Мета:  на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців; розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

Тип уроку:  засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання:  ілюстративний матеріал про Б. Хмельницького, І. Кармалюка, аудіозапис пісень, тексти творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями:

–  Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам’яталися вам?

–  Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.

–  Для чого народ складав пісні про своїх захисників?

–  Які риси характеру притаманні народним героям?

–  Про які історичні події згадується у піснях?

2. Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

(«Зажурилась Україна»)

Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Ой, втікали вражі ляхи —

Погубили шуби…

Гей, не один лях лежить

Вищуривши зуби!

(«Чи не той то хміль»)

Бились наші козаченьки

До ночі глухої,—

Полягло наших чимало,

А татар утроє.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Лине гомін, лине гомін

По степу німому.

Вертаються козаченьки

Із бою додому.

(«Максим козак Залізняк»)

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

(«Максим козак Залізняк»)

Прийшла туга до серденька,

Як у світі жити?

Світ великий і розкішний

Та ніде ся діти!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш з шабленькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

(«Зажурилась Україна»)

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє.

Аж то військо та славне Запорізьке

Та на ворожих конях у степу виграває.

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великою

Потугу я знаю…

(«Чи не той то хміль»)

То не грім в степу грохоче

То не хмара світ закрила,—

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Опрацювання історичної пісні «Чи не той то хміль?»

1.1. Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису.

1.2. Історична епоха, відтворена у пісні.

У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.

У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648–1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.

1.3. Історія написання твору.

Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.

Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

1.4. Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

1.5. Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

1.6. Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

1.7. Жанр: історична пісня.

1.8. Композиція.

Експозиція:  розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка:  «Утікали вражі ляхи…».

1.9. Ідейно-художній аналіз пісні. Бесіда за питаннями:

–  Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?

–  Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького? (Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Чи не той то хміль, Що по ниві грає?..

Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той Хмельницький)

–  Якою в пісні відтворена боротьба козаків з ляхами? (Гей, не один лях лежить Головою в воду)

–  Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому?

(Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води,— Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди)

–  Про що свідчить впевненість українського ватажка у свої сили перед боєм? Як про це зазначено в пісні? (І гадки не маю — За собою великою По утру я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду,— А все то, вражі ляхи, На вашу біду)

–  Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмельницького? (Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби… Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби!)

–  Чому ляхи у творі названі вражими?

–  Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Чи співчуваєте ви їм? (Утікали вражі ляхи, Деякі повки,— Їли ляхів собаки І сірії вовки. Не по однім ляшку Заплакали діти. Не по однім ляшку Зосталась вдовиця)

1.10. Художні особливості пісні.

Метафори:  «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети:  «Золота Вода», «хороша врода».

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».

Повтори:  «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький»,

«…вражі ляхи».

Риторичні запитання:  «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?»,  «Що у пиві кисне?».

2. Аналіз пісні «За Сибіром сонце сходить»

2.1. Виразне читання пісні або прослуховування в аудіозапису.

2.2. Історична епоха, відтворена в пісні.

2.2.1. Бесіда за питаннями:

–  Кому належала земля в часи кріпацтва?

–  Хто обробляв панську землю?

–  Як ставилися поміщики до кріпаків?

–  У чому виявилося безправ’я селян?

–  Як протестували кріпаки проти гніту і визиску?

2.2.2. Боротьба народу проти кріпацтва як системи.

На рабське безправ’я, поневолення і визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам’ятними були гайдамацькі повстання на Правобережжі і повстання опришників у Галичині та на Буковині. Ці події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях. Серед них виділяється пісня про народного месника Олексу Довбуша, який обстоював інтереси селян.

Антикріпосницьке повстання селян у 1768 р. на Правобережній Україні відоме під назвою Коліївщини. Про ці події складено багато пісень, оповідань, легенд, зокрема про ватажків повстання — Максима Залізняка, Івана Гонту, Микиту Швачку, Івана Бондаренка та ін.

У ХІХ ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської, Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад двадцять років (1812–1835) повстанські загони проти поміщиків очолював уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.

2.3. Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка (матеріал для вчителя).

 

Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с. Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім’ї селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк був роботящим, але непокірним. За це 1812 р. поміщик Пигловський віддав його в солдати, але в наступному році він утік та разом з іншими солдатами-втікачами організував повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819 р. Кармалюка спіймали, за вироком військового суду покарали 500 шпіцрутенами й відправили у військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в 1814–1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівського й Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони Кармалюка нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав селянській бідноті. У повстанських загонах Кармалюка налічувалося понад 20 тисяч селян.

Протягом 1817–1835 рр. Кармалюка чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він мужньо зносив тортури, тікав з тюрем і заслань (два рази втік аж з Тобольської губернії) і знову продовжував боротьбу.

У 1835р. Кармалюка вбив із засідки шляхтич Рутковський у Шляхових Кориченцях (тепер с. Кориченці Деражнянського району Хмельницької обл.). Ім’я Кармалюка — невтомного, сміливого борця проти гнобителів — стало ще за його життя легендарним.

Про нього складено велику кількість пісень, переказів, легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління. Т. Шевченко називав Кармалюка «славним лицарем», а
М. Горький сказав, що його ім’я «навіки овіяне славою».

Світлий образ мужнього месника за народні кривди привертав до себе увагу видатних письменників, художників і композиторів. Про життя і боротьбу Кармалюка написали твори Марко Вовчок, М. Старицький, С. Васильченко, В. Кучер. А. Малишко та інші, про нього створено також кінофільм.

У період громадянської війни селяни Головчинців активно боролися проти інтервентів. 1920 р. білополяки спалили значну частину села. Зруйнували і хату месника. Односельці реставрували її. У середній школі створено меморіальний музей Устима Кармалюка. У селі також пам’ятник славному бунтареві.

Отже, Кармалюк — герой, захисник поневолених, вершитель їх справедливого суду над кріпосниками. Всі симпатії народу на боці Кармалюка, який закликає до розправи над панами.

2.4. Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»:

2.5. Ідея:  возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.

2.6. Основна думка: «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю».

2.7. Жанр: історична пісня.

2.8. Композиція.

У пісні розповідається про історичну особу, а саме Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813–1835 рр. Тут відтворені конкретні історичні події першої половини ХІХ ст.

Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру.

Зав’язка:  продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.

Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.

Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.

2.9. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

–  Як ви думаєте. Чому Кармалюк перебував у Сибіру?

– Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Відповідь обґрунтуйте.

–  Як жив месник після повернення із Сибіру?

–  Прокоментуйте рядки з твору: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Про що вони свідчать?

–  Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?

–  Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?

–  Як злочинці розпоряжалися награбованим?

–  У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?

–  Діяльність кого і за що засуджується в пісні?

–  Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.

–  Як пояснює герой свою безгрішність?

– Чому Устим журиться?

– З чим пов’язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? (Пішов би я до дітей — Красу мою знають: А би тільки показався, То зараз впіймають)

–  Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? (А так треба стерегтися, Треба в лісі жити. Хоч, здається, світ великий Ніде ся подіти!)

–  За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?

–  Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

2.10. Художні особливості пісні.

Метафори:  «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».

Епітети:  «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».

Повтори:  «дзвони дзвонять», «нехай…», «світ великий», «при дорозі подорожньою».

Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».

Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

2.11. Характеристика образу Устима Кармалюка.

2.11.1. Складіть інформаційне ґроно до образу народного месника.

 

2.11.2. Цитатна характеристика героя.

«…Не маю долі»; «…Немає пристанища, Ані своєї хати»; «Зовуть мене розбійником, Кажуть — розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, Бо й сам душу маю»; «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю»; «Я од журби гину»; «…Треба в лісі жити, Бо не маю хати»; «Пішов би я до дітей — Красу мою знають»;

«А мене… Як звірюку гонять».

2.11.3. Матеріал для образу головного героя пісні.

У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»).

Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих.

Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва:

Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу.

Як згадаю про їх муку —

Сам гірко плачу!

Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу.

Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків.

Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості.

Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Чи не той то хміль»

1. Б. Хмельницький очолив боротьбу козаків з:а) турками; б) татарами; в)  ляхами;  г) половцями.

2. Хмелем у пісні називають:а) те, «що коло тичин в’ється»; б) «того, хто з ворогом б’ється»; в) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».

3. Де відбувалася боротьба козаків з ворогом? Під:а) Жаботином; б) Києвом; в) Жовтими Водами;  г) Львовом.

4. Кількісний склад ворожого війська:а) мільйон; б)  сорок тисяч;  в) півтисячі; г) кілька сотень.

5. У ворога була доброю:а) військова підготовка; б) зброя; в)  врода;  г) їжа.

6. Тікаючи, поневолювачі погубили:а) шуби; б) військові намети; в) особисті документи; г) ганчір’я.

7. Яка дика тварина згадується у пісні?а) Кабан; б)  вовк;  в) лиса; г) заєць.

8. Рядок, який тричі повторюється у творі:а) «Гей, поїхав Хмельницький»; б) «За собою великую Потугу я знаю…»; в)  «Ой той то Хмельницький»;  г) «Що коло тичин в’ється».

«За Сибіром сонце сходить»

1. Звертаючись до хлопців, Кармалюк говорить їм, щоб вони:а) мали надію на нього; б) негайно озброїлися; в) йшли жито косити; г) очікували його команди.

2. Чого не мав Устим після повернення із Сибіру?а) Щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г)  долі.

3. Від чого гірко плаче народний месник?а) Приниження і переслідування владою; б)  згадки про страждання своєї родини; в) через неможливість повернутися на Україну; г) важкого поранення.

4. Де очікував Устим із хлопцями «подорожнього»?а) При дорозі; б) за густими кущами бузку; в) біля величезного дуба; г) сидячи на деревах.

5. З яким питанням зверталися народні месники до того, хто їм зустрічався?а)  «Чи є у вас гроші?»; б) «Чи маєте ви можливість нас нагодувати?»;в) «Чи далека дорога до Сибіру»; г) «Чи не потрібна вам наша допомога?».

6. Скільки грошей відлічив владика хлопцям?а) Тисячу; б) півтисячі; в)  сорок тисяч;  г) мільйон.

7. Який представник влади при зустрічі вимушений був дати народним месникам грошей?а) Асесор; б) ісправник; в)  служитель церкви; г) судовий слідчий.

8. Через відсутність пристанища Кармалюк міг:а) завдати шкоди мешканцям села; б) загинути в лісі; в) марно пропасти;  г) потрапити в небезпеку.

9. Влада називала Устима:а) бусурменом; б) злочинцем; в)  розбійником;  г) піратом.

10. Герой не вважає себе грішним, бо:а)  у багатого гроші забирає — бідному віддає; б) не знущається над народом; в) повсякчас відчуває церкву;г) живе за законами Божими.

11. Через те що Кармалюк не мав хати, він жив у:а) товаришів; б) кам’яній печері; в)  лісі;  г) старого дяка.

12. Устим хоче, щоб за свої страждання:а) народ склав про нього пісню; б) про нього згадували на Україні; в) він отримав подяку людську; г) його було визнано народним захисником.44 Усі уроки української літератури у 8 класі 45 Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай

13. Хто із письменників назвав У. Кармалюка «славним лицарем»?а) М. Вовчок; б) Т. Шевченко; в) М. Старицький; г) С. Васильченко.

14. Де організував герой повстанські загони і боровся проти панів? На:а) Київщині; б) Вінниччині; в) Поділлі;  г) Поліссі.

15. У пісні «За Сибіром сонце сходить» відтворені конкретні події:а) середини ХVII ст.; б) початку ХVІІІ ст.; в) кінця ХІХ ст.; г) першої половини ХІХ ст.

16. В усній народній творчості У. Кармалюк виступає:а) добрим чарівником; б) мудрою людиною; в) простим селянином; г) могутнім богатирем.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Для чого, на ваш погляд, народ склав пісню про Б. Хмельницького («Чи не той то Хміль?»)? Чи вдалося висловити в ній повагу, шанобливе ставлення до українського гетьмана? Відповідь вмотивуйте.

2. Як на ваш погляд, із чим пов’язано те, що У. Кармалюк вимушений переховуватися від влади («За Сибіром сонце сходить»)?

3. Який художній засіб використано в рядку пісні «За Сибіром сонце сходить»? а) Епітет; б) порівняння; в) метафору;  г) гіперболу.

Картка № 2

1. Чи можна поспівчувати Устину («За Сибіром сонце сходить»)? Чи правильний шлях боротьби з владою він обрав? Відповідь аргументуйте.

2. Дослідіть, якими рисами характеру в пісні «Чи не той то хміль» наділений Б. Хмельницький. Свою думку обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.

3. Від чого застерігають Б. Хмельницького («Чи не той то хміль»)?

Щоб він: а) був обережним та уважним під час бою; б)  не пив Золотої Води;  в) не виїжджав на полювання; г) перед походом обов’язково перевірив зброю.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, з якою метою народ склав пісню «Чи не той то хміль»? Яке місце вона посідає серед інших історичних творів?

2. В чому, на ваш погляд, розбійник («За Сибіром сонце сходить») убачав свої гріхи? Чи можна їх виправдати? Відповідь вмотивуйте.

3. Яким представ світ для народного месника («За Сибіром сонце сходить»)?
а) Жорстоким і сірим; б)  великим і розкішним; в) безмежним і багатим; г) водночас добрим і злим.

Картка № 4

1. Вмотивуйте, як ви ставитеся до діяльності У. Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»). Наведіть переконливі аргументи.

2. Дослідіть, як у творі «За Сибіром сонце сходить» зображені умови життя простого люду в період гноблення. Свої спостереження узагальніть.

3. Через що не міг повернутися У. Кармалюк до своєї родини («За Сибіром сонце сходить»)? Бо: а) його могли спіймати; б) не мав грошей і цим самим не міг забезпечити її; в) не хотів її турбувати; г) соромився своєї діяльності.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст програмових творів Марусі Чурай; дібрати міні-інформацію про її життя і творчість.