Висміювання чиношанування, малодушності, пристосуванства в оповіданні А. Чехова «Хамелеон»

Мета: продовжити роботу над виразним читанням за особами; визначити жанр літературного твору, його тему та ідею; вчити характеризувати героїв оповідання, розмірковувати над його назвою; розвивати усне мовлення; виховувати неприйняття хамелеонства як соціального явища.

Потрібно по краплі вичавлювати із себе раба.

Максим Горький Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

– Доведіть, що твір А. Чехова «Хамелеон» — оповідання.

Виразне читання оповідання за особами

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

– Як ви розумієте слова М. Горького, винесені в епіграф? (Можна згадатисорокарічне мандрування Мойсея по пустелі з метою виростити нове покоління: не рабів, а вільних людей.)

-Кому з героїв творів Чехова можна було б надати пораду: не принижуватися, пам’ятати про почуття власної гідності, яке не залежить від соціального стану (чину)?

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого

1. Характеристика персонажів

Слово вчителя

— Головний герой оповідання — поліцейський наглядач Очумєлов. Йогопрізвище має особливе значення (очуміти — утратити глузд). Він наділений певною владою (над городовим, простими людьми), але, з іншого боку, залежить від високопоставлених чиновників. Це робить його лукавою, лицемірною людиною, яка думає не про справедливість, а про те, як догодити вищим чинам.

Очумєлов — малоосвічена людина, яка говорить короткими, неправильними реченнями («Чому тут? Це ти навіщо палець?»); використовує лайливі слова (мерзотник, шельма, чорти). Мова героя вказує на його соціальний стан, звичку віддавати накази, розпорядження («Не міркувати!», «Я цього не залишу, я покажу вам, як собак розпускати», «Я ще доберуся до тебе»). Хрюкін — золотих справ майстер, своє прізвище теж отримав не просто так. Він погано поводиться: напивається, дражнить собаку, знущається із неї, а потім ще й вимагає матеріальної компенсації. У розмові з Очумеловим запевняє, що не бреше, хоча очевидці стверджують зворотне; він згадує, що його брат служить жандармом, таким чином намагаючись вплинути на хід розгляду справи. Єлдирін — городовик. Його репліки є поштовхом для зміни подій в оповіданні: до думки Єлдиріна дослухається поліцейський наглядач.

2. Визначення теми та ідеї оповідання

Слово вчителя з елементами бесіди

— Тема — суд над собакою. Соціальні відносини поширюються й на собак:якщо безпритульний — винищити, якщо генеральський — відвести до господаря.

– Навіщо Чехов написав це оповідання? Які негативні риси характеру людейвін мав намір показати? (Чиношанування, пристосуванство, малодушність, запобігливість, підлабузництво.

Ідея — висміяти пристосуванство, чиношанування й лукавість чиновників, які навіть не замислюються над справедливістю.)

3. Сенс назви оповідання

– Чому автор дав оповіданню саме таку назву?

4. Види комічного в оповіданні

– Який із видів комічного, на вашу думку, використовується в оповіданні«Хамелеон»? (Розповідь не викликає добродушного сміху, скоріше — подив і смуток. Надії на виправлення Очумелова-хамелеона теж не виникає, адже поліцейський наглядач «іде собі далі базарною площею». Можна зробити висновок, що використаний вид комічного — сатира.)

5. Літературні паралелі

— Прочитайте мініатюру Ф. Кривіна «Доля Хамелеона».

Доля хамелеона

Хамелеон не любить виділятися, хоча для цього він має всі можливості. Вінміг би стати зеленим на жовтому тлі, це було б дуже гарно, або, наприклад, жовтим на зеленому. Але він вважає за краще бути непомітним: зеленим на зеленому або жовтим на жовтому, нехай це не дуже красиво, але головне — не виділятися! Так вважає Хамелеон. Якби хто-небудь знав, як йому набридло пристосовуватися! Фон постійно змінюється, за ним тільки встигай. Пристосуєшся до зеленого, увійдеш у смак, освоїш всі тони і відтінки, — чого, здається, більше: квітни, зеленій, нехай коріння, як зелена травичка, — так ні ж, зелене змінюється жовтим. І знову в нього вростати, освоювати, входити у смак, тому що без смаку така справа не робиться. Адже в кожен колір потрібно душу вкласти — коли зелену, а коли жовту душу. Причому душу теж потрібно вміти вкладати: погано, коли не докладеш, але погано і коли забагато вкладеш… І лише перед смертю Хамелеон висловлює свій протест загальному фону.

І тоді на цьому тлі з’являється щось яскраво-пурпурове, яке заявляє про себена весь світ, спростовує будь-який фон, який до того робив Хамелеона непомітним. Тепер він помітний, тепер його добре видно всім. Ідіть, дивіться — ось як помирають Хамелеони!

Бесіда

– Які почуття викликає у автора хамелеон? (Співчуття: «Якби хто-небудьзнав, як йому набридло пристосовуватися!»)

– Як ви думаєте,чи набридло пристосовуватися Очумєлову? (Можливо; достатньо згадати, як він нервує, як його кидає то в жар, то в холод.)

– Хамелеон з мініатюри Кривіна тільки перед смертю висловлює свій протестзагальному фону.

– Чи спроможний на протест хамелеон з оповідання Чехова? (Поки що ні)

IV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання

Письмово відповісти на запитання: «У чому небезпека хамелеонства?»



Залишити коментар


+ 6 = одинадцять