Мета:  ознайомити школярів з українською народною думою як жанром художньої літератури, їх різновидами, особливостями жанру, тематичною спрямованістю твору; розвивати навички виразного читання, логічне мислення, пам’ять, уміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття патріотизму, повагу і любов до героїчного минулого нашої країни.

Тип уроку:  засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання:  бібліотечка «Українські народні думи», портрети кобзарів та лірників — О. Вересая, Г. Гончаренка, М. Кравченка та ін.; запис дум в аудіозапису Національної капели бандуристів України; дидактичні матеріали (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого виконавця пісні «Засвіт встали козаченьки». Визначте переможців.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературний диктант «Життєва доля Марії Гордіївни Чурай»

1. Як називають в Україні поетесу-піснярку Марусю (Марину) Чурай? («Дівчиною з легенди»)

2. Імовірний рік народження М. Чурай. (1625)

3. Гетьман, з яким батько поетеси Гордій ходив воювати проти польської шляхти. (П. Павлюк)

4. Суперниця Марусі у боротьбі за кохання до Грицька Бобренка. (Галина Вишняк)

5. Хто таємно кохав поетесу? (І. Іскра)

6. Місто, де М. Чурай складає пісню «Віють вітри, віють буйні». (Київ)

7. Через що піснярка вирішує отруїтися? (Зрада І. Бобренка у коханні)

8. Що призупинило страту поетеси-піснярки? (Наказ Б. Хмельницького)

9. Письменниця, яка написала історичний роман про Марусю. (Л. Костенко)

10. Спів поетеси з народу не можна було порівняти зі співом кого? (Київських бурсаків)

11. Грицько Бобренко був сином… (Хорунжого полтавського полку)

12. Зазначте 2–3 пісні, окрім програмових, які стали популярними упродовж тривалого часу. («Грицю, Грицю до роботи», «Летить галка через балку», «На горі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями:

–  Дайте визначення фольклору. Які твори художньої літератури він охоплює?

–  Для чого народ складав пісні?

–  Які особливості мають історичні пісні? На честь кого вони складалися?

–  За що народ уславлює своїх захисників? Які з них вам відомі?

–  Хто із пісенних героїв вам найбільше сподобався і чому?

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Про визначення думи як жанру усної народної творчості (екскурс у минуле)

Ще з ХVІ століття думи почали називатися специфічно «русинськими», далі — «козацькими», «українськими» піснями, що мають тільки їм притаманні ознаки і високий поетичний рівень, а з появою на початку ХІХ століття перших перекладів дум на європейські мови з’явилися статті про них та їх виконавців-кобзарів. Світ схарактеризував думи як щось нове, досі не відоме в творчості інших народів…

У 1845 році французький журнал «Британський огляд» зазначив про думи як «найоригінальніший і найбагатший жанр слов’янської поезії».88 Усі уроки української літератури у 8 класі 89 Українські народні думи. «Слово про похід Ігорів»

Українські пісні та думи здавна були відомі й у Росії, причому співали їх в оригіналі. За царювання Петра І та Єлизавети Петрівни в Петербурзі великою пошаною користувалися кобзарі, спеціально відібрані співаки-виконавці українських пісень. До мелодій українських народних пісень зверталися найвидатніші російські композитори.

Українські народні думи — це неначе поетичний літопис козацького життя, бурхливого й широкого, як море. Хоч вони з’явилися не без впливу книжної освіти, як свідчить про це часте вживання церковнослов’янських слів, дійшли до нас в усній передачі народних співаків, лірників-бандуристів, кобзарів.

Думи — оригінальний і популярний вид усної народної творчості.

2. Загальна характеристика народних українських дум

Думи відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані різні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників і «власних» панів, козацької старшини.

В думах возвеличуються герої з народу, що захищають незалежність вітчизни. Це представники запорізьких козаків, козацької голоти — Самійло Кішка, Іван Богуславець, козак Голота, Ганжа Андибер та інші звитяжці, слава про яких ніколи «не вмре, не поляже». Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили, мудрості.

Герої українських дум виступають самовідданими захисниками рідної землі, борцями за щастя трудового люду. Вони наділені незвичайною фізичною силою, мужністю, великим розумом, кмітливістю.

Любов до Батьківщини — високе і святе почуття для героїв народних дум. Громадському обов’язку вони підпорядковують свої особисті інтереси.

Так складався героїчний епос, що пройшов крізь віки і відіграв виняткову роль у духовному, культурно-мистецькому житті українського народу.

Думи — це дорогоцінна спадщина українського народу. Створені в них художні привабливі образи захисників вітчизни мають велике виховне значення.

Читаючи народні думи та історичні пісні, ми захоплюємося подвигами народних героїв. Саме тому ці твори живуть віками.

3. Теорія літератури

Дума — вид українського народного героїчного епосу: ліричний, оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури).

Поява дум припадає на ХV–ХVІ століття.

4. Особливості народних дум (історичних):

–  зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;

–  певне дотримання правдивості життєвих фактів;

–  докладність поетичної розповіді;

–  висока поетичність мови;

–  невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);

– своєрідність побудови  (зачин, основна частина, повтори, кінцівка);

–  віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими);

–  виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри;

–  усне поширення і зберігання;

– варіантність тексту;

–  великий обсяг (як для фольклорних творів).

5. Тематика українських народних дум

Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали:

–  страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);

–  оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у ХVІІ ст. («Іван Богун»…);

–  відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);

–  розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;

–  показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»…)

6. Народна дума та історична пісня

Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, зв’язана з героїчною боротьбою народу проти гнобителів, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума на відміну від пісні має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування.

Виконують думу у супроводі народного інструмента, який називають кобзою, бандурою або лірою. Тому виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками.

Україна прославилася на весь світ своїми кобзарями (учитель демонструє їх портрети), серед яких можна назвати відомі імена Остапа Вересая, Михайла Кравченка, Івана Крюковського, Андрія Шута, Івана Стрічки та ін. Серед інших кобзарів найвідомішими є Федір Кушнерик, Єгор Мовчан, Павло Носач, Василь Литвин та ін. Сучасними виконавцями українських народних дум вважаються В. та М. Литвини, В. Нечема, Національна капела бандуристів України.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Думи відображали події, здебільшого: а) пов’язані з особистим життям того чи іншого героя; б) загальним планом; в)  героїчного характеру;  г) об’єктивно та емоційно.

2. До соціально-побутового циклу дум належить: а) «Маруся Богуславська»; б)  «Сестра і брат»; в) «Невільницький плач»; г) «Самійло Кішка».

3. Жанр, до якого близькі народні думи: а) казка; б) легенда; в)  історична пісня;  г) оповідання.

4. У супроводі якого народного інструмента виконуються думи? а) Сопілки; б) трембіти; в) домбри; г) кобзи.

5. До сучасних кобзарів належить: а) В. Нечема; б) О. Вересай; в) Ф. Кушнерик; г) Є. Мовчан.

6. Кому з письменників належать рядки:

«Наша душа, наша пісня

Не вмре, не загине…»?

а) М. Рильському; б) І. Франку; в) Л. Українки; г) Т. Шевченку.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Порівняйте, чим відрізняється дума як жанр усної народної творчості та історичної пісні. Свої спостереження узагальніть.

2. Вмотивуйте, чи можна вважати героїв дум патріотами? Висловлюючись, посилайтеся на приклади з народних дум.

3. Виникнення народних дум припадає на:а) ХІ–ХІІ ст.; б) ХІІІ–ХІV ст.; в) ХV–ХVІ ст.;  г) ХVІІ–ХVІІІ ст.

Картка № 2

1. У чому, на ваш погляд, полягало значення кобзарів як митців слова і музики? Відповідь аргументуйте.

2. Доведіть, що дума належить до народного епосу. Висловлюючись, посилайтеся на фактичний матеріал.

3. Найчастіше у народних думах розповідається про:а) культуру Київської Русі; б) соціально-побутові проблеми; в)  боротьбу народу проти іноземних загарбників; г) взаємостосунки між бідними і багатими.

Картка № 3

1. Яким чином, на ваш погляд, зміст дум пов’язаний з життям народу. Наведіть переконливі приклади з творів.

2. Чому вважають, що думи — це дорогоцінна спадщина українського народу? Відповідь аргументуйте.

3. Високим і святим почуттям для героїв народних дум була любов до:а) природи рідного краю; б) історичних пам’яток; б) вітчизняного мистецтва; г) Батьківщини.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Прочитати «Думу про Марусю Богуславку»; відповіді на запитання за змістом твору