Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи. Перший з них, більш розповсюджений – це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами звуть людей обмежених, з примітивними інтересами.

Яскравим представником такого типу в творі є сам Крихітка Цахес. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж недоумкувата. Проте в суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже в нього є три золоті волосини, подаровані йому феєю. Ці магічні волосини в творі Гофмана уособлюють владу золота. Весь світ філістерів піддається чарам цього золота, всі люди захоплюються Цахесом. Адже в світі філістерів навіть найпростіші людські почуття – симпатія, любов, доброзичливість найчастіше підвладні матеріальному розрахункові. Цахес живе неправедним багатством, безсовісно краде здобутки інших.

Контраст філістерам становлять ентузіасти. Їх представник – студент Балтазар. Це романтик, безкорисливий служитель ідеалам краси та справедливості. Він – людина киплячої енергії та ясного розуму. Балтазар цікавиться «чудовими мріями з якогось далекого світу, повного блаженної радості», «високими істинами світу», відчуває гармонію прекрасної та цілющої природи. Його не засліплюють «золоті волосини» Цахеса-Цинобера, він бачить його потворну сутність. Проте ніхто з філістерів Балтазарові не вірить, його переслідують.

В фіналі, коли всі бачать потвору Цахеса, Балтазар перемагає та за допомогою мага Проспера Альнануса встановлює справедливість. Він одружується з коханою Кандідою, донькою професора Моша Терпіна, яку ладили в наречені Цахесові. Проте деяка іронія звучить у щасливому казковому фіналі. Родина Кандіди – філістери. Недарма маг Альнанус дарує молодим на весілля чарівні горщики, де не пригорає їжа – більшого дива тут не треба. І хто його знає, чи збереже ентузіаст свої поетичне мислення та тверезий глузд у колі, де панує сама практична користь?