поваги, любові до батьків, людини, доброту, чемність, відповідальність до дорученої справи.

Тип уроку:  засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання:  текст думи, ілюстрації із зображенням моря, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

– Що вам відомо про думу як жанр фольклору?

–  Які бувають думи?

–  З якою метою складалися народні думи? Хто були їх виконавцями?

–  Висловіть свої враження після вивчення народної думи «Маруся Богуславка».

–  Чому у Марусі виникла проблема вибору між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що вироблені протягом багатьох століть і освячені віками.

Звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних й найбільших загальнонаціональних справах. Звичаї, як і мова, складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу.

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу, своєї сім’ї.

Тому кожен із вас повинен шанувати, поважати своїх батьків, не цуратися традицій, які уклалися з давніх-давен.

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту народної думи «Буря на Чорному морі»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Тема: зображення бурі на Чорному морі, в результаті якої два рідні брати ледве не загинули, бо звернулися до Господа.

2.3. Ідея: засудження легковажності, надмірної гордості, зневажливого ставлення до батьків, членів родини, людей.

2.4. Основна думка: тих, хто не поважає і не шанує батьків, Господь карає.

2.5. Жанр: соціально-побутова дума.

2.6. Композиція.

Вступ: опис бурі і її насілдків.

Основна частина: осмислення потопаючих братів про те, що їх карає Бог за зневажливе ставлення до своєї родини.

Закінчення: допомога Господа братам, бо вони згадали отцеву і мачину молитву.

2.7. Проблематика:

–  батьки і діти;

–  найважливіші життєві цінності;

–  поведінка людини у надзвичайній ситуації.

2.8. Словникова робота.

2.9. Міні-дискусія на тему: «Чи завжди грішна людина стає на шлях покаяння.

Покаяння

1. Визнання своєї провини; каяття з якось приводу.

2. Церк. Називання своїх гріхів священикові; сповідь.

3. Заст. Церковне покарання віруючих — примусові і підконтрольні молитви.

Гріх

3. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін.

4. Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд.

5. У значенні слів  непорядно, недобре, недозволено; наприклад, гріх тобі таке говорити. Спокутувати гріхи — визнавати свою провину і намагатися виправити становище. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття.

За біблійним переказом — порушення завітів, даних їм Богом, були вчинені першими людьми (Адамом і Євою).

2.9. Бесіда за питаннями:

– Що вам відомо про бурю як природне явище?

–  Уявіть бурю на Чорному морі. Опишіть її.

–  Яким настроєм пройнятий початок твору?

–  Чому сокіл-білозірець «жалібно квилить-проквиляє»?

– Чому у душі описано початок бурі? (На святому небі усі звізши потьмарило, Половина місяця у тьму уступило; Ізо дна моря сильно хвиля вставає…)

–  Якої шкоди зазнали судна козацькі в результаті бурі? (Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває. Перву часть одбивало — У тихий Дунай занокало; Другу часть одбивало — У землю Грабську На каторгу турецьку занокало; Третю часть одбивало — Да на Чорному морі затопляло)

–  Якою була поведінка братів під час небезпеки? (Да вони один до одного припливли, Словами промовляли, Гірко ридали — Прощення допомагали, Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали)

– Що ви розумієте під людським гріхом? Чи є вони у вас? Як ви намагаєтеся їх позбавитися?

–  Чому братики зверталися до Господа?

–  Якою була поведінка чужинця, коли він потопав? (Порятунку собі нівідкіль не має Гірко сльозами ридає — Прощенія допомагає, Перед Господом милосердним Гріхи свої сповідає) Опишіть його. (Ой между ними третій, чужий-чужениця, Бездільний, безрідний і безпомощний потопає…)

–  В чому брати вбачали причину своїх страждань?(Се то отцеві молитва і материна. Нас видимо, карає. Тоже ми собі превелику гордість мали: Проти божих церков уїжджали, Шлички із голов не здіймали, На своє лице хреста не клалиМилосердного творця на поміч не призивали, Да по улицях кіньми розбивали, Кров християнську на сиру землю проливали!)

–  Як у творі описані гріхи братів? (То од отця, од матки прощенія не приймали Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали;  Старшого брата у себе за брата не мали; Сестру середульку марне зневажали, Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли…)

–  Яка негативна риса характеру засуджується у думі? (Надмірна гордість, зверхність, неповага до членів родини, оточуючих)

–  Як молитва батьків могла перевиховати їх синів?

(То нехай же ми могли вже знати,

Як отцеві і матчину молитву штити-поважати

І старшого брата за рідного батька мати,

Сестру середульшую штити-поважати,

Близького сусіда у себе за рідного брата мати!)

–  З яких умов допоміг Господь потопаючим братам? (То як стали словами промовляти, Отцеві і матчину молитву споминати)

–  Чому брати порівнювали себе з чужим-чуженицею?

(Тільки недобре було, отець і мати,

Чужому-чужениці на Чорному морі потопати і

Йому прощенія ні од кого прийняти

І на чужині порятунку дати!)

–  Як зустріли брати своїх синів? Чи простили вони їм зневажливе ставлення до себе?

3. Додатковий матеріал Народні прислів’я.

Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.

Всякій матері свої діти милі.

Горе з дітьми, горе й без дітей.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

Умів батькувати, умій і годувати.

Отець по-батьківські поб’є, по-батьківськи й помилує.

Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.

Материна молитва із дна моря виймає.

До людей — по розум, до матері — по серце.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виконання тестових завдань.

1. Пташина, яка сиділа на білому камені біля Чорного моря: а) чайка; б) орел; в)  сокіл;
г) ворон.

2. Небо у творі названо: а)  святим; б) безмежним; в) високим; г) грізним.

3. Що відбулося на небі перед початком бурі? а) Набігли сіреньки хмарки; б) потемніло і померкли зірки; в) де-не-де почали з’являтися чорні ворони; г) посіріло, вдалині сяйнула блискавка.

4. На скільки частин хвиля морська розбиває судна? а) Дві; б) три;  в) п’ять; г) сім.

5. Розбиваючи судно, хвиля першу його частину відносила: а) до фортеці козацької;
б)  у тихій Дунай;  в) на каміння біле; г) до степу широкого.

6. Як у думі описані різні брати? Вони були: а)  наче голубоньки сивеньки; б) чепурненькі і височенкьі; в) мов красені строй неньки; г) як півники гарненьки.

7. Стан, в якому перебували брати, знаходячись у морі: а) спокійний і врівноважений;
б) веселий і радісний; в)  роздратований і хвилюючий;  г) безтурботний і байдужий.

8. Брати «прощенія домагали», звертаючись до: а) Господа; б) сонця; в) грому небесного; г) моря розгніваного.

9. Опинившись у морі під час бурі, порятунку собі «невідкіль не мав»: а) чужий-чуженин; б) атоман козацький; в) військовий турецький;г) козак полонений.

10. Хвиля морська, як кара, затопляла братів, бо вони: а) зрадили вірі своїй; б)  зневажливо ставилися до своїх рідних; в) чинили вбивства жорстокі; г) відцуралися звичаїв українських.

11. Маючи велику гордість, брати близькому сусіду: а)  хліба і солі не давали; б) ніколи не віталися з ним; в) не допомагали у скрутний час; г) зовсім не звернули уваги на нього.

12. Чия молитва могла врятувати братів, коли ті опинилися у небезпеці? а) Батьків;
б) старшого брата; в) сестри; г) сусіда.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, чи є закономірними те, що рідні брати під час бурі потрапили у небезпеку. Свої спостереження обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, чому брати залишилися живими? Чи є це прощенням батьків за синівську неповагу? Відповідь вмотивуйте.

3. Судна козацькі в думі названо: а) молоденькими; б) мужніми; в) міцними;
г) загартованими.

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, брати осмислили і зрозуміли свої гріхи тільки тоді, коли потрапили у небезпеку?

2. Висловіть своє ставлення до братів, які не щанували батьків, рідних, сусіда, віри християнської?

3. Кого брати од себе «стременами одпихали»? а) Сусіда; б)  стару матусю;  в) жебрачку; г) дружин своїх.

Картка № 3

1. Висловіть власні припущення стосовно того, чи змінять брати свою поведінку, погляди до оточуючих, після того, як залишилися живими.

2. Стисло охарактеризуйте братів і чужого-чуженицю. Що їх об’єднує? Зробіть відповідний висновок.

3. Частина судна, яку розбивала хвиля і на Чорному морі затопляло: а) перша; б) друга;
в) п’ята; г) третя.

VІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями

–  В чому повчальне значення думи?

–  За що ви повинні бути вдячні своїм батькам?

–  Як зрозуміти закінчення твору?

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання (ідейно-художній аналіз народної думи «Самійло Кішка»).