– Добрий день, Ганно!

– Добрий, Руслане!

– Радий тебе познайомити зі своїм братом. Вікторе, це Ганна, моя подруга по театральному гуртку.

– Дуже приємно, Вікторе. Руслан часто вас згадує.

– І меня дуже приємно, Ганно. Про вас він ніколи не згадував, на жаль. Тепер я зрозумів, що він хотів приховати інформацію про таку красуню

– А, я не заслуговую на такі швидкі компліменти.

– Так, Ганю, мій братик вміє улестити, я добре знаю його звички.

– Руслане, а чому ти ніколи не запрошуєш мене, свого брата, на свої репетиції в гуртку? Може, сьогодні я піду подивляюся на ваші таланти?

– Можна подумати, Вікторе, ти колись цікавився моїм театром. Дуже ти мені там потрібен!

– Щоб брати не сварилися, давайте я запрошу на Віктора на репетицію. Вона буде о шостій.

– Я дуже вдячний, Ганно. Вам я ніяк не можу відмовити та обов`язково прийду. Побачимось, Ганно!

– Побачимось, Вікторе.

– Ну тебе, брате! Напросився-таки!

– І з тобою побачимось, Русланчику! Бувай!