Вірш «Любіть Україну» Володимира Сосюри – це гімн рідному краю. Поет піднімає тему поваги та любові до України, він подає патріотизм як всеохоплююче поняття, яке підносить саму людину. Він змальовує красу природи України, оспівує її мелодійну мову, порівнює країну з «садом рясним». Вірш написано у 1944 році, коли Україну саме визволяли від німецько-фашистських загарбників. Поет звернувся до співвітчизників з щирим та безпосереднім закликом « у годину негоди» любити країну не тільки серцем, але й ділами: рятувати, берегти, відбудовувати, віддавати їй свій труд та навіть своє життя.

Почуття любові висловлено в вірші світлими барвами, порівняннями: Батьківщина є навіть «у квітці», «в пташині», «в дівочих очах». Звертається автор насамперед до молоді, адже молоді люди створюють майбутнє України, а відтак, і своє власне.

Не можна любити інших народів, не полюбивши спершу своєї Батьківщини, наголошує поет. І якщо любити країну кожну хвилину, «у труді, у коханні, в бою», в кожному ділі – «вічні ми будемо з нею!».