Мета: допомогти учням з’ясувати художні особливості народної казки, її національний колорит; розвивати навички виразного читання, переказу за особами і розігрування інсценівок; виховувати естетичні смаки, культуру поведінки та спілкування

Обладнання: елементи декорацій та одягу героїв казки «Пані Метелиця».

Теорія літератури: будова казки, зачин, кінцівка, триразові повтори.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Ви, мабуть, помітили, що народні казки схожі за своєю будовою — розпочинаються фразами «Жили собі…», «За морями, за лісами, за далекими краями…», «В одному царстві…», «В одній країні…», дія в них повторюється тричі, герої, як правило, не мають власних імен, а завершується все щасливо. Чим ще подібні казки різних народів, які їхні особливості, чим вони відрізняються — про це йтиметься на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

Який літературознавчий термін згадується вам після прочитання російської

народної казки «Морозко» та української народної казки «Дідова дочка і бабина дочка»? (Мандрівний сюжет)

Чим казки схожі, а чим відмінні? (Схожі історіями рідної та нерідної за материнською лінією дочок; характерами; кінцівкою; повчанням. Несхожі:наявністю інших персонажів — батька-діда, Мороза та ін.; прислів’ями

та приказками, національним колоритом.)

2. Літературний диктант

1) Яку роботу виконувала пасербиця? (Пряла)

2) За чим рідна дочка мачухи стрибнула в криницю? (За починком)

3) Ч ому пасербиця злякалася, побачивши пані Метелицю? (У пані Метелиці

були великі зуби.)

4) Хто просив допомоги у дівчат? (Піч та яблуня)

5) Коли на світі йшов сніг? (Тоді, коли збивали пір’я в подушках пані Метелиці.)

6) Щ о пані Метелиця подарувала працьовитій дівчинці? (Золото)

7) Ч им нагородила пані Метелиця ледащицю? (Смолою)

8) Хто першим сповіщав про повернення дівчат та їхні успіхи? (Півень)

9) Ч ому пасербиця вирішила піти від пані Метелиці, хоч їй було в неї добре?

(Скучила за рідною домівкою, рідним краєм.)

10) Щ о означає вираз «відлягло від серця»? (Заспокоїтися, перестати тривожитися, боятися)

11) Коли рідна дочка вдови почала лінуватися на службі в пані Метелиці? (На другий день)

12) Коли мачуха й сестра зраділи пасербиці, не знали, де й посадити? (Коли побачили на ній багате вбрання.)

IV. Формування вмінь та навичок учнів

1. Інсценування учнями епізодів казки «Пані Метелиця»

Епізоди для інсценізацій

Розмова пасербиці та мачухи, сварка. Діалог працьовитої дівчинки з піччю, хлібом та яблунею.

Зустріч пасербиці й пані Метелиці.

Розмова дівчинки з пані Метелицею про повернення додому.

Пасербиця повертається до мачухи й сестри; реакція півня.

Шлях ледащиці до пані Метелиці.

Служба ледарки в пані Метелиці та її «заробіток».

Повернення рідної дочки додому; реакція півня.

Складати діалоги учні повинні творчо, доповнюючи власними репліками, деталями, наочністю — декораціями та елементами костюмів.

2. Бесіда про художні особливості казки

Як називаються слова, якими традиційно починається казка? (Зачин) Наведіть приклад із казки «Пані Метелиця» та інших казок.

Які «магічні» числа найчастіше зустрічаються в казках? (Три, сім, дев’ять, дванадцять, тридцять три; у «Пані Метелиці» — два.)

Що в казці «Пані Метелиця» реальне, а що — фантастичне? (Важка праця нерідної дочки, несправедливе до неї ставлення — реальне; персонаж — пані Метелиця, обсипання золотом, підземне царство — фантастичні.)

Чому герої часто не мають власних імен? (Тому що їх образи узагальнені, типові; не важливо, як їх звати, важливо, що і як вони чинять.)

Для чого повторюються події? (Щоб порівняти поведінку героїв, їхні характери.)

Чим завершується казка? (Кінцівкою, коли зло покаране, а добро торжествує.)

3. Розв’язання проблемно-пошукового завдання

— Що уособлює смола, яку удовина дочка за все життя відмити не могла?

Свою думку обґрунтуйте. (Сором, недобра слава. Африканське прислів’я говорить: «Ім’я — не одяг, заплямуєш — не відмиєш».)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Укажіть стрілочками «власників» прислів’їв:

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

Скласти усне оповідання про те, яким було подальше життя дівчат-сестер.

VII. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя

— Відомий український письменник Іван Якович Франко, який також цікавився фольклором і ретельно збирав його, говорив про те, що фольклорні твори різних народів є міжнародною мудрістю. А видатний чеський педагог Януш Коменський зазначав: «Вивчення мудрості підносить і робить нас сильними й доброчесними». Тож будьмо сильними й доброчесними!