Мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосній Україні; розкрити ідейнохудожній зміст твору «Катерина», охарактеризувати образ головної героїні поеми; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, зневажливе ставлення до підступництва, зради.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, текст твору, ілюстрації, учнівські малюнки до його змісту; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Література вікторина «Шевченкіана».

Умови заходу: клас поділяється на дві команди, по п’ять представників з кожної біля дошки розгадують кросворд упродовж 16 хв. Визначається склад журі. Виграє та команда, яка у визначений час впорається із завданням, надавши правильні відповіді. Вчитель здійснює загальне керівництво перебігом подій вікторини.

Кросворд для команди І

 

По вертикалі: 1. Стилістична фігура протиставлення явищ предметів, характерів, посилює змістовне й емоційне звучання твору. (Контраст)

По горизонталі: 1. Герой твору «Сон», який вимагав від сновидця гроші. (Каламар) 2. Кому Т. Шевченко присвятив вірш «Сон». («На панщині пшеницю жала…») (М. Вовчку) 3. З грецької tarasso (Тарас) означає… (Бунтівник) 4. Письменник, родом із Полтавщини, якому Тарас Григорович присвятив поезію. (І. Котляревський) 5. Твір-роздум Т. Шевченка

про минуле й майбутнє України. («Чигрине…») 6. Визначте твір поета за поданим уривком: Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує! («Кавказ») 7. Наукове видання Кобзаря. (Словник) 8. Український письменник, який так висловився про Т. Шевченка: «Не бронзою пам’ятників, а вірністю, любов’ю і правдою … сина входить

великий Кобзар у життя народів…» (М. Стельмах)

Кросворд для команди ІІ

 

По вертикалі: 1. Жанр твору Т. Шевченка «Великий льох». (Містерія)

По горизонталі: 1. Визначте твір Тараса Григоровича за поданим уривком: Все йде, все минає — і краю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? / І дурень, і мудрий нічого не знає. («Гайдамаки») 2. Джерело епіграфа до твору «Кавказ» Кобзаря. (Біблія) 3. Назва сатиричної поеми поета. («Сон») 4. Картина і балада Т. Шевченка, які мають однакову назву. («Тополя») 5. Історична постать, художня оцінка діяльності якої надано поетом у творі «Стоїть в селі Суботові…». (Хмельницький) 6. Гора, де перепоховано Тараса Григоровича. (Чернеча) 7. Письменник, портрет якого написав Т. Шевченко. (П. Куліш) 8. Герой твору «Гайдамаки». (Ярема)

Підбиття підсумків вікторини. Визначення переможців.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Пренепорочная, благая!

Т. Шевченко

Мати — це ім’я Бога на устах і в серцях маленьких дітей.

В. Теккерей

1. Вступне слово вчителя

З першої миті життя схиляється над нами обличчя матері. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усім своїм

життям і працею матінка утверджує у кожного із нас кращі риси людяності й добра.

Однією з центральних тем у творчості Т. Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Саме цій темі поет присвятив цілу низку творів, звертався до неї в усі періоди творчості. Серед них — поеми «Слепая», «Сова»,

«Наймичка», «Відьма» та інші, повісті російською мовою — ««Наймичка», «Капитанша», «Художник», «Музыкант».

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Катерина»

2.1. Історія написання.

Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки

1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками. У повісті «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда» Є. Баратинського та повість «Сердешна Оксана» Г. Квітки-Основ’яненка. Широковідомою в той час була і повість «Сердешна Ліза» М. Карамзіна. Для Шевченка щаслива доля жінки-кріпачки була не тільки

суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу. Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди

турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше. Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському в пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

2.2. Виразне читання з коментарем твору «Катерина».

2.3. Тема: зображення трагедії селянки-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.

2.4. Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над кріпаками (офіцер).

2.5. Основна думка:

а) Шануйтеся ж, любі, в недобру годину. / Щоб не довелося москаля шукать.

б) Через нещасливу долю своєї героїні Т. Шевченко розкриває соціальне коріння трагічної матері-покритки в тогочасному суспільстві й висловлює гнівний протест не лише проти кон-

сервативного побуту, забобонів і передсудів недобрих людей, а й проти існуючого ладу.

2.6. Жанр: реалістична ліро-епічна соціально-побутова поема.

2.7. Зміст твору.

Селянська дівчина Катерина покохала панича-офіцера. Вона ходила в садок на побачення з ним, Поки слава на все село / Недобрая стала. Аж тут затрубили в похід, пішов офіцер із села, а Катерина стала покриткою. Почалося страшне життя не тільки для неї, а й для її батьків. Вона не сміє вдень вийти з хати, тільки ввечері носить сина по садочку, вона вночі ходить по воду, «а жіночки лихо дзвонять». Село ставиться до неї неприязно. Батьки

Катерини не можуть знести цієї наруги і, перебуваючи в полоні тяжкого старовинного звичаю, виганяють її з дитиною з дому. Пішла Катерина шукати свого коханого, сподіваючись, що він прийме її з сином. Після довгих блукань їй удалось-таки знайти

свого Івана, але він тепер грубо відштовхнув її. Хотіла хоч дитину віддати йому, але він утік. Покинувши серед шляху дитину  Катерина втопилася. Хлопчика знайшли лісники і забрали. Він підріс і став водити старців. Одного разу його із старим кобзарем на дорозі до Києва зустрів батько-пан, що їхав у кареті шестернею, і пізнав свого сина, одвернувся.

2.8. Сюжет і композиція.

Сюжет розгортається навколо трагічної долі заміжної матері-одиначки у тогочасному суспільстві. Тим самим автор переводить особистий побутовий конфлікт на рівень соціальної проблеми. А трагічний кінець її підкреслює гостроту нерозв’язаності цієї проблеми у жорстокому до одинокої жінки-матері суспільства. Композиційна поема складається з 5-ти розділів:

– звернення до дівчат-селянок;

– народження нешлюбного сина;

– прощання з батьками;

– поневіряння Катерини на чужині;

– зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини.

В епілозі подається зустріч батька з сином. Сюжетної колізії так чи інакше пов’язані з героїнею поеми — Катериною.

Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.

Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.

Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.

Розв’язка: епілог — життєва доля Івася-байстря, його випадкова зустріч з «батьком».

2.9. Проблематика:

– любов і страждання;

– батьки і діти;

– моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення;

– честь і безвідповідальність;

– крах ілюзій.

2.10. Елементи народознавства в поемі.

За неписаними, але загальноприйнятими законами звичаєвого права про сім’ю та шлюб, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Оскільки жінки, за тодішніми звичаями, зобов’язані були постійно носити якийсь головний убір,

виконувався обряд покриття: кілька шановних у селі жінок збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині. Звідси й глумлива назва — покритка.

Злий поговір, неслава, які не щадять і старої матері («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Вони мусили скоритися громадській думці, усталеному закону співжиття. У давнину був звичай: залишаючи назавжди свій край, люди брали жменьку рідної землі, яку мали покласти в їхню труну при похованні в чужій стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому.

2.11. Роль ліричних відступів — композиційного елементу в поетичному творі. Новим для української поезії елементом композиційної техніки є в Т. Шевченка ліричні відступи, діалогічні вставки, в яких поет раз у раз звертається безпосередньо до свого уявного читача.

Таких ліричних відступів у поемі кілька: «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями»; «Катерино, серце моє», Отаке-то на сім світі роблять людям люди», «Бач, на що здалися карі оченята», «Отаке-то лихо бачите, дівчата», «Сирота-собака має свою долю». Ліричні відступи були елементом цілком природним для поезії Т. Шевченка. В ліричних відступах поет виступає борцем протии традиційних поглядів затурканого, темного народу на «гріхи»

матерів-покриток, проти ідіотизму сільського побуту. Висловлюючи глибоке співчуття покинутим дівчатам-покриткам, Т. Шевченко підносився до розуміння справжніх соціальних

причин, які породжували аморальні явища. Тон його ліричних відступів, як і всієї поеми такий, що й народ, повний суворих традицій, сам починає розуміти невиправдану жорстокість цих традицій, розчулюється, переймається співчуттям і любов’ю до тисяч

таких, доля яких подібна до долі Катерини. Ліричні відступи відігравали важливу роль і з погляду композиції твору. Вони затримували розвиток сюжету, зосереджували увагу читача на найбільш напружених трагічних моментах, змушували читача глибше, безпосередніше переживати трагедію героїв. Наприкінці другого розділу, після змалювання тяжкої сцени

прощання Катерини з батьками та рідним селом, коли вона «за сльозами за гіркими і світа не бачить», а потім Утерлася, повернулась, / Пішла… тільки мріє. Подається коротка згадка про

смерть батьків Катерини: Та не чули вони вже тих речей — / Ні батько, ні матір.

Описавши драматичну сцену вигнання Катерини з села, автор роздумує над тим, чому люди такі нещадні одне до одного (А за віщо?). У першому ліричному відступі третього розділу темна ніч символізує непевне становище героїні, яка не знає, де шукати батька своєї дитини. Образи жовтих пісків та лютої зими в народнійтворчості є символами тяжких життєвих випробувань. Поет проймається настроями героїні й разом з нею тривожиться за результати пошуків москаля. У ці роздуми вплітаються і спогади поета про власні мандри. Таким чином, єдність, взаємозв’язок усіх елементів поеми, взаємно доповнюючи і поглибшуючи один одного, дають у результаті таку художню форму, яка втілює все ідейне багатство твору.

2.12. Характеристика образу Катерини.

2.12.1. Опрацювання схеми-образу.

Катерина

Славне місто

Т. Шевченко

Москаль

Дитина

Суспільство (моральні устої)

Батьки

2.12.2. Складання інформативного ґрона до образу головної героїні.

«чорні брови», «карі очі»; «біле личко»;

покритка;

здатна на великі страждання;

рішуча, безжалісна;

щира і проста, чесна і благородна;

відверта і довірлива.

2.12.3. Матеріал для роботи над образом.

В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозріває в особі офіцера негідника, вона цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Зображення постаті героїні органічно поєднується з багатьма не менш виразними і не менш пластичними образами-переживаннями. Так, душевний стан Катерини, її тяжкі переживання змальовуються через її поведінку, через її ставлення до людей, до оточення.

Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостині. Це вперше вона простягає руку. Робити їй це дуже тяжко. Відбувається внутрішня боротьба — просити чи не просити? Кожна її репліка природно звучить тільки в устах цієї звичайної дівчини. Її мрії, прагнення є мріями і прагненнями сааме такої дівчини, як Катерина. Репліка — «Люди добрі, де шлях в Московщину?» — вже сама по собі викликає в уяві читача нехай і невиразно окреслену постать. А в поєднанні з описом зовнішності («У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок, а на другій — заснула дитина») образ стає яскравішим і виразнішим.

Гармонійність зберігається між характером і поведінкою героїні, між ходом думок і способом їх вислову: Обізвався старий батько: / «Чого ждеш, небого?». Що могла сказати старому батькові «грішна» дочка. Вона знає, що її люблять батьки, що страждають, може, ще більш, ніж вона, але виганяють її з дому тому, що своєю поведінкою Катерина порушила моральні традиції. Перша зустріч з москалями завдала їй пекучого болю і закинула

в душу невиразний ще сумнів вперше глянути правді в очі. Катерина починає уявляти майбутнє сина-байстрюка. І це її передбачення поділяє автор. Проте нещасна матір ще не може відмовитися від своє мрії і продовжує пошуки, бо любить офіцера, вірить його обіцянкам. Мати-покритка, скільки їй стало сил, захищає своє дитя від жорстокого і ворожого світу. Але всі і все — односельці, батьки, кохана людина, сама феодальна

дійсність — повстали проти неї як матері. Саме в цьому трагедія Катерини. У кожній деталі образу героїні розкривається якась сторона його, як цілого, і навпаки — сукупність усіх деталей дає цільний образ страдниці, жертви панської розпусти. Загибель героїні — не випадкова. Вона стала жертвою розпусти панів. Самогубство Катерини — причина соціальна.

2.13. Обговорення змісту поеми. Фронтальне опитування.

Розділ І

– Кому присвятив свій твір Т. Шевченко? Хто такий В. Жуковський? Яке значення мав Василь Андрійович у вирішенні життєвої долі Тараса Григоровича?

– Чому «Катерину» поет розпочав із застереженням-зверненням до дівчат?

– Як зрозуміти те, що любов у москалів жартуюча? (Бо москалі — чужі люде, / Знущаються вами)

– Яким чином неслава дівчини впливала на її родину?

– Чим викликане палке кохання Катерини до москаля?

– Що змусило розлучитися молодят?

– Про яке горе зазначає поет, що «вкралося до героїні»? _ Чому Катерині було байдуже, що про неї говорили люди після її розлучення з козаком? (Обіцявся чорнобривий, / Коли не за-

гине, / Обіцявся вернутися)

– Через що героїня вимушена ходити до криниці поночі і не мала можливості співати з дівчатами на вулиці?

– З приводу чого жінки дорікали матері героїні?

– За що Катерина кляла свою долю?

– Де міг перебувати коханий за припущенням дівчини? (Може, вбитий чорнобривий, / За тихим Дунаєм, / А може — вже в Московщині / Другую кохає!)

– У чому виявилась, на думку Т. Шевченка, «розбіжність долі й краси у Катерини»? (Вміла мати брови дати, / Карі оченята, / Та не вміла на сім світі / Щастя-долі дати. / А без

долі біле личко — / Як квітка на полі…)

Розділ ІІ

– Чим викликана журба батьків Катерини?

– За що вони дорікали дочці? Чи не були вони жорстокими? (А де ж твоя кара? / Де світилки з друженьками, / Старости, бояре… / Та не кажи добрим людям, / Що є в тебе мати)

– Яким чином мотивує мати своє рішення щодо вигнання дочки з дитиною з хати? З приводу чого журиться літня жінка?

– Чому навіть батько не виявив прихильності до сльозних прохань Катерини залишитися жити з ними? (Нехай тебе бог прощає / Та добрі люде; / Молись богу та йди собі — / Мені

легше буде)

– Для чого героїня перед тим як вирушити у подорож набрала землі під вишнею? (В чужу землю, чужі люди / Мене заховають; / А своєї ся крихітка / Надо мною ляже)

– Яку долю надумала Катерина собі і своїй дитині? (Сама під водою, / А ти гріх мій спокутуєш / В людях сиротою, / Безбатченком!)

– Що відчувала героїня, залишивши рідну домівку? Чи співчував їй автор твору?

Розділ ІІІ

– З приводу чого Т. Шевченко, зазначаючи про шлях на Московщину, згадав власну долю?

– Які почуття проймали Катерину, коли вона вперше попросила у людей милостиню?

– Про що раз у раз застерігає поет дівчат? (Отож-то дивіться та кайтесь, дівчата, / Щоб не довелося москаля шукать, / Щоб не довелося, як Катря шукає…)

– Чому пошуки коханого були останньою надією для героїні?

– Яких труднощів зазнала Катерина у зимову пору року?

– Що свідчить про зневажливе ставлення москалів до героїні? (Ай да баба! Ай да наши! / Кого не надуют!)

– Чому остаточно вирішивши власну подальшу долю, Катерина хвилюється за майбутнє своєї дитини? Як це характеризує героїню?

Розділ  IV

– Чим пояснити постійне марення жінки козаками?

– Як москаль сприйняв раптову зустріч з Катериною на шляху? Про що це свідчить? (Дура, отвяжися! / Возьмите прочь безумную!)

– Читання у ролях епізоду з твору: зустріч Івана москаля і Катерини (можлива інсценізація)

– Заради чого героїня повсякчас принижувала власну гідність перед москалем? Як про це зазначено у творі? (Наймичкою тобі стану… / З другою кохайся… / З цілим світом… Я за-

буду, / Що колись кохалась, / Що од тебе сина мала)

– Чому для Катерини-матері майбутня доля сина найважливіша аніж власна?

– Як героїня сприйняла байдужість і зневагу москаля? (Покриткою стала… / Покриткою… який сором)

– Чому рішення втопитися для Катерини було миттєвим і остаточним?

– Яку майбутню долю пророкував поет сину героїні? Через що, на ваш погляд, Івась вижив, після того як його мати залишила на шляху?

Розділ V

-Як склалася подальша доля малого Івана? (Ішов кобзар до Києва… / Його повожатий. / Мале дитя коло його / На сонці куняє)

– Чому, за висловленням автора твору, байстря був позбавлений долі?

– Як трапилося так, що пан у повожатому кобзаря пізнав свого сина? Яким чином вельможа зреагував на нього?

– Чому пана Т. Шевченко називає препоганим?

– Над чим змушує задуматися Т. Шевченко читача наприкінці твору?

2.14. Міні-дискусія «Висловіть власну думку»

– Чому Катря закінчила життя самогубством?

– Запропонуйте власне рішення щодо розв’язання проблеми героїні? Чи засуджуєте ви жінку, яка покинула свою дитину? Чи мала вона на це право?

– Якою ви вбачаєте майбутню долю Івася?

2.15. Додаткова інформація.

У 1842 році Шевченко намалював картину «Катерина», яка є не ілюстрацією до поеми, а самостійним твором. На ній зображено повернення Катерини в село після прощання з офіцером — цього епізоду в поемі немає.

2.16. Автор у творі.

Велика роль надається у поемі автору, який не просто переказує події, але й відверто і пристрасно виражає своє ставлення до них. Це прокльон-звертання до сільських пліткарок, що знущалися над Катериною, це завжди відверта теплота і співчуття, адресовані Катерині. На початку поеми авторське попередження, подальші ліричні роздуми над долею одинака, скривдженого у жорстокому світі.

2.17. Ідейна спрямованість та значимість поеми.

Ідейне наповнення поеми має складну структуру, де поруч з показом трагедії зрадженої жінки, змальовано зруйнування моралі старосвітської України, утрату основ національного самоусвідомлення народу, панування психології кріпака-раба. Досить прозоро виступає і символічне значення поеми. Катерина є символом України, зрадженої й зневаженої Російською імперією.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Розділ І

1. «Катерину» Т. Шевченко присвятив:

а) своїм сестрам; б) всім дівчатам; в) В. Жуковському; г) Якову де Бальмену.

2. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони не:

а) цуралися будь-якої роботи по господарству;

б) ігнорували народних звичаїв та обрядів;

в) лінилися здобувати освіту;

г) кохалися з москалями.

3. Через що милий залишив Катерину? Бо:

а) на цьому наполягали батьки дівчини;

б) люди почали дорікати козаку, зазначаючи про можливу неславу дівчини;

в) москаль вирушив у похід до Туреччини;

г вона йому набридла.

4. Яку пісню співала героїня вночі біля криниці?

а) весільну; б) Галю; в) жниварську; г) Гриця.

5. У чому виявилася самовпевненість дівчини?

а) неповторності власної краси;

б) можливості гарно співати і танцювати;

в) вихованні своєї дитини;

г) обізнаності народних прикмет.

Розділ ІІ

6. З приводу чого зажурилися батьки Катерини?

а) відсутності чоловіка дочки; б) її хворобою; в) неврожаєм; г) непорозумінням із сусідами?

7. Виганяючи дочку з дому, мати звернулась до неї з докором.

а) «Виховуй свою дитину як знаєш»;

б) «Іди шукай у Москві свекрухи»;

в) «Не з’являйся більше на мої очі»;

г) «Живи як знаєш серед люду чужого».

8. Докоряючи дочку за її легковажність і неславу, мати одночасно:

а) розмірковує над долею байстря;

б) клопочеться про власний імідж;

в) хвилюється з приводу того, хто її поховає;

г) співчуває їй.

9. Перед тим як залишити рідну домівку Катерина:

а) тричі перехрестилася; б) поцілувала батьків;

в) набрала землю під вишнею; г) попрощалася з дружками.

Розділ ІV

10. Героїня у зимову негоду знайшла притулок:

а) біля старої верби; б) у чумаків; в) у жебраків; г) у лісника.

Розділ V

11. Кого стосується дана характеристика: «Дала, кажуть, бровенята, / Та не дала долі!»

а) Катерину; б) сироту Івана; в) старця; г) наймита у пана.

12. Як склалася подальша доля Івася, сина Катерини, наприкінці твору? Він:

а) потрапив у родину до свого батька;

б) служив козачком у пана;

в) був поводирем сліпого кобзаря;

г) став жебраком.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть і висловіть авторську позицію щодо трагічної долі Катерини? Відповідь обґрунтуйте.

2. Вмотивуйте, чи можна вважати героїню дівчиною з аморальною поведінкою. Висловлюючись, наведіть переконливі аргументи.

3. Як пан, у минулому москаль Іван зреагував, коли побачив свого сина?

а) зніяковів і здивувався;

б) поблід і засоромився;

в) затаїв подих від несподіванки;

г) відвернувся, пізнавши його.

Картка № 2

1. Опишіть душевний стан Катерини, коли вона народила дитину і повсякчас очікувала коханого? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2. Яким чином, на ваш погляд, природа відображувала настрій героїні впродовж твору? Свої міркування доведіть.

3. На думку Т. Шевченка чорнобривий Івась-сирота був позбавлений:

а) можливості навчатися; б) радості; в) здоров’я; г) долі.

Картка № 3

1. Вмотивуйте, чи мали право батьки вигнати Катерину з немовлям на руках з дому? Висловіть власні судження.

2. Прокляття матері своїй дочці — це гріх? Власну думку з цього приводу прокоментуйте, зважаючи на власний життєвий досвід, твори художньої літератури.

3. Куди подорожував кобзар з Івасем? До:

а) чоловічого монастиря; б) Києва; в) січового козацтва; г) Польщі.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Написати міні-твір «Майбутнє Івася», опрацювати зміст і скласти питання (тестові завдання) до поетичних творів «Наймичка», «На панщині пшеницю жала».