Проблема прекрасного в поезії Максима Рильського періоду «третього цвітіння»

Мета уроку: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях поета, через процес роботи над поезіями збагнути патріотизм М.Рильського, учити виразно читати поезію, з’ясовувати її ідейно-художню цінність; виховувати в учнів працелюбність, відчуття краси художнього слова, утверджувати в дитячих душах доброту, милосердя і цінність почуттів.
Тип уроку: комбінований, урок духовності
КМЗ уроку: таблиця творчості М.Рильського, мультимедійна дошка, презентація « Проблема
прекрасного в поезії М.Рильського»( слайди), аудіо запис віршів поета « Яблука
доспіли», «Троянди й виноград», « Мова», епіграфи, збірка творів поета, виставка
творів М.Рильського, портрет
Методи навчання: бесіда, розповідь, демонстрація слайдів, робота зі збіркою поета, презентація,
завдання для самоконтролю гра « Найуважніший читач»
Міжпредметні зв’язки: літературознавство,

Епіграф. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне.

Максим Тадейович Рильський

Хід уроку
І. Організаційний момент
– Доброго дня, діти, гості!
Запрошуємо Вас на гостини в поезію прекрасного відомого поета М.Т. Рильського
ІІ. Актуалізація опорних знань
– Зараз ми з вами проведемо невеличку гру знань
Літературна гра « Найуважніший читач»
– Назвіть поезію автора за уривком поезії
1. Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить-
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить. ( «Яблука доспіли, яблука червоні»)
2. Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя! ( « Молюсь і вірю»)
3. Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ? ( « Солодкий світ»)
4. Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду. ( « Яблука доспіли, яблука червоні»)
5. Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. ( « Contra spem spero» Л.Українка)
( До кожної поезії на мультимедійній дошці проектуються ілюстрації картин )

ІІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Виразне читання поезії яка до вподоби ( за вибором учня)
2. Аналіз поезії « яблука доспіли…»
3. Виразне читання поезії « Яблука доспіли… » учнями.
ІV. Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість М.Рильського – « співця правди, краси, добра», познайомимося з розмаїттям тем поета, витонченістю образів, поглибимо розуміння суті поетичного мистецтва.
( Огляд творів поета М.Рильського на виставковій таблиці, таблиці творчості )

V. Мотивація навчальної діяльності
Сьогоднішній урок Вам дуже потрібний, адже ,ми з Вами поринемо у світ поезії, її красу, витонченість.

VІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Слово вчителя.
– Робота в зошитах .(Записуємо сьогоднішню дату, класна робота та тему нашого уроку )
– Діти , пригадайте ,які ви знаєте збірки М.Рильського ?
– Презентація міні-проекту
1910 – « На білих островах»;
1918 – « Під осінніми зорями»
1922 – « Синя далечінь»
1925 – « Крізь бурю й сніг»
1926 – « Тринадцята весна»;
1929 – « Гомін і відгомін»
« Де сходяться дороги»;
1932 – « Знак терезів».
Любов до життя, до співвітчизників відображено в останніх збірках поета:
1957 – « Троянди й виноград»
1959 – « Голосіївська осінь»;
1960 – « Зграя веселиків»;
1961 – « Зимові записи»;
1965 – « Іскри вогню великого» – посмертне видання, яке не друкувалося за життя поета.
Вчитель. Творче життя М.Рильського останніх літ – найвищий розквіт його таланту. Це сходження на мистецькі верховини стало можливим завдяки глибокому проникненню співця в сутність народного життя. Рильського хвилювали проблеми загальнолюдського розвитку, морально-етичні питання, що стосуються життя людини в добу сучасну й прийдешню. Поет роздумує над проблемами краси праці і краси природи, дійовості мистецтва і ставлення людини до поезії й науки.
« Ми працю любимо, що в творчість перейшла»
Вільніше дихалося поетові під час короткочасної « хрущовської відлиги». У книжках другої половини 50-х – початку 60-х років читачі знову зустрілися зі справжнім Рильським – поетом Добра і Краси. Великим життєлюбом-гуманістом.
Останнє десятиліття у житті Рильського можна без перебільшення назвати порою
« третього цвітіння», коли поет здійснив творчий подвиг. Відчуття кревної єдності з народом, сприйняття усім серцем і розумом життєдайних ідей, величезний життєвий досвід, здобутий на головних магістралях епохи, підготували новий злет творчості Рильського. Видатний поет, що завоював всенародне визнання і любов, він безупинно підіймається до нових висот поезії. Це виявляється не тільки у проблематиці і тематиці його творів, а й у їх художньому вдосконаленні, у багатстві й оригінальності засобів вираження.
У центрі тематичних обширів Рильського – людина-творець, її місце серед інших людей, серед природи, її багатий духовний світ. Однією з кращих книжок поета цього періоду є « Троянди й виноград».
Збірка « Троянди й виноград » не безпідставно вважається поетичним маніфестом.
Новаторську сутність поезії відзначив О.Фадєєв, написавши листа до М.Рильського.
– Надаємо слово О.Фадєєву.
– Фадєєв О.« Ви належите до тієї чудової плеяди поетів, яким випало щастя першими висловити почуття людей нового суспільства… Ваш великий талант, розквітнувши на рідному грунті України – її народу, її мови, її поезії, сприйняв кращі класичні традиції світової, і висунув Вас в ряди кращих поетів нашої Вітчизни».
Літературознавець1. Збірка « Троянди й виноград» ( 1957) сприймається як натхненна пісня про красу людського буття, красу мистецтва і природи, про творчу працю. Водночас поет гнівно виступає проти такого мистецтва, поборники якого, заперечуючи реалістичну творчість, вигадують всілякі формалістичні « безглузді сплети ліній, все бездумне і пусте».
Літературознавець 2. Академік О.Білецький назвав « Троянди й виноград » « однією з найбільших умиротворених і водночас найсвітліших і найрадісніших книг про нашу сучасність».
Розуміння нашим суспільством прекрасного, виражено найкраще у вірші « Троянди й виноград», що й дав назву вій збірці « Троянди й виноград».

VІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

– Розгорніть збірку поета на сторінці…
1. Виразне читання поезії « Троянди й виноград».
2. Словникова робота
Мільдью – хвороба винограда. Термін М.Рильського.
3. Аналіз поезії « Троянди й виноград».
4. Бесіда
– 1. Хто є героями поезії? ( У поезії « Троянди й виноград» виступають герої: сільська дівчина колгоспниця, виснажений машиніст локомотива та молодий агроном).
Вчитель .Для них праця стала не лише творчою потребою , а й творчістю.
– 2. Як герої поезії « Троянди й виноград» Максима Тадейовича творять працю власних рук?
( Ця думка розкривається в образах дівчини-колгоспниці, яка у вільну годину плекає свій квітник, « де рожа розцвіла, де кучерявиться кущі любистку й м’яти », укритого порохом, пропахлого димом машиніста, що , повернувшись із далекої путі, поспішає до виноградника, майбутнього агронома, допитливого юнака, який замилувався чудовою квіткою маку, що над чорним грунтом « переливається, як полум’я червоне» ).
– 3. Що поєднує цих трьох героїв? ( Їм властиве захоплення природою, красою світу, неповторністю у роботі. Праця дає поетичне натхнення, сповнює серця відчуттям радості, буття ).
– 4. Які наявні художні засоби у поезії « Троянди й виноград»?
– ( Поет майстерно користується зоровими й слуховими образами: троянди, виноград, мак, грунт – зорові, музика, серце – слухові.
– Гама кольорів: чорних і червоних у рядках:
… так же хороше над чорним грунтом мак
Переливається, мов полум’я червоне!
Вчитель. А останні два рядки вірша « Троянди й виноград» уже давно стали афоризмами:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику палку, що ніжно серце тисне,
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
Ці рядки, в яких висловлена основна думка поезії, – щастя людини в красі творчої праці, – якнайкраще характеризують духовний світ наших сучасників.
Епіграф. « Треба доглядати наш сад» Вольтер
Вчитель. Мова – це найдивовижніший і найчарівніший скарб, що людина створила за всю свою історію. Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криється, здавалося б, у найпростіших словах, які здатні зворушити людські серця. Недаром відомий український письменник Панас Мирний писав, що « найбільше і найдороще добро в кожного народу- це його мова…»
У своїй творчості Максим Рильський надав великого значення мові. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над її збагаченням. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення української мови.
Прикладом такого звернення є вірш « Мова», в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову, яка звучить як пісня океану. Мова рідного народу глибока у мудрості.
Вірш « Мова » написаний у 1956 році. На той час більшовицька ідеологія відвела українській мові другорядну роль у суспільстві. Після ХХ з’їзду партії, на якому було піддано критиці культ особи Сталіна, в якійсь мірі вже можна було говорити про національні утиски і занепад національних мов. В Україні одним з перших на захист мови виступив М.Рильський. Його поезія « Мова» –яскраве свідчення цьому.
1.Виразне читання поезії « Мова».
2. Аналіз поезії.
3. Бесіда.
– Чи сподобався Вам вірш М.Рильського? Якщо так, то які рядки найбільше
запам’ятались і припали до серця?
– До чого закликає нас поет?
( Не бійтесь заглядати у словник …)
– Поясніть образні вислови з твору:
… Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина…
( Як тонкий знавець мовних проблем, М.Рильський вважав, що джерелом нового наповнення літературної мови є народ, його поезія).
– До чого закликає нас поет? Прочитайте такі рядки з поезії.
( У вірші поет закликає своїх сучасників частіше « заглядати у словник». На його переконання – « це теплий яр , а не сумне провалля ». Високу оцінку дає автор словникові Грінченка й Даля.)
– Які порівняння вживає автор для характеристики мови народу?
( Автор знаходить зворушливі слова, образні порівняння, щоб змалювати красу народної мови:
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім .
М.Рильський порівнює слово з виноградною лозою, чистою сльозою. )
– Знайдіть рядки в поезії, які можна вважати крилатими фразами, афоризмами. Поясніть їх смисл.
( Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Немає мудріших, ніж народ учителів.
Не бійтесь заглядати у словник. )
– Визначте віршований розмір поезії « Мова».
– Які ви знаєте рядки з поезії чи висловлювання відомих культурних діячів про слово, рідну мову?
– Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
– Презентація слайдів « Вислови про мову»

– Учні зачитують вислови про мову.
– Вчитель . Від усього вірша віє доброзичливістю, тактовним умінням переконувати, допомагати читачеві самому зробити відповідний висновок. Вдало використавши епіграф до свого вірша
« Мова» рядки про мово-сад відомого французького письменника Вольтера, він закликає своїх читачів:
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
VІІІ. Закріплення знань
Опитування учнів
1. У яких рядках висловлено основну думку поезії « Троянди й виноград» ( Ми працю любимо , що в творчість перейшла…)
2. Чи актуальний вірш « Мова» в нас час? ( Треба вдосконалювати свою мову і збагачувати свій словник, а при потребі звертатися до різних словників, які потрібні будуть , коли підемо працювати. )
3. Чим цікавий вам був урок?
ІХ. Підсумок уроку
Вчитель.
– Отже, сьогодні ми на уроці з Вами дізналися більше про творчий шлях М.Рильського, познайомилася з поезіями « Троянди й виноград», « Мова», вчилися розвивати своє виразне читання, аналізували твори поета, зіставляли з реальним життям.
Багатюща творчість Рильського – це цілий мистецький світ, де, за словами Д.Павличка, « вічно сяє сонце людяності, де течуть ріки філософського спокою, де шумлять водоспади пристрастей, де гудуть автостради дружби, де жевріють зорі кохання, де стоять пам’ятники народним геніям, де все зрозуміле й дитині, де треба замислитись над простотою форми і над прозорою глибиною змісту».
На схилі літ поет, мовби, вдруге розквітнувши, явив нам новий творчий злет, явив народові прощальний спалах душі – душі, яка в слові мудрому і прекрасному відкрила справжні глибини життя, його філософські гуманістичні цінності.
Таких це масштабів людина.
Слава йому і його великій творчій праці!
Х. Оцінювання навчальних досягнень учнів
ХІ. Домашнє завдання: 1. Взяти участь у всеукраїнському поетичному вернісажі « Троянди й
виноград», який носить назву славнозвісного вірша М.Рильського.
Вернісаж триватиме до 1.09.2013 року й завершиться запрошенням
лауреатів до Києва на літературно-мистецький вечір.
2. Підготувати повідомлення про …
3. Опрацювати теоретичний матеріал С. 345-347