Мета: поширювати читацький кругозір шляхом ознайомлення з ідейно-художнім змістом творів позапрограмового, зокрема з повістю М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника; розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки; формувати естетичний смак учнів; виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні; поваги до рідної літератури, культурних надбань нашого народу. 
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Трублаїні, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Який жанр художньої літератури називається повістю?
• Що таке пригода? Які пригодницькі твори ви вже читали? Чим вони сподобалися?
• Яку користь отримує людина від читання книг?
• Доведіть, що книга вчить життю.
• Що допомагає героям художніх творів долати будь-які труднощі, негаразди?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Моя мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками,
моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії.
М. Трублаїні
1. Життя і творчість М. Трублаїні. Матеріал для вчителя
МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (1907–1941)
(Микола Петрович Трумблаєвський)
Іде громадянська війна. Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом з дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість. Дитячі рученятка ослабли — і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом.
Народився письменник у селі Вільшанці, на Вінниччині. Сім’я жила в убогій хатині, біля якої завжди стояла вода. Нестатки й скрута змусили батька, Петра Гнатовича, йти на заробітки в Сибір, де він працював на лісорозробках. Миколу виховували мама й бабуся.
Мама, Євгенія Яківна, працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на роботу. Він дуже любив сидіти на маминих уроках. А коли Євгенія Яківна щось запитувала учнів, Микола й собі піднімав руку. Мав чудову пам’ять, був веселий і непосидючий. У п’ять років непогано читав. Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку. А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко. У характеристиці за четвертий клас написано: «Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів».
Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу. Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки. А знала бабуся їх багато, навіть сама творила зі своєї багатющої уяви. Інколи для внучка співала народні пісні. У сім’ї в них гарно співав і дід Гнат, а батько мав такий приємний голос, що якийсь час співав навіть у церковному хорі. Служила бабуся в той час у монопольці, тому частенько приносила хлопчикові якісь ласощі. Він удома з усіма поділиться, ще й на вулицю понесе друзям, які з нетерпінням чекали на нього. Не лише для того, щоб посмакувати цукерки, а щоб десь там, заховавшись у бур’янах і затамувавши подих, слухати цікаву книжку, яку читає Микола…
Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах. З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх з життям народів Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор’я, Кавказу, Криму. У дитячу літературу ввів нових героїв — штурманів, боцманів, кочегарів, юнг, морських мисливців, яких добре знав сам. Щоб потрапити на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке», на якому не було місця для ще одного кореспондента, Микола Трублаїні склав іспити на кочегара і став повноправним членом команди. Мати, котра дожила майже до сторічного віку, пишалася своїм сином.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, письменник добровільно іде на фронт. В одному з боїв біля Мелітополя був поранений осколком бомби. Вночі з 5 на 6 жовтня у санітарному поїзді, що слідував на Ростов, Микола Трублаїні помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Рівеньки.
2. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»
2.1. Виразне читання або переказування цікавих, на думку учнів, епізодів твору.
2.2. Тема: розповідь про життя людей острова Лебединого, цікавий винахід професора Ананьєва, за який відбувається боротьба між підлітками та жорстокими іноземними піратами.
2.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення боротися з його ворогами, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати життям; уславлення доброти, чуйності, уваги, небайдужості до горя ближнього; засудження жорстокості підступності, корисності, хитрості (Анч), зрадництва (Ковальчук).
2.4. Основна думка: людина перевіряється у складних життєвих випробуваннях; тільки мужній, сильний, порядний може отримати перемогу над ворогом і допомогти ближньому.
2.5. Жанр: пригодницька повість.
Пригодницьким називається твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. У ньому багато цікавих епізодів, у яких героям загрожує небезпека, а часто — навіть загибель, але вони чудом рятуються. Пригоди головних героїв — це результат їхніх прагнень і вчинків, їхньої веселої вдачі.
2.6. Проблематика твору:
• життя і смерть;
• добро і зло;
• любов і ненависть;
• щирість і підступність;
• вміння долати будь-які труднощі;
• самопожертва;
• винахід, його подальша доля.
2.7. Композиція.
Твір складає з чотирьох частин та епілогу.
І частина — 24 розділи;
ІІ частина — 27 розділів;
ІІІ частина — 13 розділів;
ІV частина — 10 розділів.
Експозиція: знайомство з мешканцями острова Лебединого; рішення пофесора Ананьєва дослідити якість і специфіку піска на острові.
Зав’язка: завдання агента № 22.
Розвиток дії: пригоди Марка Завірюхи, Ясі Знайди, Люди Ананьєвої під час їх боротьби з Анчем.
Кульмінація: звільнення шхуни «Колумб» та її команди від переслідувань Анча, ув’язнення агента.
Розв’язка: прагнення водолазів допомогти Люді виявилися марними, дівчина померла; епілог.
2.8. Сюжетні лінії.
• Життя родини Завірюх.
• Особисте життя професора Ананьєва, його професійна діяльність.
• Доля Ясі Знайди.
• Шхуна «Колумб» — герой твору, навколо якого розгортаються події.
2.9. Бесіда за питаннями.
• Хто такий Колумб? Що вам відомо про нього?
• Чи є вірним твердження: «Яку назву дано човну або пароплаву, так він і попливе»?
• В чому було призначення шхуни? («…Рибу… приставляла в недалекий порт, на консервний завод»)
• З чим пов’язано те, що у Бойчука часто збиралися сусіди-рибалки? («…Його хата стояла найближче до моря, двоє вікон виходили на берег і звідти зручно було наглядати за шаландами й човнами під час негоди»)
• Опишіть шхуну, звертаючи увагу на її практичне призначення. («Це було невеличке, але міцне судно. Воно ходило під мотором із швидкістю п’ять-шість миль за годину. А під парусами при доброму вітрі — в півтора рази швидше. Іноді «Колумба» посилали в моря рибалити, але переважно він перевозив рибу, сіті та різну снасть. Останнім часом «Колумб» регулярно обходив рибальські артілі, забирав у них рибу і приставляв її на консервний завод, що знаходився миль за двадцять п’ять від Лебединого острова, поблизу курортного містечка»)
• Яким чином нерухому шхуну вирішили застосувати у Рибтресті?
• Яким був склад команди? («Команда на «Колумбі» була невелика. Крім шкіпера до її складу входили моторист, матрос-стерновий та юнга»)
• Як Марко потрапив на шхуну юнгою?
• За що Очерет поважав Марка? («Під час шторму Очерет стежив за юнгою і жодного разу не помітив на його обличчі тіні страху, а в очах виразу розгубленості»)
• В чому полягала специфіка завдання агента № 22. («Нам потрібно, щоб смілива людина пробралася в Росію. …Познайомитися з професором Ананьєвим, одвідати Лебединий острів і обов’язково зірвати видобуток золотого піску. А найголовніше — дістати в Ананьєва його проект добування гелію і знищити автора проекту»)
• Чим закінчилося змагання серед хлопців і дівчат з плавання?
• Через що виникла сварка інспектора Ковальчука і рибалками шхуни? («…Через те, що відомий бюрократ, інспектор Ковальчук, знайшов у вилові кілька рибін на півсантиметра коротших за дозволений розмір»)
• Чому Знайду на Лебединому острові вважали за дефективну? Яка трагедія сталася з нею?
• Чим був цінним пісок на Лебединому острові? («З нього виготовлюється газ, що в хімічному сполученні з киснем дає воду. Механічно змішуючись з киснем або повітрям, він утворює незвичайно сильну вибухову речовину — гримучий газ»)
• Чому Ковальчук вимушений був погодитися на умови Анча — допомагати йому?
• Через що Анчу не вдалося отруїти професора Ананьєва?
• Як Знайда сприйняла подарунки Максима, Левка, Люди?
• Чому Марко вирішив на якийсь час стати Шерлоком Хомсом?
• Яким був план Анча щодо знищення шхуни? (Це — пекельна машинка. Зараз ми визначимо час, коли вона мусить вибухнути. Вийдуть вони о дев’ятій, можуть запізнитися, ну, о десятій, в усякому разі.
В десять годин сорок п’ять хвилин ми почуємо вибух у морі. Від «Колумба» та його пасажирів лише шматочки спливуть»)
• Через що злочинний план щодо знищення «Колумба» не був виконаний?
• Завдяки кому шхуна залишилася цілою? Яких зусиль було докладено Максимом для цього? Як це характеризує героя?
• Назвіть ситуації, коли Максимові пригодилися знання азбуки Морзе.
• Якої шкоди завдав підводний піратський човен?
• Яких страждань зазнали Марко, Яся, Люда, перебуваючи у підводному човні?
• Як Марко і Яся спаслися від пожежі на «Антопулосі»?
• Що трапилося, коли «Колумб» підібрав Анча зі своїм товаришем на палубу шхуни?
• Яким чином Яся, залишивши шхуну, ризикуючи власним життям, допомагала полоненим шхуни позбавитися пиратів?
• В яких умовах перебувала Люда у затонулому підводному човні? Як вона боролася за виживання?
• Чи вдалося спасти Люду? Що було зроблено для цього водолазами?
• Як склалася подальша доля героїв повісті? (Зміст епілогу)
• Чому вчить нас даний твір?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Марко на шхуні «Колумб» був:
а) випадковим пасажиром; б) сином капітана; в) юнгою.
2. В чому полягало призначення шхуни? Вона:
а) охороняла кордони між Україною і Турцією;
б) перевозила рибу на консервний завод; в) рятувала потопаючих.
3. Якими словами зазвичай вітався школяр шхуни з членами команди?
а) «Щиро вітаю морських сміливців!»; б) «Тихої погоди, багатої риби»;
в) «Нехай щастить великим Колумбам»;
4. Вантаж, який на думку професора Ананьєва, терміново було перевезти у порт:
а) пісок; б) фарбу; в) продукти харчування.
5. Острів Лебединий населяло багато:
а) вовків; б) тюленів; в) лисиць.
6. Яку речовину, на думку професора Ананьєва, містив пісок, що був ним знайдений під горою на Лебединому острові?
а) Торіаніт; б) кселит; в) нуклеаріт.
7. Після зустрічі з професором Ананьєвим, Китаєв негайно від’їжджає до Москви, щоб:
а) плідно попрацювати у центральній бібліотеці;
б) порушити питання про організації промислу на Лебединому озері;
в) продовжити написання дисертації.
8. Грицько, молодший брат Марка, мріяв про те, що він виросте, і у нього теж буде шхуна, яку він назове:
а) «Альбатрос»; б) «Переможець»; в) «Лебединий».
9. Редакцію якого журналу неначебто представляв фотограф Анч?
а) «Рибаловець»; б) «Рибалка півдня»; в) «Охоронець природи».
10. Слово «геній» нашою мовою означає:
а) яскравий; б) іскристий; в) сонячний.
11. Якого танцю не міг виконати Анч під час свята?
а) Румбу; б) танго; в) гопака.
12. Найціннішою для рибалок шхуни була:
а) скумбрія; б) осетрина; в) камса.
13. Перебуваючи на кораблі «Антопулос», який майже потонув, Марко з Ясею побачили хижу тварину:
а) лева; б) пуму; в) рись.
14. «Антопулос» — це пароплав:
а) англійський; б) грецький; в) німецький.
15. Під час знаходження Марка у підводному човні піратів Марко викрав:
а) пакет документів; б) револьвер; в) географічну карту.
16. Глина, на якій був потонулий підводний човен, складала метрів:
а) сорок сім; б) вісімдесят пять; в) сорок вісім.
17. Яким чином розшукували потонулий підводний човен?
а) За допомогою металошукача; б) за наявністю аварійного буя;
в) шляхом телефонного зв’язку.
18. У минулому дід Махтей бував:
а) на Кубі; б) в Індії; в) у Китаї.
19. Яся Знайда мріяла стати:
а) командиром підводного човна; б) науковим дослідником;
в) ведучою телепередачі «У світі мандрів».
20. Назва пароплава, на який мусив потрапити Анч зі шхуни:
а) «Антопулос»; б) Кайман»; в) «Буревісник».
21. «Антопулос» було підбито ракетою підводного човна через те, що той віз на Лебединий острів:
а) продукти харчування; б) обладнання для професора Ананьєва;
в) технічні прилади для ремонту шхуни.
22. Після того як пірати висадили Марка і Ясю у відкритому морі, полонені побачили:
а) багато чайок; б) альбатросів; в) дельфінів.
23. Як Марко і Яся орієнтувалися у відкритому морі? За допомогою:
а) вітру; б) руху сонця; в) медуз.
24. Що подарував Ясі Знайді моторист Левко?
а) Бриль; б) спідницю; в) сандалі.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Що, на ваш погляд, хотів довести читачам М. Трублаїні у творі «Шхуна “Колумб”»? Наведіть переконливі факти з твору, обґрунтовуючи їх.
2. Доведіть, що Анч — хитра, жорстока, підступна людина. Відповідаючи, посилайтеся на зміст повісті.
3. Якими науками захоплювалася Люда?
а) Фізикою і математикою; б) геологією та хімією;
в) економікою та історією.
Картка № 2
1. Вмотивуйте, чим пояснити те, що професор Ананьєв присвятив особисте життя суспільної справі. Як це характеризує героя?
2. Дослідіть, чим пояснити досконалу обізнаність Марка у морській справі.
3. Люда забороняла батькові:
а) тривалий час дивитися телевізор; б) курити; в) носити важкі речі.
Картка № 3
1. Як на ваш погляд, професор Ананьєв відчував себе винним через смерть багатьох мешканців Лебединого острова і навіть своєї дочки? Наведіть приклади власним міркуванням.
2. Висловіть власну думку, чи можна вважати Ковальчука зрадником, або, навпаки, людиною, яка сумлінно ставилася до своїх обов’язків?
3. Для того щоб Анч не був упізнаний, він:
а) фарбував волосся; б) приклеював вуса і бороду;
в) змінював голос і манеру поведінки.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІІ. Домашнє завдання
Знати ідейно-художній зміст твору І. Сенченка «Рубін на Солом’янці», скласти питання та тестові завдання до нього.