У своєму творі на економічну тему я хочу розповісти про найбільшу, з моєї точки зору, проблему української економіки. Саме ту, яка не дає нашій країні рухатися вперед. 

Найбільшою проблемою української економіки я бачу нерозвиненість в Україні альтернативних джерел енергії. У більший мірі економіка України «сидить» на газі та нафті, запасів яких в країні дуже мало. Менше половини економіки «тримається» на вітчизняних вугіллі та АЕС.

Чому економіка «сидить» – тому що фактично не розвивається, експлуатуючи індустріальні надбання часів Радянського Союзу. Споживання енергії економікою України, яка застрягла в індустріальному часі, є надмірним.

А тому економіка є затратною.

Можна не робити прогнозів, які соціальні, економічні та політичні проблеми виникнуть з цієї причини у майбутньому. Тому що вони вже виникли, і з часом, по мірі вичерпування родовищ кам’яного вугілля, стануть ще гірші.

Я хочу ще висловитись щодо політичних проблем в нашій країні, що їх породжує економічна причина.: В нас в країні до влади приходить той, хто пообіцяє «домовитися» про дешеві газ та нафту. «Сидячи» на гасовій або нафтовій труб, можна як зсередини країни, так і зовні, вертіти політичним життям за власним бажанням: підвищивши вартість бензину та газу, скинути владу, «натиснути» на нову …

Економічний стан країни в таких умовах потерпає від нестабільності. Також треба додати згадану знижену ефективність економіки, а також те, що сам український експорт найчастіше залежить від імпорту. Наприклад, ми експортуємо метал – продукт металургійного виробництва. А газ раптом став дорогий, немає за що купити газу – домна стала, завод не працює, експорту немає, бюджету немає, зарплати немає, соціальний вибух.

Я вважаю, що в тій ситуації, що склалася в Україні, важливо розвивати саме альтернативну енергетику. Можливі політичні підходи до вирішення проблеми можуть бути у держаній підтримці як наукових розробок альтернативних джерел енергії, так і їхнього практичного впровадження. Це може бути безпосередня підтримка державних підприємств, пільгове кредитування підприємців та інше. Програма підтримки має стосуватися всіх можливих сфер витрат енергії, в тому числі побутових витрат (опалення будинків, інших споруд). Це зробило б виборців менш залежними від газових маніпуляцій.

Також, щоб відійти від неконкурентноспроможної зараз індустріальної економіки, має бути підтримка перспективних на сьогодні технологій. Наприклад, IT. Це вже дуже складне питання. Можна оплачувати навчання талановитої в цьому плані молоді, але якщо потім вона не знайде собі роботи та емігрує кудись до Америки, кошти будуть викинуті на вітер. Потрібно підтримувати перспективні підприємстві, залучувати інвестиції, але для цього як мінімум потрібно зменшити рівень корупції в країні.

Про екологічні проблеми можна сказати одне: чим менше витрачати енергії на старому підприємстві, тим менше від нього викидів. Чим вища ефективність виробництва, тим більше можливостей для впровадження екологічних стандартів.

На сьогоднішній день, в політичному житті України , як казав «академік» Норбєков, «в глобальному масштабі все це нікому не потрібне». Держана машина як може, гальмує впровадження навіть розроблених на сьогоднішній день альтернативних джерел енергії.

Навіть на побутовому рівні бюрократія стримує людей від використання альтернативної енергетики у себе вдома шляхом заборон та тяганини. Таким чином державна влада прив’язує всю економіку країни, мільйони споживачів до імпорту газу та нафти, отже – до тієї політичної сили, яка обіцяє «домовитися» з імпортерами.