Мета: поглибити уявлення учнів про основні жанри мовлення, ознайомити з особливостями побудови оповідання, його основні ознаки; удосконалити вміння визначати тему й основну думку висловлювання, характеризувати будову оповідань, моделювати зв’язне висловлювання розповідного характеру, відновлювати деформований текст тощо.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Експрес-опитування

1. Які жанри мовлення вам відомі?

2. Назвати основні жанри публіцистичного стилю.

3. З якими жанрами офіційно-ділового стилю ви знайомилися в 6 класі?

4. Якому стилю мовлення властивий такий жанр, як оповідання? Свою думку обґрунтувати.

5. Пригадати з уроків української чи зарубіжної літератури основні ознаки оповідання.

6. Чим оповідання відрізняється від інших жанрів художнього стилю?

Вибірково-пошукова робота (робота в парах)

Виписати жанри мовлення, характерні художньому стилю. Свій вибір обґрунтувати.

Нарис, фоторепортаж, оповідання, інтерв’ю, повість, стаття, роман, звіт, поема, реклама, балада, доручення, розписка, сонет, допис, новела.

ІІІ. Оформлення систематизованих знань учнів про оповідання

Колективне опрацювання схеми

Особливості оповідання

Робота з текстом-зразком

Ø  Прочитати текст мовчки. Довести, що висловлювання належить до оповідання. Визначити мікротеми. Скласти план.

СИВИЙ ЛУНЬ

Часто можна почути приказку: сивий як лунь. Та не всі знають, що воно таке — сивий лунь. Не знав цього і я, хоча не раз чував приказку.

Потім дізнався, що лунь — це такий птах. Є їх кілька видів: польовий, степовий, болотяний і луговий. Та «сивий» найбільше пасує до польового луня. Старий самець має попелясто-сірі крила і спину, білу голівку і білуватий живіт.

Одного разу випало мені спостерігати, як лунь полює. І ось що я помітив: він завжди вилітає в один і той же час і в одному й тому ж напрямку. Політ його незвичний: птах майже не махає крилами, так що здається, ніби він дуже втомився й ось-ось упаде. А насправді лунь пильно вишукує здобич: мишей, ящірок, дрібних пташок.

Якось ішов я лугом по високій та густій траві. Сонце звернуло вже за полудень і перестало припікати, та повітря було ще гаряче. Стомившись, я ліг горілиць. Тихо шелестіла трава, у блакитному небі пливли маленькі білі хмаринки. У цій тихій благодаті я задрімав.

Прокинувся від пронизливого пташиного крику. Наді мною літали луні. Літали не безладно, а мовби трьома поверхами. Найвище кружляв старий, досвідчений птах, трохи нижче — троє молодих, а ще нижче — мати-луниця.

«Що воно за парад такий?» — здивувався я.

Старий лунь ловив на землі здобич, високо злітав і кидав її. Молоді луні намагалися зловити. Спочатку це їм не вдавалося. Тоді здобич коло землі підхоплювала луниця. Піймавши, вона злітала вгору, а лунь-батько займав її місце внизу, і навчання тривало далі. Ось один молодий лунь таки приловчився впіймати здобич. Батько кинувся шукати нову.

Щодалі йому доводилося частіше й частіше ловити на землі здобич. Усе спритніше підхоплювали її діти…

Раптом сталося щось дивне. Двоє метких молодих птахів щоразу спритно ловили здобич, не допускаючи до неї третього. Ніби збиткували над ним. Тоді батько стрімголов кинувся вниз і відігнав бешкетників. Тепер засвоювати науку полювання залишився третій молодий лунь…

«Скільки ласки й суворості, наполегливості й терпіння, — подумалось мені, — потрібно цим птахам, щоб навчити дітей… Чи не так воно і в людей?..» (Г. Майстренко).

Ø  Схарактеризувати будову тексту: назвати експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію і розв’язку.

Ø  Який сюжетний елемент в оповіданні передує експозиції? Чи є він обов’язковим?

Ø  Назвати частини тексту, не пов’язані з розповіддю.

Вибірково-розподільна робота

Ø  Записати слова і сполучення слів у три стовпчики: а) ті, що служать для зв’язку речень на початку оповідання; б) для вираження послідовності дії в основній частині; в) для зв’язку речень у кінці оповідання.

Нарешті, згодом, це було, якось, ось так, потім, пізніше, одного разу, це трапилося, раптом, ось така історія, після того, таким чином, пригадувалося мені, несподівано, ось такий випадок, тоді.

Відновлення деформованого тексту

Ø  Прочитати окремі частини висловлювання. Розташувати їх так, щоб відновити послідовність розповіді в народному оповіданні.

ГЕРЦЬ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Частина 1

Хмельницький замовив собі добру шаблю, коня і виїжджає на поле поєдинку. Довгий час він діяв так, щоб цілком обезсилити противника. А той поляк тоді, як під’їхав до Хмельницького після тої волокити, здибив острогами коня, щоби він скочив, і в той час хотів рубанути шаблею нашого гетьмана. Але Хмельницький зрозумів хитрий задум поляка. Швидко, в той момент, коли кінь шляхтича став на дибки, Богдан опускається попід своїм конем і блискавично вилазить на нього з другої сторони. Кінь поляка вже опустився на землю, і вершник був відкритий. Цим скористався Хмельницький. Рубнув він шаблею противника. Коли той звалився з коня, Хмельницький послав гінця до поляків, щоб ті забрали свого трупа.

Частина 2

За часів війни козаків з Польщею у шляхетському війську був один дуже добрий воїн, який прекрасно володів прийомами рукопашного бою на шаблях, уважався взагалі непереможним. Він звернувся за дозволом до своїх воєначальників, щоб ті дали йому згоду на його поєдинок з самим Богданом Хмельницьким. Ті довго відмовлялися, бо цінували його, того шляхтича чи якогось там іншого магната по-їхньому, як здібного командира. Але він таки домігся свого.

Частина 3

Так наш запорізький гетьман урятував честь свою і свого війська від підлих насмішок польського панка.

Чаcтина 4

Тоді він посилає листа Богданові Хмельницькому з пропозицією виступити з ним на поєдинок. Хмельницький розумів, що йти на такий крок — означає ризикувати долею козацьких військ. Довго роздумував, а тоді каже: «Щоб польська латка не сміялася з українського народу, я піду на герць» (Нар. творчість).

Ø  Назвати основні частини оповідання.

Ø  Скласти план. Усно переказати відновлене висловлювання.

Творче моделювання висловлювання (робота в групах)

Ø  Прочитати. Дослідити, які частини оповідання наявні, а які — випущено.

ЯК АНДРІЙКО БІДИ ПОЗБУВСЯ

Андрійко — хороший хлопець. І дружити вміє, і на березу найвищу вилізе — не побоїться. І любили б його товариші, і поважали б дуже, коли б не одна його серйозна біда. Андрійко іноді вже й сам не рад, та що ти з цим язиком поробиш! Стрибає в роті, коли його ніхто й не просить. Андрійко ще не встигне подумати, а він уже візьме й похвалиться. Якби по правді, то було б півбіди! А так…

Прокинувся Андрійко рано, ще навіть сонце не сходило.

…

І з того дня Андрійка наче хто підмінив. Перш ніж сказати щось, він завжди зважить, подумає. Недарма кажуть люди, що світ брехнею можна пройти… лише назад не повернешся (В. Шевчук).

Ø  Працюючи в групах, змоделювати основну частину висловлювання відповідно до поданих початку й кінцівки. Назвати основні сюжетні елементи складеного оповідання.

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

1. Скласти оповідання про одну із цікавих пригод, що сталася з вами нещодавно. Дібрати влучний заголовок.

2. Скласти оповідання на тему «Цей вчинок можна назвати подвигом», додержуючись вимог до побудови оповідань.