Українська народна казка — це скарбниця мудрості, яку люди набували віками. В них у казковій формі розказані закони життя. А ще народні казки мають цікаві сюжети та містять в собі неперевершений народний гумор!

Наприклад, казка “Ведмідь у наймах”, попереджає: пильнуй, з ким маєш справу. Господар, який найняв ведмідя на пасіку, не отримав зиску, бо така вже ведмежа природа — ласувати медком. А казка “Іван-Побиван” нагадує, що розум здатен перемагати дурну силу.

Чарівна казка “Дідова дочка і бабина дочка” теж мені до вподоби. Вона багато чому вчить. Працьовита, дбайлива та чуйна дівчина отримує щедру подяку за свої чесноти та привозить додому багатий посаг, хоч і не відразу. Вона щасливо виходить заміж. А її лінива та пихата зведена сестра привозить додому лише скриню “з гадюками печеними”, її ніхто не хоче брати заміж.

А улюблена моя казка — це “Летючий корабель”. В ній розповідається, як Іван-дурень отримує золотий корабель та одружується з царівною, бо йому допомагають справжні друзі. Іван добрий, він здатен поділитися останнім шматком черствого хліба. Він підбирає з собою подорожніх “до царя на обід”, хоч його товариство здається дивним. Його подорожні виявляються непростими людьми: кожен має якусь чарівну властивість.

Слухало, Стрілець, Скороход, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко та дід-дроворуб горою стоять за свого друга, рятують його, виконують усі царські доручення. Як би не мудрував цар, щоб не видавати доньку за простого парубка, дружне товариство є непереможним.

Я вважаю, що казки можна читати в будь-якому віці. Їхнє читання дуже корисне та повчальне, а також приносить велике задоволення.