Мета:  проаналізувати ідейно-художній зміст програмової поезії в контексті біографії письменника; визначити мотиви її написання; розвивати вміння виразно і вдумливо читати твір поета, коментувати основні ідеї, художні засоби поезії, висловлювати власні міркування, спостереження, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати в учнів любов до творчості Великого Кобзаря, усвідомлювати громадянські позиції людини як одного із проявів духовності.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Шевченко, малюнки митця, фотоматеріали про письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів щодо вивчення напам’ять поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої». Визначення найкращих виконавців цієї поезії.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Міні-дискусія за питаннями

– Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко – найулюбленіший учень К. Брюллова?

– На підставі чого І. Франко, на вашу думку, поезію Т. Шевченка називає джерелом чистої холодної води.

2. Конкурс-гра «Сторінками життя Т. Шевченка»

2.1. Підготовчий етап. Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування).

Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд впродовж 5–7 хвилин.

2.1.1. Кросворд для першої команди.

По вертикалі: 1. Ім’я батька поета. (Григорій)

По горизонталі: 1. Видатний український діяч мистецтва, з яким І. Сошенко познайомив Т. Шевченка. (Є. Гребінка) 2. Село, де народився майбутній поет. (Моринці) 3. Під час перебування в Оренбурзі Т. Шевченку було заборонено писати і… (Малювати) 4. Місто, де навчався письменник. (Петербург) 5. Видатний учений-історик, який запропонував Тарасу Григоровичу вступити до Кирило-Мефодіївського товариства. (Костомаров) 6. Збірка поета. («Кобзар») 7. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту. (Академія) 8. Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. (Жуковський)

2.1.2. Кросворд для другої команди.

По вертикалі: 1. Ім’я матері поета. (Катерина)

По горизонталі: 1. Перший учитель Тараса. (Дяк)  2. Море, в наукову експедицію до якого було запрошено Т. Шевченка. (Аральське) 3. Сад, де познайомився Тарас з І. Сошенком. (Літній) 4. Прізвище пана, у якого Тарас служив козачком. (Енгельгардт)  5. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-… (гравера).
6. Своєю батьківщиною письменник називав село, де він народився, тобто… (Кирилівку)
7. Назва книжки з поезіями, яку приховував поет, перебуваючи на засланні. (Захалявна)
8. Здібності, які виявилися у Тараса дуже рано. (Малювання)

2.2. Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їх літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, самою символічністю їхнього буття, яке прориває грані епох і завойовує безсмертя.

Сила впливу таких письменників, які стали не просто свідками, учасниками й літописцями історії, а й її творцями та героями, настільки велика, що її відчувають навіть люди, не досить обізнані з тією творчістю, бо для них існує вже сам життєвий, людський приклад таких письменників.

Новою ерою української літератури можна вважати творчість Т. Г. Шевченка. Він подивився очима селянина-кріпака на Україну, на Російську імперію. І цей погляд був шокуючим і справедливим.

Уперше в літературі російської імперії панівним класам розказали всю правду: вони кайданами висять на руках країни, вони гальмують розвиток країни, вони є головним нещастям країни.

2. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»

2.1. Історія написання.

Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства.

Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами!

Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби.

Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин.

Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.

2.2. Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.

2.3. Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

2.4. Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

2.5. Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.

2.6. Композиція.

Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.

Зав’язка:  рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв’язка:

Не вертаються три брати,

По світу блукають.

А три шляхи широкії

Терном заростають.

2.7. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

–  Чому шляхи у творі названо широкими?

–  З чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину?

–  Кого залишили брати у рідному краї?

(Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру.

А найменший –

Молоду дівчину)

–  Що посадили рідні на згадку про своїх любих?

(Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині…

А дівчина заручена –

Червону калину)

–  Які образи-символи можна дослідити у творі?

–  Про що свідчить, що дерева, калина поступово почали всихати?

–  Як в родині сприймалося те, що брати не повертались?

–  Як на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?

–  У чому полягає трагізм даної поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору? (Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

Братів на чужину…

А дівчину заручену

Кладуть в домовину)

–  Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають»?

–  Чи можна, на ваш погляд, цю поезію вважати за казку? Відповідь вмотивуйте.

–  Яке значення у творі має магічне число три («Три шляхи», «три ясени», «три явори», «три брати»)?

2.8. Гра «Мікрофон»: «Яким ти уявляєш свій життєвий шлях?»

2.9. Художні особливості поезії.

Метафори:  «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають»

Епітети:  «шлях широкий»

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Три шляхи широкії у творі: а) переплелися між собою; б) розбіглися хто-куди;
в)  докупи зійшлися;  г) символізують щасливу долю народу.

2. Вирушивши у дорогу, брати покинули: а) жінок; б)  стару матір;  в) кохання; г) сестру.

3. Найменший брат розлучився з: а) молодою дівчиною; б) рідною оселею; в) старим батьком; г) дитиною.

4. Три ясені в полі були посаджені: а) матір’ю; б) коханою; в) братами; г) діточками.

5. Невістка посадила: а) калину; б) вербу; в) березу; г) тополю.

6. Три явори сестра посадила: а) біля річки; б) навколо хати; в) при долині; г) вздовж шляху широкого.

7. Червоною калиною можна милуватися завдяки: а) доньці старшого брата; б) синам середнього брата; в) батькові братів; г)  зарученій дівчині.

8. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину? а) Клени;
б)  ясени;  в) дуби; г) яблуні.

9. Шукати братів на чужину, плачучи, йде: а) мати; б)  сестра;  в) батько; г) доля людська.

10. Наприкінці твору три шляхи широкії: а) змиті дощами; б) терном заростають;
в) тужать за братами; г) розруйновані і сльозами народними политі.

11. За братами плачуть їхні рідні: а) стоячи біля широкого шляху; б) сидячи на лаві біля калини; в) припадаючи до ікони; г)  в нетопленій хаті.

12. Через страждання, викликані перебуванням братів на чужині «кладуть в домовину»:
а) діточок; б) матір; в)  заручену дівчину;  г) сестру.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, чи можна цей вірш пов’язати з творами усної народної творчості, зокрема казкою. Свої міркування обґрунтуйте.

2. Дослідіть, яким настроєм перейнята ця поезія. Власні спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з твору.

3. Дерево, яке не згадується в поезії: а) ясен; б) тополя; в)  дуб;  г) явір.

Картка № 2

1. Вмотивуйте, чи можна вірш «Ой, три шляхи широкії» вважати картиною народного життя? Наведіть переконливі аргументи.

2. Яке значення, на ваш погляд, мають українські дерева-символи в творі? В чому доречність їх застосування для сприйняття смислу поезії?

3. Не вертаються три брати додому, бо: а) по світу блукають; б) шукають щасливої долі;
в) вони загинули під час військового походу; г) мають захищати рідний край від чужинців.

Картка № 3

1. Чи є, на ваш погляд, символічними у творі три шляхи? Свої міркування обміркуйте?

2. З якою метою у вірші Т. Шевченко використовує магічне число три? Відповідь аргументуйте.

3. Яке словосполучення не згадується в поезії? а) Три життя; б) три ясени; в) три брати;
г) три явори.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст поезії «Мені однаково, чи буду».