Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі

Мета: вчити порівнювати твори зі схожою тематикою; продовжувати знайомство з непересічною особистістю Ш. Петефі; працювати над виразним читанням, навичками аналізу поетичного тексту; виховувати повагу до мужніх, вільних, здатних на повагу людей.

Обладнання: збірка віршів Ш. Петефі, ілюстрації до поезії, тексти віршів.

Тип уроку: формування знань, вмінь, навичок.

Богам венгров поклянемся

Навсегда.

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Ш. Петефи

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання: порівняння віршів Ш. Петефі «Коли ти муж…» і поезію Р. Бернса «Чесна бідність»

Можлива відповідь

Вірш «Коли ти муж…» — це заклик до чесного, самовідданого служіння правді. Головний девіз ліричного героя, як і самого Петефі: «Голодний, але вільний»,— повною мірою стосується і вірша «Чесна бідність» Р. Бернса.Автор поезії вважає, що чесна бідність й розум та високі моральні якості людини кращі за багатство знатних, але нерозумних, лінивих, нечесних людей: «Звання — лиш карб. Людина — скарб, цінніший од усього». Обидва автори сповнені оптимізму щодо майбутнього. Так, Ш. Петефі вважає, що мужній людині ніхто не зможе зашкодити, вона міцна, як дуб, а Р. Бернс висловлює сподівання, що рано чи пізно настане той день, коли будуть цінуватися розум і честь, а не багатство:

Молись вже всяк, щоб стало так —

А йдеться вже до того! —

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого.

Діждем ладу нового,

Торжествуватиме весь світ

Братерства перемогу!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учня-Петефі про участь поета у повстанні 1848 р. (за спогадами самого поета)

«Сповнені захоплення й віри в долю, ми знову пішли до кав’ярні. Йокаї прочитав уголос звертання, я продекламував свою “Національну пісню”. І те, й інше було зустрінуте гомоном схвалення… У кав’ярні ми вирішили обійти всю університетську молодь, а потім приступити до великої роботи. Вирішили насамперед піти до медиків… У дворі медичного факультету Йокаї знову прочитав звертання, а я — “Національну пісню”. Звідти пішли до інженерів, до юристів, з кожною хвилиною росли шеренги і зростало захоплення… Депутація, що супроводжувалась щонайменше 20 тисячами чоловік, заявила в намісницькій раді свої вимоги. Члени ради зблідли й затремтіли. Після п’ятихвилинної наради члени ради погодилися на все. Ві́йськові було наказано не втручатися, цензуру було відмінено, двері тюрми, де перебував Танчик, відкрилися, незліченний натовп підхопив письменника-в’язня і, торжествуючи, поніс його в Пешт. Це відбулося 15 березня. За своїми результатами цей день залишиться навіки знаменним у венгерській історії. Якби діло обмежилося цими подіями, то в цьому не було б нічого незвичайного, та як початок це було прекрасним, доблесним. Дитині важче зробити перші кроки, ніж дорослому пройти довгі милі». Уривок з «Національної пісні» став епіграфом до нашого уроку.

2. Читання та аналізування поезій Ш. Петефі

1) Вірш «Національна пісня»

Бесіда

– На скільки частин можна поділити твір? (На 6 строф)

– Які рядки повторюються? Чому? (Рефрен використовується для того, щоб привернути увагу читача саме до цієї думки: прагнення волі, свободи, боротьба з рабством.)

– До чого закликає ліричний герой угорців? (Зробити правильний вибір: не коритися рабській долі, а боротися за волю.)

– Які аргументи наводить ліричний герой на користь своєї думки? (2 строфа — ми відповідаємо перед предками за долю батьківщини; 3 строфа — доля батьківщини повинна бути ціннішою, ніж «мізерне» життя; 4 строфа — саме зараз є можливість розбити окови і стати вільними; 5 строфа — ім’я угорця гідне слави, а не сорому; 6 строфа — онуки згадають потім про мужніх дідів та помоляться за них, імена тих, хто боровся за свободу, стануть святими.)

Висновки. Тема — звернення до співвітчизників; ідея — заклик до боротьби за свободу батьківщини.

2) Вірш «Любов і свобода»

Бесіда

– Що найдорожче для ліричного героя?

Життя → Любов → Свобода

(Заради любові він ладен пожертвувати життям, але заради свободи — любов’ю.)

Висновки. Тема — розповідь про життєві цінності; ідея — ліричний герой дорожить життям і любов’ю, але свобода — найцінніша.

3) Вірш «Угорець знов угорцем став»

Бесіда

– Скільки строф у вірші? (7)

– Який рядок повторюється? Чому? (Угорець знов угорцем став.)

– Який настрій у ліричного героя? Чому? (Настрій радісний, піднесений, тому що співвітчизники «прокинулись від сну» та виступили проти короля та влади, відбулася революція.)

– Якими словами характеризує ліричний герой ідеал громадянина? (Не будет больше он слугой при иноземном господине; ярма он не потерпит снова; в очах горит огонь отваги; героем стал на поле брани; и вечно будет сам собою…)

Висновки. Тема — угорці піднялися проти влади, проявили якості справжніх громадян своєї країни. Ідея — гордість за вчинки своїх вільнолюбних, мужніх співвітчизників.

IV. Підбиття підсумків уроку

1. Робота з епіграфом

Епіграф-ключ до головної думки багатьох віршів Петефі: боротьба протии рабства, уславлення людської гідності та мужності.

2. Рефлексія

– Чому присвячено прочитані нами вірші? (Свободі та любові до батьківщини)

– Які теми та ідеї найбільше хвилюють поета? (Любов до батьківщини, боротьба за її незалежність, активна життєва позиція, людські чесноти — розум, честь, мужність, справедливість, сміливість.)

V. Домашнє завдання

Написати відповідь на запитання: «Що таке справжня мужність?» (за творами Дж. Л ондона і Ш. Петефі).



Залишити коментар


7 + = п'ятнадцять