Омар Хайям – середньовічний перський поет, математик та астроном. Він є автором віршів філософського змісту, об`єднаних у збірку «Рубайят». За формою це чотиривірші, в яких три або чотири рядки римуються між собою та розмежовуються паузами – називаються вони рубаї. Від цього слова походить і назва збірки.

Зміст рубаї Омара Хайяма, як вже було загадано – філософсько-ліричний. Наприклад, поет розмірковує про буття людини: «Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм! Бо що нас потім жде, знать не дано нікому».

В той час на Сході посилився вплив ісламу. Омар Хайям роздумує про Бога, він для нього є загадкою. Але поет рішуче відкидає церковні догми. Його іронія та вільнодумство у повний мірі відобразилися в творах. Поет подає свої висновки дуже дотепно. Наприклад, іслам заборонив пити вино. Але Омар Хайям парадоксально доводить, що пити вино можна якраз тому, що за ісламом вино – це ворог, а пити кров ворога релігія дозволяє.

Багато висловів Омара Хайяма стали афоризмами: «І зваж: як з іншими ти поведешся, Того від інших і собі чекай», «Шукай людину скрізь», «Ти краще голодуй, ніж що попало їсти. Ти краще будь один, ніж разом з ким попало»

Хайям часто згадує вино та розваги. Найбільше він цінить втіху та радість життя, насолоду від кожної хвилини. Це називається гедонізмом.

Омар Хайям – гуманіст, для нього цінна кожна людина, іі свобода та щастя: «Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має. У того світлий зір і радісна душа». Людина та її душевний світ для нього понад усе. Він порівнює її з мусульманською святинею, камнем Каабою: «Одна душа жива за сто Кааб дорожча! Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!»