Мета: ознайомити з перлинами світової поезії; дати поняття про пейзаж, епітети; розвивати навички виразного читання поезії, спостереження над ліричним твором та його аналізу; розширяти кругозір учнів; виховувати естетичні смаки, любов до природи, художньої літератури.

Обладнання: карта Давньої Греції, ілюстративні матеріали про добу античності, видання античної літератури; фотоматеріали, репродукції картин із гірськими пейзажами.

Теорія літератури: лірика (поезія, поетичний твір), епітет, пейзаж.

Хід уроку

I. Аналіз контрольної роботи

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Як ми вже переконалися, і усна народна творчість, і давня література,

і сучасна оспівують природу, прославляють її велич та красу. Давні люди вважали все в природі живим: гори, річки, ліси, дерева — олюднювали її. Талановиті

поети складали гімни природі, підкреслюючи її роль у житті людини. Сьогодні

ми ознайомимося з пам’ятками літератури, які створюють у читача відчуття

душевного спокою, умиротворення, роблять його чутливішим й добрішим.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Сприйняття та засвоєння школярами навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— На південь від нашої країни знаходиться прекрасна країна Греція, відома

талановитими людьми — письменниками, філософами, художниками, скульпторами, архітекторами. Вони дали світові багато знань, створили справжні

мистецькі шедеври, взірці краси.

(Перегляд ілюстративних матеріалів.)

Тривалий час давні греки жили в містах-державах, і кожне з них вирізнялось чимось своїм — найбільшим театром, найкрасивішим храмом, найвидатнішим поетом або драматургом. Місто-держава Спарта славилась тим, що в ній виховувались найсильніші, найвитриваліші й найвправніші воїни, які

були невтомними, спали на землі просто неба, не потребували багато їжі. З того

часу стали поширеними вислови «спартанський спосіб життя», «жити по-спартанськи», «як спартанець». Але Спарта славилася ще й своїми митцями,

у ній, наприклад, жив і творив поет Алкман (VII ст. до н. е.). Відомостей про

нього збереглося небагато, дійшли до нас лише уривки його творів. Вони вражають читачів мистецькою довершеністю, тонкою спостережливістю, відчуттям

душевної рівноваги. Алкман створив один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів — описів природи, і з того часу вірш «Сплять усі верховини

гірські…» постійно надихає поетів.

2. Виразне читання учителем вірша Алкмана «Сплять усі верховини гірські…»

3. Словникова робота

4. Самостійне читання учнями вірша Алкмана мовчки,

потім — читання вголос

5. Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

Що описує поет у вірші?

Яка пора дня зображена в поезії?

З якими кольорами, барвами асоціюються поняття, названі в поетичній замальовці? Чому?

Чи є якісь події, рух у вірші? Чому?

Які вирази у творі свідчать про те, що автор сприймає природу як живу, тобто олюднює її?

Який настрій викликає у вас вірш «Сплять усі верховини гірські…»? Свою

думку обґрунтуйте.

6. Перегляд фотоматеріалів, репродукцій картин із зображенням гір

південного краю

7. Спостереження й порівняння зображення деталей у творі живопису

(або фото) та літературному

8. Визначення учнями виду пейзажу та його функцій (призначення)

Очікувані відповіді

— Пейзаж у Алкмана гірський, нічний, статичний; людина ніби розчиняється в ньому; навіює спокій, розслабленість; створює відчуття єдності природи

й людини, яка вночі теж поринає в сон.

9. Виразне читання вчителем вірша Ґете «Нічна пісня мандрівника»

(в перекладі М. Бажана)

Інша назва — «Нічна пісня подорожнього» в перекладі П. Тимочка.

10. Словникова робота

11. Обмін враженнями, порівняння перекладу й тексту вірша Алкмана

Яке враження справив на вас вірш, чому?

Що спільного й відмінного у віршах Алкмана й Ґете?

12. Виразне читання порівняння вірша Ґете мовою оригіналу,

у різних перекладах

Який із перекладів (М. Бажана чи П. Тимочка) вам більше припав до душі? Чому?

Чи зберігається ритмомелодика вірша, загальне звучання в оригіналі та перекладах?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

«Усне малювання»

Створіть словесну картину, зображену в поезії Ґете, додавши якісь деталі,

прикмети.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Алкмана, Ґете; прочитати

статті про поетів у підручнику (с. 190–191 — за підручником Ю. І. Ковбасенка,

Л. В. Ковбасенко; с. 156–161 — за підручником Є. Волощук).

Вивчити напам’ять вірш, що сподобався (за бажанням).

VII. Підбиття підсумків уроку