Мета: опрацьовуючи ідейно-художній зміст VІІ–ІХ розділів твору, також звернути увагу на особливості використання фольклорних мотивів і засобів у повісті; охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв; прищеплювати пунктуальність. 
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Конкурс-гра «Сторінками повісті А. Чайковського “За сестрою”»
Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування).
Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.
Кросворд для першої команди

По горизонталі: 1. Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка) 2. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз) 3. Засіб, за допомогою якого татари перевозили награбоване майно. (Віз) 4. Зброя, якою козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля) 5. Командир татар. (Мустафа) 6. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска) 7. Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)
По вертикалі: 8. Ім’я головного героя твору. (Павлусь)
Кросворд для другої команди

По горизонталі: 1. Ім’я полоненого татарина. (Гусейн) 2. Дружина Степана Судака. (Палажка) 3. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана) 4. Музичний інструмент, яким володів дід Панас. (Бандура) 5. Не скачи у воду, як не знаєш… (Броду) 6. Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас) 7. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)
По вертикалі: 1. Ім’я сестри головного героя повісті. (Ганнуся)
2. Закінчення конкурса-гри. Підбиття підсумків
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Добро не пропадає, а зло вмирає.
Народне прислів’я
Яке це щастя дороге — мати свою рідну сторону.
О. Твардовський
Є злочин, який спокутувати неможливо: це зрада Батьківщині.
П. Пуаст
1. Характеристика образу Павлуся
1.1. Орієнтовний план до образу.
1) Павлусь — представник славного козацького роду Судаків.
2) Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.
3) Вольові якості: а) цілеспрямованість і наполегливість; б) мужність і витримка; в) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва.
4) Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків.
5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.
6) Павлусь — відважний лицар і герой.
1.2. Бесіда за питаннями.
• До якого роду належав Павлусь?
• Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив?
• Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?
• Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?
• Як хлопець ставився до своєї сестри?
• Яким чином пожежа Спасівки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?
• Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?
• Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?
• Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?
• З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру?
• Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся — шукача рідної сестри?
• Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося?
• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?
• Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.
1.3. Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?»
1.4. Цитатна характеристика.
• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».
• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».
• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».
• «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».
• Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
• «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці».
• «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати».
• І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».
• «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без помочі?»
• «Дідусева наука стала йому в пригоді. “Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”».
• Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».
• «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі Спасівки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».
• «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду».
• «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно».
• «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти».
• «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав».
• «Допоможіть мені, Господи Спаси і свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».
• «Готувався до втечі повільно і розумно. Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку. Усе те ховав уночі в дуплясте старе дерево. При цім був покірний, слухняний, усім служив охоче, так що ніхто його не запідозрював».
• «Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворищі».
• «Павлусь уже мав досвід. Він знав, як зловити в ріці рибу, як застрелити з лук птицю, а ще знав, що таке Харциз і як його треба берегтись».
• «Він теж козацька дитина і не гірший від інших. Як гинути, то гинути. Він піде сміливо на смерть з козацькою піснею на устах… Та він ще вилає всіх татар і їхнього Магомета».
• «Я знаю, що в татар менше карають, коли бранець сам вернеться з доброї волі».
• «Цю щасливу нагоду хотів він використати на те, щоб відшукати і визволити сестру. Він склав собі цілий план, як це зробити. Знав добре, що Мустафа-ага, певно, живий у полковника і що його знайдуть, як лише покаже їм дорогу. За це відкриття можна надіятися великої винагороди, а навіть свободи, а тоді вернеться разом із сестрою на Україну. Він і не думав про те, щоб без сестри вертатися, й вірив, що йому Бог поможе сестру відшукати».
• «Боже наш! Я бачу твою руку в цім усім. Я, бідний невільник, пустився навмання, бачачи в цьому моє спасіння. Ти вдержав мене і завернув, та це мені вийшло на добре. Мали мене нагайками вбити, та твоя могутня рука спасла мене. Чи гадав я, куди мене твоє святе провидіння заведе? Боже, Боже! Не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія!»
• «Тепер жилось йому дуже добре. Йому подарували волю, зробили те, чого забажав. Виходив, коли хотів, у місто, знайомився з ровесниками з багатих татарських родин, їздив на коні, стріляв з лук та рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили».
• Девлет-гірей: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря і оборонця». «Справді лицарський народ ті козаки».
• «Яке мені діло до нього! Добре, що живе, тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв. Чорт їх бери усіх татар. Маму вбили, дідуся… нас замучили… Заждіть, чортові сини! Вернусь я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар! Заждіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не те що…»
• «Коли б татарин не хотів пустити їх на волю, тоді Павлусь уб’є сестру, татарина проколе ножем. Хай тоді повісять або кіньми розірвуть… все одно».
• «…Вся та погань татарська. Чого вони нас зачіпають, мордують? Хіба ж ми їм заважаємо? Ні, ні, ми стрінемось ще!»
• «Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас… Нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх побачити».
• «Ні, майна я не хочу, а лиш ось про що прошу: у Сулемана-ефенді живе невільник Остап Швидкий, українець, земляк мені. Звели його виучити і подаруй мені… Та він мені був рідним батьком, коли я уневолю попав. Він завивав мені рани, коли мене зрізали нагаями».
• «У Павлуся потекли сльози з очей».
2. Робота над VІІ розділом.
2.1. Виразне читання найцікавіших, на думку учнів, епізодів твору.
2.2. Тема: перебування Павлуся на службі у Мустафи.
2.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, ненависті. (Мустафа, Ібрагім).
2.4. Основна думка: роздум, кмітливість, винахідливість протиставляється злу і насильству.
2.5. Композиція.
Експозиція: розмова хлопця із Сулейманом про вірування татар і українців.
Зав’язка: приїзд Павлуся до помешкання купця Сулеймана, сутичка з Мустафою.
Кульмінація: невдала втеча Павлуся.
Розв’язка: кару над хлопцем призупинено у зв’язку з приїздом мули від Девлет-гірея.
2.6. Сюжет.
Павлусь сподобався багатому татарському купцю Сулейману. Сулейман привіз хлопця до себе і подарував його своєму синові Мустафі. Хлопець терпить приниження від молодого хазяїна, але думка про пошуки сестри підбадьорює його. За непокору Павлуся відправляють служити на конюшню. Хлопець тікає, заздалегідь приготувавшись до цього. Перешкодою до втечі був татарин, якого Павлусь намагався обдурити різними балачками.
Хлопець повертається до Мустафи, його очікує чергове покарання. Кару призупинено. Павлусь від’їжджає до Девлет-гірея.
2.7. Бесіда за питаннями.
• Яким було ставлення татарина-купця до Павлуся? («Татари видались Павлусеві якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що Спасівку грабували»)
• Чим купцю сподобався хлопець? («Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Інші бранці були якісь недоступні, дикі, все плакали»)
• Якої віри були татари? (Мусульманської)
• Чому прийняття Павлусем мусульманської віри надавало йому волі? («…Потому можеш до великої почесті у нас дійти… ти гарний хлопець. Не один з ваших був у нас великим візиром у падишаха в Царгороді»)
• Яку думку мав Павлусь під час подорожі з купцями? («Павлусь побоювався, що його теж продадуть в Криму на базарі. Хлопець не хотів з цими купцями розлучатися. Він гадав, що з ними їздитиме по цілому Криму та так і сестру відшукає»)
• Чому при зустрічі з чумаками хлопець не попросив, щоб ті його викупили з неволі? («Під час дороги Павлусь пильно придивлявся, куди їхати. Старався запам’ятати кожну річку, кожний брід — все те, по чому цю дорогу можна б упізнати»)
• Що було характерним для поселення татар?
• Яким був Сулейман-ефенді? («…Старий із сивою бородою, що купив Павлуся, був дуже багатим татарським купцем. Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіма приморськими містами й Україною. Свої головні склади мав саме в Коджамбаку»)
• Для кого Павлусь був гостинцем? (Для Мустафи, сина Сулеймана)
• Як повів себе хлопець, перебуваючи серед челяді Сулеймана? Про що він дізнався від невільника-українця? («Тут б’ють хоч і нема за що». «Поки добіжиш до Перекопу, то п’ять разів зловлять. А коли зловлять, то або повісять, або в неволю до турків продадуть. А все випарять так, що душа вилазить»)
• Опишіть світлицю Сулеймана. («Вона була проста і мала кілька великих вікон в одній стіні. Попід стіни йшли підвищення, вкриті килимами; цілий поміст теж був застелений килимами. Стіни були помальовані червоною, синьою та жовтою фарбами в квіти та лінії»)
• Через що виникло непорозуміння між Мустафою і Павлусем? («Павлусь навчився говорити з татарами прямо і відверто. Та це не подобалося Мустафі»)
• Якою була служба хлопця на посаді конюха? («Павлуся примусили доїти кобил, робити каймак (сир) та кумис. Не було йому спочинку від світанку до ночі»)
• Яким чином Павлусь готувався до втечі? («Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку»)
• Чого прагнув Павлусь-втікач? («Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворці»)
• Чому хлопцю не вдалося втекти? («Та трапився один татарин, що йому не повірив. Він пізнав Сулейманового коня. Павлусь назвав інакше улус, звідки буцімто виїхав. Татарин зв’язав йому руки і повів прямо в Коджамбак, де сподівався взяти винагороду за пійманого втікача»)
• До яких хитрощів вдався Павло, коли його затримав татарин? («Мене послав пан по знахаря. В степу знахар живе…»)
• Чим пояснити рішення хлопця повернутися до Мустафи? («Я знаю, що в татар менше карають, коли бранець сам вернеться з доброї волі»)
• Як зреагував Мустафа на звістку про втечу Павла? («…Він розіслав гінців і назначив кару сто нагаїв дротяних на спину. А коли від цього не здохне, то продати його першому стрічному татаринові»)
• Що перешкодило покаранню Павлуся за втечу? (Мулла: «Цього невільника забираю зараз до його милості Девлет-гірея Ібрагіма. Відтепер він (Павлусь) під моєю рукою»)
3. Робота над VІІІ розділом твору
3.1. Переказування цікавих епізодів з твору.
3.2. Тема: зображення довгоочікуваної зустрічі Павлуся і Ганнусі.
3.3. Ідея: уславлення краси вірності, наполегливості, винахідливості; віра у здійснення своєї мрії.
3.4. Основна думка: тільки цілеспрямованість, старанність, впевненість у свої сили, вміння долати будь-які перешкоди підносять людину на великий п’єдестал вірності, любові, честі, порядності.
3.5. Композиція.
Експозиція: Павлусь у Бахчисараї на дворищі Девлет-гірея.
Зав’язка: слуги Девлет-гірея розшукують Ганнусю.
Кульмінація: хвилююча зустріч брата і сестри.
Розв’язка: тимчасове розлучення Павлуся і Ганнусі.
3.6. Сюжет.
Павлусь потрапляє у Бахчисарай на прийом до Девлет-гірея, який намагається знайти відповідь на запитання: «Що відомо про мого сина Мустафу?» Щоб дати відповідь на це запитання, Павлусь, вдаючись до хитрощів, пропонує Девлет-гірею віднайти сестру Ганнусю. Сестру знайдено. Хвилююча зустріч Павла з Ганнусею. Павло інструктує сестру перед розмовою з Девлет-гіреєм щодо його сина Мустафи. Брат з сестрою перебувають при дворці Девлет-гірея, поки тривають подальші пошуки Мустафи.
3.7. Бесіда за питаннями.
• Чому радів Павлусь під час подорожі до Бахчисарая? («…Що уникнув суворої кари і тепер почував себе зовсім безпечним. Цю щасливу нагоду хотів він використати на те, щоб відшукати і визволити сестру»)
• Що знав хлопець про Мустафу-агу? («…Що Мустафа-ага, певно, живий у полковника і що його знайдуть, як лише покаже їм дорогу. За це відкриття можна надіятися великої винагороди, а навіть свободи, а тоді вернеться разом із сестрою на Україну. Він і не думав про те, щоб без сестри вертатися, й вірив, що йому Бог поможе сестру відшукати»)
• Як у творі описано Бахчисарай? («І справді перед ними лежало місто-столиця татарського хана… І випало їхати довгими вузькими вуличками. Домівки великі, оточені високим муром, вкриті червоною або зеленою черепицею. Поміж дворищами густі садки»)
• В чому полягали особливості ритуалу вітання слуг Девлет-гірею? («Хай буде прославлений Аллах! Мир тобі, могутній пане! Мулла, твій вірний слуга, чолом тобі б’є. Салем алейкум!»)
• Яким представ перед очима Павлуся Девлет-гірей? («Це був чоловік дужий та вже старший, з довгою сивою бородою»)
• Як хан сприйняв хлопця? («Гарний з тебе хлопець. Тобі і віра наша сподобається, коли між нами останешся; а тоді жде тебе гарна будучність»)
• Для чого Павлусь запропонував Девлет-гірею віднайти свою сестру Ганнусю? Як це сприйняв хан? Чому?
• Через що мулла вважав Павлуся щасливим? («…Що під таку сильну руку попався. Та коли ти сказав би неправду… знаєш тобі б язик відрізали. Мій пане усіх брехунів і наклепників так карає»)
• Яким чином хлопець висловив свою вдячність Богові? («Боже наш! Я бачу твою руку в цім усім. Я, бідний невільник, пустився навмання, бачачи в цьому моє спасіння. Ти вдержав мене і завернув, та це мені вийшло на добре. Мали мене нагайками вбити, та твоя могутня рука спасла мене. Чи гадав я, куди мене твоє святе провидіння заведе? Боже, Боже! Не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія!»)
• Як жилося Павлусю у хана, поки розшукували Ганнусю? («…Жилося йому дуже добре. Йому подарували волю, зробили те, чого забажав. Виходив, коли хотів, у місто, знайомився з ровесниками з багатих татарських родин, їздив на коні, стріляв з лук та рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-гірей наказав видати йому гарну одежу, і тепер годі було впізнати в Павлусеві того обідраного невільника, кінського пастуха»)
• Де була знайдена сестра хлопця? Яка доля її чекала? («Гонець розповів, що дівчину знайшли в Анатолії, прибережнім місті Криму, що її мали вивезти до Царгорода для якогось туркменського баші, та що її вже тоді захопили, як мали сідати на турецьке судно з іншими вибраними бранцями»)
• Якою була зустріч брата з сестрою?
• Про що необхідно було розповісти Ганнусі Девлет-гірею?
• Яких страждань зазнала Ганнуся у татарській неволі? («…Мені весь час товкли в голову цю татарщину, аж обридло. Били мене, їсти не давали, коли не хотіла вчитися»)
• Для чого Павлусь вдавався до хитрощів перед розмовою Ганнусі з ханом?
• Які були подальші дії Девлет-гірея, коли дізнався про місце перебування свого сина? («Я зараз посилаю послів з багатим викупом до лубенського полковника, на той час ви зостанетесь моїми гостями. Коли ваші вісті справдяться, жде вас велика винагорода…»)
• За яким законом жили мусульмани? («Та тепер житимеш трохи по-нашому. Дівчина піде між жінок до гарему. Не годиться і закон не велить, щоб дівчина такого віку ходила з відкритим лицем та говорила хоч би й з братом»)
4. Робота над ІХ розділом повісті
4.1. Виразне читання у ролях розділу.
4.2. Тема: зображення повернення сина Девлет-гірея додому; радість хана з цього приводу.
4.3. Ідея: уславлення любові до Батьківщини, порядності, честі, волелюбності.
4.4. Основна думка: нічого кращого немає у людини, як вільне життя на рідній землі (Мустафа, Павлусь, Ганнуся, Остап Швидкий).
4.5. Композиція.
Експозиція: перебування Павлуся і Ганнусі у дворищі хана, поки той розшукував сина.
Зав’язка: Павлусь розповідає Ганнусі добру новину: Девлет-гірей їде з сином додому.
Кульмінація: хан надає волю брату і сестрі.
Розв’язка: клопотання Павлуся перед Девлет-гіреєм про звільнення Остапа Швидкого. «У Павлуся потекли сльози з очей».
4.6. Сюжет.
Під час перебування у Девлет-гірея Павлусь згадав, як на Україні святкується Різдво (колядки, щедрівки, ковзання на санках).
Повернення хана з сином додому. Викривається хитрість Павла стосовно того, що Ганнуся бачила, як склалася подальша доля Мустафи у козаків.
Хан пропонує хлопцю з сестрою залишитися жити з ним, прийняти нову віру. Павло просить для себе і сестри вільну, щоб повернутися на Україну, а також викупити у Сулеймана-ефенди земляка Остапа Швидкого.
4.7. Бесіда за питаннями.
• Що саме згадав хлопець про святкування Різдва вдома? («Минулого року такі веселі свята були! Він ходив з хлопцями колядувати, ковзався на санках, а тепер і не знає, коли свято…»)
• Чому хвилювався хан, коли відправив послів з багатим викупом до лубенського полковника для звільнення свого сина Мустафи? («Він знав, що посланцям нічого боятися, що козаки вшанують звичаї міжнародні і не торкнуть їх. Та він боявся харцизяк або татар-поганців. Ті певно не вшанують нічого, а, пронюхавши у них гроші, поріжуть усіх, пограбують так, що ніхто і не дізнається, де ділися»)
• Як Павлусь поставився до повернення Мустафи? («Яке мені діло до нього! Добре, що живе; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв. Чорт їх бери, усіх татар. Маму вбили, дідуся… нас замучили… Заждіть, чортові сини! Вернусь я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар! Заждіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не те що…»)
• Поясніть можливу реакцію Павла у разі, коли Девлет-гірей не відпустить його з сестрою на волю? («…Тоді Павлусь уб’є сестру, татарина проколе ножем. Хай тоді повісять або кіньми розірвуть… все одно»)
• Як охарактеризував Павлусь Мустафу, коли його вперше побачив після повернення? («Бач, який тепер бадьорий! А на аркані у Непорадного, то скривився, начеб кислицю вкусив. А що, смакував козацький аркан? Ах, ви, чортові сини! Колись я з вами стрінуся. А особливо з цим паничем Сулеймановим. Ми собі ще поговоримо, і я тобі нагайки-дротянки пригадаю!»)
• Що запропонував хан Павлусю взамін на волю? («Коли хочете, оставайтесь з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму»)
• В чому виявилася хитрість Павла? («Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас… нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх бачити»)
• Чому Павлусь попросив Девлет-гірея викупить з неволі Остапа Швидкого?
• Про що свідчить закінчення твору?
5. Словникова робота.
• Падишах — турецький цар.
• Улус — татарське поселення.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Виконання тестових завдань
До VІІ розділу твору
1. Чим татарин-купець пригостив Павлуся?
а) Зеленим чаєм і пиріжком; б) шматком паляниці і молоком;
в) чебуреком і сиром.
2. Хлопець їхав з татарами, які купили його у Харциза, на:
а) возку; б) гарбі; в) верблюді.
3. Про що думав Павлусь, перебуваючи в оточенні татарських купців?
а) Страшну кару, яка його очікувала;
б) жорстокість Карого по відношенню до нього;
в) реальну можливість швидше зустрітися із сестрою.
4. Як почував себе хлопець у татарських купців?
а) Спокійно і весело; б) роздратовано і збентежено;
в) не виявляв будь-яких емоцій.
5. Татарам-купцям сподобався Павлусь через те, що він:
а) вирішив прийняти мусульманську віру;
б) допомагав їм і вивчив татарську мову; в) гарно співав пісні.
6. Як татари ставилися до християнської віри?
а) Зневажливо; б) поважали її; в) не висловлювали будь-яких думок.
7. Першим запитанням, з яким звернувся Павлусь до татар-купців, було:
а) «А хіба між вами хрещених нема?»; б) «Хто ви такі?»;
в) «А куди ви їдете, люди добрі?»
8. В якому місті перебував падишах?
а) Царицині; б) Царгороді; в) Улан-Уде.
9. Татарські улуси, як зазначено у творі, не були схожими на:
а) торгівельний центр; б) велике місто; в) українські села.
10. Сулейман-ефенді був:
а) візиром султана; б) осавулою; в) багатим купцем.
11. До якого святого образу звертався Павлусь по допомогу, йдучи на службу до конюхів:
а) Покрови; б) Миколи; в) Василя.
12. Через що старшому прислужнику Сулеймана не сподобався Павлусь, коли хлопець розмовляв з ним українською? Бо Павлусь був:
а) розгубленим; б) надмірно допитливим; в) високомірним.
13. За непокірність татарину Павлусь вимушений був працювати:
а) біля коней; б) на полі; в) в саду.
14. Готуючись тікати від Мустафи, Павлусь сховав ніж, сумку з харчами, вуздечку:
а) під великий камінь; б) у кам’яній печері; в) в дуплі дерева.
15. Чому Павлусь не зміг втекти додому від Мустафи? Бо:
а) занедужав; б) по дорозі зупинив його татарин;
в) його вислідив Ібрагім.
16. Якої «казки» розповів Павлусь татаринові? Про:
а) цілющу і мертву воду; б) козака і змія; в) знахаря.
17. Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу?
а) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству;
б) бо хлопець сам вернувся до господаря; в) приїзд мулли хана.
До VІІІ розділу твору
1. Девлет-гірей мешкав у:
а) Коджамбаку; б) Перекопі; в) Бахчисараї.
2. Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив:
а) гори; б) море; в) великі бархани.
3. Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру допоможе:
а) потурнак Ібрагім; б) Бог; в) Сулейман-ефенді.
4. Про столицю татарського хана Павлусеві розповідав:
а) батько; б) дідусь; в) Петро.
5. Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана:
а) насаджені кущі троянд; б) були густі садки; в) літали красиві птахи.
6. Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки:
а) знав татарську мову; б) погодився прийняти мусульманську віру;
в) був дуже чемним і ввічливим.
7. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби:
а) хлопець залишився у нього служити; б) було знайдено Мустафу-агу;
в) козацтво призупинило походи на татар.
8. За словами гінця сестру Павлуся було знайдено:
а) тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші;
б) у татарських купців; в) в турецькому гаремі.
9. Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що:
а) не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея;
б) намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво;
в) відмовлялася вчити татарську мову.
10. Ганнуся розповіла хану, що його син перебував:
а) у лубенського полковника; б) у козацькому загоні; в) в монастирі.
11. Татари називали Павлуся:
а) гяуром; б) муллою; в) потурнаком.
12. Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея?
а) Не їздив на коні; б) не стріляв з лука та рушниці;
в) не читав татарські книжки.
13. Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець:
а) почав стрибати від радості; б) зняв шапку і перехрестився;
в) гучно свиснув.
14. Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»?
а) Метафору; б) порівняння; в) епітети.
15. Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її:
а) соловейком; б) перепілочкою; в) голубенькою.
16. За наказом хана Ганнуся повинна була жити:
а) з Павлусем; б) в окремій кімнаті під наглядом охорони;
в) в гаремі.
17. Від столиці кримського хана до Коджамбака треба було їхати… дні:
а) два; б) три; в) чотири.
18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи:
а) Мустафу-агу; б) падишаха; в) Девлет-гірея.
19. Дворище Девлет-гірея було схожим на:
а) квітучий сад; б) оселю Сулеймана; в) райський куток.
До ІХ розділу твору
1. Чому татарську зиму Павлусь сприймав із здивуванням? Бо вона була:
а) морозяною і вітряною; б) дощовою і туманною;
в) переважно теплою.
2. Про яке народне свято згадує Павлусь під час перебування у Девлет-гірея?
а) Вербну неділю; б) Святого Миколая; в) Різдво.
3. Протягом якого терміну посланці татарського хана розшукували його сина?
а) До місяця; б) більше місяця; в) півмісяця.
4. Для татарських посланців небезпечними були:
а) козаки; б) турки; в) харцизяки.
5. Очікуючи посланців, Девлет-гірей розставив гінців від самого:
а) Бахчисарая; б) Перекопу;
в) Царгорода.
6. Кого з героїв твору стосується думка Павлуся: «Яке мені діло до нього! Добре, що живі; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв…»:
а) Харциза Карого; б) Мустафу-агу; в) Девлет-гірея.
7. Намагаючись швидше повернутися додому, Павло розмірковував стосовно того, що небезпечно це робити взимку, бо:
а) серед степу багато вовків; б) могли підстрелити татари;
в) не мав теплого одягу.
8. Девлет-гірей поводився з хлопцем, як із:
а) вельмишановним гостем; б) сином; в) давно знайомим другом.
9. Чого попросили брат з сестрою у татарського хана за свою правдиву розповідь про Мустафу-агу?
а) Багато грошей; б) красивих коней; в) волі.
10. Чому Павло вимушений був застосовувати хитрість перед ханом про те, що саме Ганнуся обізнана, як склалася доля Мустафи-аги в козацькому полоні?
а) Бо боявся за своє життя; б) щоб він допоміг розшукати сестру;
в) хотів більше часу перебувати у хана і насолоджуватися його прийомом.
11. Що відповів Девлет-гірей на прохання Павлуся посприяти визволенню Остапа Швидкого у Сулеймана-ефенді?
а) «Ні, я цього не буду робити, бо твій земляк — ворог мого народу»;
б) «Добре в тебе серце, хлопче! Цей невільник вернеться з тобою на Україну»;
в) «Слід подумати над цією справою. Я вагаюся».
12. Остап Швидкий для Павлуся — …
а) земляк; б) названий брат; в) рідний дядько.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,25 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Прокоментуйте рядки з твору стосовно того, що подумав Девлет-гірей про Павла: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві. Коли б його аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря і оборонця». Свої думки обґрунтуйте.
2. Чи були, на ваш погляд, щасливим Павлусь і Ганнуся під час зустрічі після тривалого розлучення? В чому виявилося це щастя? Вмотивуйте свою думку.
3. Твір А. Чайковського «За сестрою» складається з наступної кількості розділів:
а) вісім; б) десять; в) дев’ять.
Картка № 2
1. Висловіть власне ставлення до думки Девлет-гірея: «Справді лицарські народ ті козаки». Власні міркування вмотивуйте.
2. Що, на ваш погляд, надало можливість Павлусю витримати приниження, жорстокість з боку Мустафи (сина Сулеймана-ефенді)? Як би ви повели себе, перебуваючи на місці хлопця?
3. За жанровою спрямованістю «За сестрою» А. Чайковського — це:
а) драматичне оповідання; б) історичний роман;
в) героїко-романтична повість.
Картка № 3
1. Прокоментуйте наступну фразу татарина-купця: «Ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара». Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чому, на ваш погляд, Павлусь повсякчас думав про повернення додому, згадував своє життя, свята. Чи можна вважати Павла патріотом? Висловіть свою думку, обґрунтовуючи її.
3. Найбільшим добром, на думку Павлуся, є:
а) гарний настрій; б) свобода; в) багато грошей.
VІ. Підсумок уроку
Значення творчості А. Чайковського.
Осягаючи спадщину А. Чайковського, яка складає добрий десяток томів, треба мати на увазі, що письменник, як відзначала критика ще за його життя, «виточив собі мету, що виходила поза межі чистої літератури». Він прагнув виховати у читачів суспільно-громадську активність, національну свідомість, історичну пам’ять, дати читачеві знання національної історії, на рівні тодішніх здобутків історичної науки, окреслити образи провідних діячів, змалювати історичний побут, явити провідні ідеї, що будоражили людську свідомість в ту чи іншу епоху, і спроектувати їх у свій час, донести до свідомості своїх сучасників.
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Складіть усний міні-твір:
а) «Павло Судак — оборонець рідної землі».
б) «Павлусь і Ганна вдома».