Легенда про дівчину-україну, яку господь обдарував піснею

Мета: продовжити роботу щодо ознайомлення учнів з особливостями та ідейним змістом літературних пісень; проаналізувати зв’язок народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, з «Молитвою» О. Кониського; проаналізувати народну пісню «На долині туман» В. Діденка; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння визначати і коментувати провідні мотиви, пояснювати роль символів у них; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до літературної пісні та її митців; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрети О. Кониського, В. Діденка; тексти програмових творів, музичне супроводження до пісень, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Літературна вікторина
1. У перекладі з якої мови слово «гімн» означає «урочиста пісня»? (Грецької)
2. У якій країні «урочисті пісні» виконувалися вперше? (Давня Греція)
3. П. Чубинський родом із… (Київщини)
4. Автор слів гімну народився в родині… (Дворянина)
5. Вищу освіту П. Чубинський здобув у… (Петербурзькому університеті (юридичний факультет))
6. Вкажіть назву журналу, де вперше друкувався П. Чубинський… («Основа»)
7. Які експедиції очолював письменник? (Єтнографічно-статистичні)
8. Мелодію до пісні-гімну дібрав… (М. Вербицький)
9. П. Чубинський був членом київської організації, що мала назву… («Стара громада»)
10. Яких художніх засобів (тропів) найбільше у творі «Ще не вмерла Україна»? (Метафор)
11. Скільки рядків має пісня-гімн? (Двадцять)
12. Назвіть сучасні літературні пісні та їх авторів. (М. Ткач «Марічка», «Ясени», М. Сингаївський «Чорнобривці», Ю. Рибчинський «Скрипка грає», Д. Павличко «Два кольори», «Явір і яворина», «Лелеченька», В. Івасюк «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй», …)
Примітка. Кожна правильна відповідь дорівнюється 1 балу.
III. Перевірка домашнього завдання
Опитування учнів напам’ять пісні-гімна П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Визначення найкращих виконавців.
IV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку

Своїм походженням і суттю своєю
пісня є мистецтвом загальнонародним;
незалежно від того, авторська чи анонімна,
вона орієнтована на масове сприйняття і задоволення.
І. Франко.
1. Аналізування народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею
1.1. Виразне читання твору за ролями.
1.2. Жанр: народна легенда.

Легенда (від латинського legend — те, що слід прочитати) — один із жанрів не казкової народної прози, народне передання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в історичній дійсності.
Особливості народної легенди:
розповідь про суспільні і побутові події;
наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);
невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);
вільна побудова;
прозова форма (рідше — віршова);
малий об’єм.
1.3. Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».
1.4. Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.
1.5. Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.
1.6. Бесіда за змістом твору:
Кого і чим наділяв Господь Бог?
Як у творі зображена поведінка дівчинки?
З яким горем звернулася дівчина-Україна до Всевишнього?
Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?
Які були подальші дії дівчини, після отримання нею пісні від Всевишнього?
Що свідчить про щирість подарунка, який вона отримала?
Чим пояснити те, що дівчина-Україна із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?
Яким перед нами предстає Господь Бог?
Через що Україна страждає і терпить всілякі страждання?
Як характеризується дівчина, яка пісню, тобто славу на цілий світ не залишала собі, а «…з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ»?
У чому значення народної легенди?
2. Опрацювання твору О. Кониського «Молитва»

2.1. Виразне читання твору.
2.2. Ознайомлення учнів із життям і творчістю О. Кониського (матеріал для вчителя).

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ (6 (18). 8.1836–29.11 (12.12.).1900)
Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин, О. Яковенко, К. Одовець, О. Преходовець та ін. Олександр Кониський — український письменник, публіцист, педагог, громадський діяч ліберального напряму.
Народився у с. Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігівської області) в сім’ї дворянина. Друкуватися почав у «Черниговском листке» (1858). О. Кониський вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники.
У пресі опублікував низку статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організував недільні школи. Як член київської міської ради домагався введення у школах української мови. О. Кониський налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині. У зв’язку з переслідуванням царизмом українських діячів (1863), О. Кониський був висланий
у Вологду, а потім — Тотьму. З 1865 р. жив за кордоном. Тісно зійшовся з національними українськими діячами Галичини. У 1872 р. повернувся до Київщини, де працював у «Киевском Телеграфе». О. Кониський був одним із фундаторів Літературного товариства імені Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором перетворення його в Наукове товариство імені Т. Шевченка. Літературну діяльність почав у 1858 р. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка» та ін. В оповіданнях О. Кониський порушує проблему соціального і національного гноблення України у царській Росії («Півнів празник», «Млин», «Спокуслива нива»), народного побуту («Хвора дума», «Старці», «За кригою»). Помер у Києві.
О. Кониський — автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: «Тарас Шевченко — Грушівський. Хроніка його життя», т. 1–2 (1818–1902). Для недільних шкіл Олександр Якович видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Перша граматика, або читання» (1863). Від кінця 1920-х р.р. твори О. Кониського в СРСР знаходились під забороною
(за винятком кількох поезій), а радянське літературознавство відносило О. Кониського до «націоналістів».
2.3. Історія виникнення твору «Молитва» та його призначення.

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Лисенкові. У 1900-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного переакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917– 1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.
«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.
2.4. Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.
2.5. Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.
2.6. Основна думка: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї.
2.7. Жанр: молитва.
Молитва — це:
1) звернення віруючого до бога;
2) канонізований текст звернення.
2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
Що таке молитва?
Коли і з чим люди звертаються до Бога?
Чому автор називає Бога великим, єдиним?
Чим Бог може допомогти людям?
Які відтінки переважають у творі?
Для кого О. Кониський написав цей твір?
Чи чули ви будь-коли молитву? Що ви відчували при цьому?
2.9. Художні особливості твору:
звертання: «Боже…»;
метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;
епітет: «чиста любов»;
повтори: «Боже, дай … многая … волю», «світло…», «Україну…»;
риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».
Творче завдання. Складіть речення зі словами, що повторюються — це і буде основний зміст «Молитви».
3. Аналізування пісні В. Діденка «На долині туман»

3.1. Виразне виконання пісні.
3.2. Стислі відомості про автора пісні.
ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ДІДЕНКО (03.02.1937–14.02.1990)

Василь Діденко — український поет, народився у м. Гуляйполе Запорізької області. У 1959 р. закінчив Київський університет. Друкувався з 1953. Автор збірок лірики «Зацвітай, калино» (1957), «Під зорями ясними» (1961), «Заповітна земля» (1965), «Дивосвіти любові» (1969), «Дзвенять конвалії» (1972), «Мережки сонця» (1976), «Вродливий день» (1979), «Червоний вітер» (1982), «Дзвінка фонетика» (1984), «Дивокрай» (1987), «Рання ластівка» (1988). Мелодійність, образність, які йдуть від народної пісні — характерні риси віршів В. Діденка. Писав він і для дітей (збірки «Степовичка», 1965; «Берізка», 1975). Деякі вірші покладено на музику (популярні пісні — «На долині туман», «Полем іду я» композитора Б. Буєвського). Окремі твори В. Діденка перекладено російською, латинською, угорською мовами. Похований видатний митець у Києві.
3.3. Зі статті-спогаду Миколи Сома (додатковий матеріал для вчителя про В. Діденка).
У Спілці письменників України і досі говорять, що про Василя Діденка не можна писати серйозно. Ой шановні мої побратими! Ви ще не знаєте Діденка, бо й себе іще не вивчили достоту. Навіть ні сном ні духом не можете знати того, що я думаю про вас — часто смішних і незбагнених у вічних пошуках вірної Музи і незрадливої слави. Нас багато, а він був один. Він був настільки один, що навіки залишиться ось таким:
до смерті закоханим ліриком;
бідним і невгамовним, але гордим сином України;
веселим розбишакою і ворогом усіх дзеркал;
автором геніальної пісні «На долині туман».
3.4. Тема: змалювання вранішньої літньої пори, коли туман огорнув долину.
3.5. Ідея: уславлення краси природи та дівочої краси, якими захоплюється ліричний герой.
3.6. Основна думка: туман, який вранці «упав», а потім «розтав» надав можливість побачити двох закоханих — дівча і ліричного героя.
3.7. Жанр: пейзажна лірика.
3.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
Чи бачили ви в природі туман? Через що він виникає?
Що ви відчували, йдучи босоніж по росі?
Чому туман у творі відображується як жива істота?
Якою ви уявляєте дівчину? Чому саме такою?
Для чого автор у твір вводить ліричного героя? Хто він є?
Що відбувається з туманом на початку твору і наприкінці? Чому, на вашу думку, туман «розтав»?
Чим нас обдаровує літня пора? Як автор висловлює власні враження про літо. Прочитайте.
3.9. Художні особливості твору:
повтори: «На долині туман», «Мак червоніє в росі», «По стежині дівча», «Тепле літо в очах», «Білі ніжки в росі», «Попід гору дівча», «Мак червоний в село», «За дівчам тим і я», «Бо в долині туман»;
метафори: «туман упав», «літо .. цвіло», «туман розтав»;
епітети: «тепле літо», «білі ніжки».
VI. Розв’язування тестових завдань та робота за картками
VII. Підсумок уроку
Скласти сенкан: «дівчина — Українка» (І варіант); «Молитва» (ІІ варіант).
VIIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання