Мета:  продовжити опрацьовувати ідейний зміст народної думи «Маруся Богуславка», проаналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок; розвивати навички аналізу художнього образу, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять; вміння узагальнювати, робити висновки, формувати кругозір учнів; виховувати почуття любові до вітчизни — одної з найбільших людських чеснот, поваги до культурної спадщини рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  текст думи, учнівські малюнки-ілюстрації до епізодів твору.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворду за народною думою «Маруся Богуславка»

По вертикалі: 1. Ім’я головної героїні думи. (Маруся)

По горизонталі: 1. Кількість ув’язненних козаків. (Сімсот)  2. Як козаки називали свою визволительку? (Бранкою) 3. Море, на узбережжі якого відбуваються події у творі. (Чорне) 4. Рідне місто головної героїні. (Богуслав) 5. Чого не хоче героїня, щоб збирали для її звільнення батьки? (Скарбів) 6. Сороковий день від Великодня названо… (Святим)

2. Бесіда за питаннями

–  Які історичні події відображені у творі? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст думи.

–  Яких страждань зазнав український народ від турецько-татарських загарбників?

–  Чим Маруся Богуславка нагадує Чураївну?

–  Чому народ склав думу про Марусю?

–  Прокоментуйте фразу: «Вороги не могли вбити у бранців любов до рідної землі, волелюбного духу».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаротурецькому полоні в ХVІ–ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона — головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків-бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу.

2. Особливості характеристики персонажа (методичний коментар)

Щоб правильно зрозуміти художній твір, треба заглибитись в аналіз змальованих у ньому характерів дійових осіб, тобто дати характеристику виведеним у ньому персонажам. Для цього необхідно розкрити риси героя, що відрізняють його від інших персонажів. Про деякі з них ми дізнаємося з його портрета, мови, з опису обстановки, що його оточує, з біографічних відомостей про нього, які подає автор. Інші риси (переважно для характеристики внутрішнього світу людини) розкриваються у поведінці, вчинках героя, через його думки, ставлення до інших людей. Характеризувати героя можуть й інші персонажі.

Такий фактичний матеріал про літературного героя найчастіше буває розкиданий по всьому твору. Зібрати його і систематизувати — головне завдання, яке стоїть при складанні характеристики літературного персонажа. Характеризуючи героя, слід висловити своє ставлення до нього, дати йому оцінку.

3. Характеристика образу Марусі Богуславки

3.1. Бесіда за питаннями:

–  Яким чином українські дівчата ставали дружинами турецьких багатіїв?

–  Хто така Маруся? Як її називали козаки?

–  За що ув’язненні українці ображалися на Богуславку?

–  Чому героїня, ризикуючи своїм життям, вирішує допомогти ув’язненим козакам?

–  Чим пояснити ставлення Марусі до своїх батьків?

– Що свідчить про те, що Богуславка, перебуваючи далеко від рідної землі, не забула своєї вітчизни, народу, батьків?

–  Чому народ співчуває героїні?

–  Вмотивуйте, чи можна вважати вчинок Марусі Богуславки патріотичним.

–  Чому образ героїні думи — це художній вимисел?

3.2. «Вільний мікрофон». Відповіді на запитання:

–  Як я ставлюсь до героїні думи?

–  Маруся Богуславка — патріотка чи зрадниця?

3.3. Скласти «доміно» до характеристики образу Марусі Богуславки.

(Маруся — добра — відповідальна — турботлива — співчутлива — рішуча — здатна на самопожертву — патріотка — бусурманка…)

4.3. Цитатна характеристика.

–  …Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка,

А все добре дбає.

–  Не майте мене,

Не заклинайте мене! …

Буду до кам’яної темниці

Прибувати, отирати,

Вас, бідних невільників,

А з кам’яної темниці випускати.

–  До батька до мого й матері

То знать давайте:

Нехай буде батько і мати

Та ще добре дбати,

То статків-маєтків не збувають,

Великих скарбів не збирають,

Моєї голови

А з тяжкої неволі не визволяють,

Бо вже я потурчилась,

Побусурманилась

Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного.

3.5. Додатковий матеріал.

Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка».

Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею.

Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась».

Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги.

Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни.

Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:

Бо я вже потурчилась, побусурманилась

Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!

Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.

Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.

Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.

Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А М. Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і І. Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грінченко драму «Ясні зорі», С. Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; композитор А. Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951); М. Пригара — оповідання «Богуславка».

Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Хто найшвидше»

З класу обираються два учні, які змагатимуться між собою.

Завдання: за 1 хвилину необхідно дати відповідь на запитання.

1. Матеріал, з якого була побудована темниця, де перебували козаки. (Камінь)

2. Кількість ув’язнених козаків. (Сімсот)

3. Чого не бачили в’язні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом. («Сонця праведного», «Божого світу»)

4. Як Маруся називала невільників? (Бідними)

5. Яка субота згадується у творі? (Великодня)

6. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона… (Щастя-долі не мала)

7. Час перебування козаків у неволі. («Тридцять три годи»)

8. Куди збирався від’їхати пан турецький? (До мечеті)

9. Яким чином Маруся хотіла визволити ув’язнених?  (За допомогою ключа, наданого їй паном турецьким)

10. Для чого Маруся прийняла віру турецьку? («…Розкоші турецької… лакомства нещасного»)

11. Чого не хотіла героїня, щоб робили її батьки? Відповідь надати, користуючись текстом. (…Статків-маєтків не збувають, Великих скарбів не збирають)

12. Прийнявши віру турків, героїня… («Потурчилась, побусурманилась»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ. Підсумок уроку

Бесіда за питаннями:

–  В чому повчальне значення цієї думи?

–  Як кожний із вас повинен ставитися до здобутків наших предків?

–  Яким хотіли б бачити свій рідний край його оборонці?

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати народну думу «Буря на Чорному морі», скласти питання до твору.