Мета: повідомити про історію виникнення Біблії, її склад, ознайомити з легендами про царя Соломона та його притчами, зробити висновки про особливості жанру притчі на матеріалі прочитаних біблійних переказів; розвивати уміння логічно мислити, робити правильні висновки; виховувати бажання бути мудрою, справедливою, неординарною людиною.

Обладнання: Біблія, схема, ілюстрації-гравюри Г. Доре, «Біблійні історії».

…Щоб пізнати притчу і загадкову мову, слова мудреців і загадки їх.

Книга притч Соломонових

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Дайте визначення:

– всесвітньої літератури;

-всесвітнього літературного процесу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

— Микола Письменний, автор переказів, що вийшли під назвою «Біблійні історії», писав: «Той, хто не знає головних сюжетів Біблії, ніколи не зустрічався з розповідями про праведників і пророків, схожий на людину, позбавлену зору. Одна справа чути про сонце, зовсім інша — бачити сонячні промені».

Впевнена, що промінчики біблійних істин вже торкалися ваших очей, тому сьогодні ми продовжимо знайомство зі знаменитою, стародавньою, шанованою Книгою Книг, або Святим Письмом.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Виступ учня із повідомленням про Біблію

Біблія — це священна книга іудеїв та християн, релігійна та історико-літературна пам’ятка світової культури. Свою назву Біблія отримала від грецького слова «біблос», що означає «книги». Слово це з’явилося ще в ІІ тис. до н. е., коли в місті Біблос фінікійці створили склад папірусу і, зшивши окремі листки, винайшли прообраз сучасної книги.

Біблія має свою неповторну історію створення. Віруючі люди вважають, що автор Біблії — Бог, а люди, які записали натхненне Богом, лише виконували його волю. Цих людей було більше сорока, і серед них не було жодної жінки. Писалася Біблія на трьох континентах: в Європі, Азії, Африці — і трьома мовами: давньоєврейською, арамейською,

давньогрецькою. Створювалася Книга Книг протягом тривалого часу: з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е.

Робота з лінією часу.

Біблія складається з 77 книг (66 — канонічних та 11 неканонічних), що розподіляються між Старим Заповітом (50) та Новим Заповітом (27).

Святе Письмо перекладене більш ніж 1800 мовами й досі залишається книгою, що виходить найбільшими накладами у світі, отже, має величезну кількість читачів.

Проблемне запитання

— Як ви вважаєте, чому така старовинна та поважна книга, дуже далека від розважальної літератури, має найбільшу кількість прихильників у світі? У чому ж секрет її молодості?

(Відповісти можна словами М. Письменного: «Чи потрібно читати Біблію? Безглузде запитання. За глибиною задуму, охопленням матеріалу та силою впливу нічого подібного не було написано у людей. Біблійні сюжети та образи увійшли в плоть і кров художньої творчості світу останніх двох тисяч років, наклали відбиток на мислення людини, а головне — висунули ідеали, згідно з якими людина вимірює свою людяність. Не вбивати, не

красти, любити ближнього свого, як самого себе,— усього цього і багато чого іншого навчило і продовжує вчити Святе Письмо».)

Слов’янський переклад Біблії був зроблений з тексту, написанного грецькою мовою Кирилом і Мефодієм у IX ст. Перший переклад Святого Письма сучасною українською мовою було здійснено в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. П. Кулішем, І. Нечуєм-Левицьким та І. Пулюєм.

2. Стислий переказ біблійних легенд

Пригадайте, які легенди Старого Заповіту вам відомі. («Створення світу», «Каїн і Авель», «Всесвітній потоп», «Вавилонська вежа»)

— Чимало сторінок Старого Заповіту присвячено ізраїльському царю Соломону. Чим же уславився цар Соломон?

Соломон — син Давида, цар ізраїльського народу, який жив і правив у Х ст. до н. е. Справедливо вважається одним із наймудріших царів у світовій історії. З мудрістю царя Соломона можна було порівняти лише його багатство. Чому ж так багато було відпущено одній людині?  Ось як Біблія відповідає на це питання.

Соломону було всього 18 років, коли він по смерті свого батька сів на престол. У юнака ще не було достатньо життєвого досвіду та мудрості, щоб правити цілою країною. «І приніс Соломон Господу тисячу цілопалень» (жертвоприношень). «Тієї ночі з’явився Бог Соломонові та й сказав йому: “Зажадай, чого дати тобі! І сказав Соломон до Бога”: “Ти зробив велику милість з батьком моїм Давидом і поставив царем мене замість нього… Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити і входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий твій народ?” І сказав Бог до Соломона: “За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів твоїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрості та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив себе царем, то дасться тобі мудрості і знання, а багатство, і маєтки, і славу дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!”»(Др. Кн. Хр., 1 : 7–12)

Так і сталося. Соломон успішно і довго правив своєю країною. Люди в ній жили багато: навіть срібло в той час не вважалося дорогоцінним металом. Соломона любили його піддані, слава про його мудрість ширилася по усьому світу. Навіть цариця Савська, одна з найрозумніших жінок світу, булла вражена, побувавши в гостях у царя Соломона, і промовила такі слова: «Щасливі люди твої, і щасливі слуги твої, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!» Тому і в наш час мудрі рішення називають соломоновими. Ось приклад одного з них.

Одного разу до Соломона прийшли дві жінки, кожна з яких стверджувала, що саме вона — матір новонародженої дитини. Оскільки вони не поступалися одна одній, то прийшли до царя Соломона, щоб він їх розсудив. Подумав Соломон і сказав: «Розрубайте дитину навпіл і віддайте їм!» Тоді одна з жінок закричала: «Не треба цього робити!

Нехай дитина залишається їй!» Тоді цар Соломон вирішив: «Ця жінка — справжня матір дитини. Вона пожаліла її, забувши про свої бажання».

Важливою справою свого життя вважав Соломон будівництво Храму Божого. Він будував його 7 років, і лише після цього почав зводити свій дім, що не мав собі рівних за багатством та розкішшю. Соломон вважається автором ліричної Пісні Пісень, що присвячена темі кохання, та книги притч, у яких зібрані мудрі вислови-повчання.

4. Повторення літературознавчих термінів

Притча — невеликий твір, що містить повчання в алегоричній формі.

Алегорія — зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ.

5. Робота з текстом

Цар Соломон промовив близько 3000 притч, які увійшли у 31 розділ Книги притч Соломонових. Навіщо Соломон складав свої притчі? У Біблії є така відповідь:

«Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,— щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, щоб прийняти напоумлення мудрості, праведності, і права, і простоти, щоб мудрості дати простодушність, юнакові — пізнання й розважність. Хай послухає мудрий — і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок, щобпізнати ту притчу і загадкову мову, слова мудреців і загадки їх».

Іншими словами, притчі Соломона — це настанови молодій людині, як треба жити на світі.

Читання притчі

БЕРЕЖИ СВОЄ СЕРЦЕ

Мій сину, прислухайся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили! Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх усередині серця свого! Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали від себе крутійство губ. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої: не вступайся ні вправо, ні вліво,— усунь свою ногу від зла!

– Чому Соломон закликає: «Над усе… серце своє стережи, бо з нього походить життя»? (Людина повинна зберігати свою душу чистою, а серце добрим. Це, на думку Соломона, найважливіше.)

– Що означають слова: «Стежку ніг своїх вирівняй; не вступайся ні вправо, ні вліво,— усунь свою ногу від зла!» (Соломон образно   змальовує поведінку людини в житті як шлях стежкою, яку треба ретельно обирати й не звертати зі шляху істини, щоб не занапастити свою долю.)

Читання притчі

ЛІНИВСТВО ВЕДЕ ДО ЗЛИДНІВ

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її і помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовляє літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зі сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки зложити, щоб полежати,— і прийде немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!..

– У чому відмінність першої притчі від притчі про ледаря? (Перша притча містить у собі пряме повчання, одразу зрозуміле адресату, притча ж про ледаря не має конкретного повчання (потрібно бути працелюбним), а на нього є лише натяк. Притча про ледаря багата на алегоричні образи: мурашка — працелюбна людина, антипод ледаря, волоцюга — незаможність, озброєний муж — злидні.)

– Які твори, що вивчалися раніше на уроках зарубіжної літератури, ви пригадали, читаючи притчу про ледаря? (Байки Езопа «Мурашка і Цикада», І. А. Крилова «Стрекоза Муравей»)

Висновок

– Звідки Соломону відомо, як потрібно жити праведній людині?

(Із заповідей Божих)

– Перерахуйте заповіді. Поясніть їхнє значення.

IV. Підсумки уроку

— Значення Біблії в житті людини важко переоцінити. Це дійсно вічна книга, кладезь мудрості. Вважається, що в ній можна знайти відповідь на будь-яке питання. Необхідно тільки знати, де саме шукати цю таємничу пораду.

Біблія несе нам мудрість і культуру, навчає розуміти навколишній світ, інших людей і навіть самих себе.

V. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Найскладніша заповідь» (поміркувати над тим, яка з заповідей Божих є для тебе найскладнішою, пояснити чому).