Мета:  вдосконалювати вміння школярів писати творчі роботи, систематизувати та узагальнити їх знання про історичну народну пісню; розвивати творчі здібності учнів, їх логічне мислення, пам’ять, уміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, відповідні обґрунтування; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до народної творчості, історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: зв’язне мовлення.

Обладнання:  тексти історичних пісень, портрети видатних народних героїв, учнівські малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

– Дайте визначення історичній пісні;

– У чому основне призначення цих пісень? Хто є їх героями?

– Які історичні пісні вам запам’яталися? Чим вони схвилювали?

– Яким чином впливають ці пісні на людину?

– Чому існує кілька варіантів пісні з однією назвою?

– Як ви вважаєте, чи можна вважати історичну пісню фольклорним жанром? Відповідь обґрунтуйте.

– Вмотивуйте, чи є актуальними історичні пісні для сучасників.

– Чим повчальні пісні про далеке героїчне минуле?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Опрацювання змісту теми уроку

1. Вступне слово вчителя

Шановні друзі!

Ознайомившись з історичними піснями, ви зрозуміли, що кожна з них вчить, як треба любити Батьківщину та боротися за її щастя. Подвиги відважних героїв, зображені в піснях, виховують у народі мужність, сміливість, стійкість у боротьбі. У щоденному житті пісні полегшують працю людей, звеселяють їх під час відпочинку, підтримують у нещасті.

Люди складають пісні переважно про життя і події свого часу. Тому пісні, що виникли в різні часи, становлять разом поетичну історію народу.

Ці народні твори своїм правдивим змістом, поетичною формою, красою мелодії завжди чаруватимуть людей.

2. Вимоги щодо виконання письмової творчої роботи:

– добре усвідомити тему, добрати матеріал до неї;

– слідкувати за чіткою побудовою твору (вступ, основна частина, висновок);

– власні думки висловлювати грамотно, послідовно, наводячи приклади з текстів пісень на ту чи іншу думку;

– уникати загальних фраз, які ні про що не говорять;

– стежити за грамотністю оформлення роботи;

– уникати докладного переказу текстів пісень;

– зазначити актуальність теми твору.

3. Виконання завдань

3.1. Закінчити прислів’я та пояснити їх зміст.

– Як заспівають — … (мов тебе крила підіймають).

– Про нові дні складаємо… (нові пісні).

– Нам приносить кожний день… (тисячі нових пісень).

3.2. Скласти міні-діалог на тему «Героїчне минуле у піснях».

3.3. До словосполучення «історична пісня» дібрати відповідні характеристики з різних частин мови. (Історична пісня — бадьора, милозвучна, героїчна, хвилююча, захоплююча; життя, знання, повага, рішучість, винахідливість, кмітливість, досвід…).

3.4. Коментар до висловлювання про пісню.

– Пісня — це коли душа сповідається (Г. Тютюнник).

– Пісня між людьми цвістиме у вічній основі (П. Русик із Кросна, польсько-український поет ХVІ ст.).

– Хто співає, у того робота скоро минає (Українське прислів’я).

– Де праця, там і пісня (Українське прислів’я).

5. Виконання письмової роботи на тему «У піснях історія мого народу»

Пісня має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об’єднує, проймає жагучим почуттям духовності.

М. Шевченко

На долю моєї України випало багато випробувань та лихоліть, долаючи які, вона здобула свою безсмертну славу. Українці з давніх-давен прагнули поетично осмислити ці події, власну історію — минуле і сучасне, заглянути в майбутнє. Величним подвигам своїх співвітчизників присвячували вони балади, легенди, перекази, казки, пісні — ці уникальні перлини зі скарбниці української літератури. Трепетно передавалися вони нащадкам із покоління в покоління, зберегли для нас дух подій тих далеких епох.

Жоден народ ніколи не забував про свою історію, про історію своєї країни, міста, села. Саме історичні пісні, у яких відображаються різні події: повстання, класові протиріччя, боротьба з ворогами,— дуже поширені в Україні.

У піснях народ оспівав оборонців вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність скоріше вмерти, аніж підкоритися їм. Таким мужнім патріотом виступав козак Морозенко («Ой, Морозе, Морозенку»), який відважно бився з ворожою силою:

Билися наші козаченьки

До ночі глухої,—

Полягло наших чимало

А татар утроє.

Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.

В поширеній пісні «Зажурилась Україна» не лише змальовано картину безчинства ворогів, а й звучить заклик до опору:

Годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати,—

Бери саблю гостру, довгу та йди воювати…

Найдавніші патріотичні пісні донесли до наступних поколінь весь драматизм епохи.

Розквіту історичні пісні досягли в період Народно-визвольної війни 1648–1654 років. У них оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального і національного гноблення, проти польської шляхти та українського панства. До таких пісень належить «Чи не той то хміль?». Поетичний образ хмелю уособлював наростання народної боротьби проти гнобителів, підкреслював, що запорукою сили Богдана Хмельницького є його тісний зв’язок з народними масами. Народ підтримував Богдана і в піснях прославляв його перемоги.

Гей, поїхав Хмельницький

У Золотому Броду,—

Гей, не один лях лежить

Головою у воду.

Образ Б. Хмельницького є центром пісенної творчості, з надзвичайним піднесенням оспівується його особистий героїзм, мудрість полководця, військова доблесть.

1768 року на Правобережній Україні розгорнулося антикріпосницьке повстання — Коліївщина. Про цю подію складено багато пісень. Одна з них — «Максим козак Залізняк». Головний герой твору — це мужній захисник своїх співвітчизників, поборник правди:

Накидали за годину

Панів повні шапці…

Отак Максим Залізняк

Із панами бився,

І за те він слави

Гарной залучився.

В історичній пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про боротьбу повстанських загонів проти панів на Поділлі у 1813–1835 рр. Устим Кармалюк один із організаторів народних мас, який не лише мстить панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв:

З багатого хоч я й візьму —

Убогому даю.

Отак гроші поділивши,

І гріхів не маю.

Тому народ виявляє до Кармалюка як месника за кривди людські велику пошану і любов, оспівує і прославляє його у своїй пісні.

Якого б лиха не доводилося пережити народу, пісня завжди допомогла зберегти душу, пережити труднощі. Вона супроводжувала кожного українця протягом усього життя. Минають віки, а народна пісня залишається завжди молодою, чарівною незважаючи на поневіряння, які випадали на долю українців.

Отже, українські народні історичні пісні — це глибока криниця, яка щедро дає нам знання про наш народ, його героїчну і водночас трагічну історію, через віки проносить пам’ять про загиблих героїв, вчить нас бути справжніми патріотами Батьківщини. Хай же ніколи  не міліє ця чудесна криниця, даруючи все новим і новим поколінням красиві, чарівні, ніжні українські пісні.

4. Перелік тем для написання творчої роботи про українську історичну народну пісню

– У піснях історія мого народу.

– Пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила (М. Гоголь).

– Улюблені герої українських історичних пісень.

– Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу.

– Образи лицарів-оборонців рідної землі в історичних піснях.

– От де, люди, наша слава, слава України!

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Закінчити написання творчої роботи, підготувавшись до позакласного читання.