Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на V, VІ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайковського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність. 
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет А. Чайковського, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі гри «Найуважніший»
Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.
• «…Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». (Палажка)
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)
• «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)
• «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами».
• «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос… Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». (Татарин, який після опинився у полоні)
• «…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непорадний)
• «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». (Старий Охрим)
• «…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
• «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». (Павлусь)
• «…Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро)
• «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». (Татарський дозорець)
• «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». (Молодий Мустафа-ага)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Щастя в повітрі не в’ється, воно
в боротьбі дістається.
Народне прислів’я
1. Круглий стіл. Козацтво у творі А. Чайковського «За сестрою». Обговорення питань

• Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас)
• Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного)
• Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?
• За якими правилами живуть козаки? Відповідь у формі гри «Карусель».
Наприклад:
• вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;
• допомагати один одному;
• бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;
• стійко витримувати військові труднощі;
• дотримуватися клятви.
• Яким у творі зображений рід Судаків?
• Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?
• Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)
• Які твори про козаків вам вже відомі? (І. Нечуй-Левицький — «Запорожці», О. Сенатович — «Малий Віз», І. Крип’якевич — «Малі козаки», «Бурсаки».
• Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.
2. Опрацювання змісту V розділу твору
2.1. Виразне читання окремих частин (уривків) розділу.
3.1. Тема: зображення визволення окремих спасівчан від татарської неволі, зустріч батька (Степана) з синами.
3.2. Ідея: віра Павлуся у можливість віднайти свою сестру — визволити її з поневолення.
3.3. Основна думка: тільки мужня, наполеглива, сильна духом людина здатна на великі звершення; віра, надія, любов — ось ті критерії, яких дотримується головний герой твору.
3.4. Композиція.
Експозиція: звільнення Степана Судака від татарських пут та його допомога іншим бранцям.
Зав’язка: втеча полонених спасівчан від татар, зустріч Степана із синами.
Кульмінація: Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Розв’язка: шлях Павлуся на південний захід — до Криму.
2.6. Сюжет.
Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет.
Зустріч Степана Судака з синами. Козаки переслідують татар.
Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі.
2.7. Бесіда за питаннями:
• Як зреагували татари на раптовий напад на них козаків?
• Про що свідчить ставлення татар до полонених? Яким чином загарбники їх утримували? («…Розмістили бранців за їх вартістю. Дівчат та малих дітей окремо, жінок та козаків теж окремо. Усіх стерегли пильно і не розв’язували їм руки. Гіршу частину здобичі вели на мотузках рядом з кіньми»)
• Чому Степан Судак неволю сприймав гірше за смерть? («Степан не знав, що сталося з Ганною та Палажкою; не знав, чи вони живі, чи в неволі. Він волів би, щоб їх убили. При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю»)
• Яким чином Степан визволився з пут мотузки і допоміг іншим? («На його радість, вузол попускав щораз більше. …Вкінці почув свої руки вільними. Не встаючи із землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуз. Ніж пішов по руках…»)
• Про що роздумували полонені втікачі, сидячі в очереті? («Всього тому доба, як кожен був щасливий у своїй хаті, серед любої сім’ї. Те щастя ніколи вже не вернеться»)
• Як козаки Недолі зустрілися із спасівчанами-бранцями? Виразно прочитайте.
• Що ви відчули, коли прочитали про зустріч батька з синами?
• Чим пояснити те, що козаки намагалися здійснювати напад на татар опівдні? («Ополудні найліпше нападати, бо і видно, і татарин лінивий від спеки, неповороткий»)
• Чому Павлусь постійно був знервований?
• Прокоментуйте, з чим пов’язано те, що Павлусь вперше у своєму житті зарубав людину — полоненого татарина? («Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру зарубали! Ось тобі, ось тобі!» «Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів»)
• Яка доля очікувала Ганну в полоні? Що про це розмірковував Павлусь? («Він знав… що то значить татарська неволя, в яку попала Ганна. Кожна дитина на Україні знала, що поганці виробляють з бранцями, як їх продають, мов товар, на базарі. І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар, як її поганці оглядають та торгують, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись»)
• Чому Павлусь потайки від усіх вирушає у дорогу, щоб наздогнати татар?
• Як наука діда Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму? («Там і Крим лежить». «Ось це — Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь»)
• Чим пояснити пророкування козака Недолі стосовно того, що з Павлуся «кошовий буде»?
3. Робота над змістом VІ розділу повісті
3.1. Переказ окремих цікавих епізодів з твору.
3.2. Тема: зображення подорожі Павлуся під час пошуку сестри та лиха, яке з ним трапилося при зустрічі з харцизом Карим.
3.3. Ідея: возвеличення любові, вірності, мужності, винахідливості, великого терпіння (Павлусь); засудження жорстокості, підступності, зради, прагнення до збагачення (Харциз Карий).
3.4. Основна думка: на горі іншого свого щастя не збудуєш.
3.5. Композиція.
Експозиція: Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Зав’язка: сутичка між Харцизом і хлопцем.
Кульмінація: Карий продає Павлуся татарським купцям.
Розв’язка: страшний суд Гусейна над Карим.
3.6. Сюжет.
Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі.
Злодій продає Павлуся татарам-купцям.
Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн.
3.7. Бесіда за питаннями.
• Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі? («Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі»)
• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?
• Де Павлусь зробив першу зупинку для перепочинку?
• Яке значення має опис природи під час подорожі героя?
• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Павлуся?
• Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге? Прочитайте про це виразно. («…Павлусь докинув бадилля, полум’я спалахнуло, і він заходився коло риби. Він зарізав її ножем, випотрошив, посолив з усіх боків і поклав на грань. Відтак обертав її на всі боки, поки не спеклася як слід»)
• Як, на ваш погляд, Харциз вислідив хлопця? Відповідь умотивуйте.
• Чи мав можливість Павлусь втекти від харциза? Чому?
• Чому Павлусь розповів Харцизу про свої наміри під час подорожі?
• Яким чином Карий допоміг Павлусеві?
• Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!»?
• Чим «прославився» Харциз на Україні? («Чимало було в нього гріхів на душі. Він показував татарам дорогу на Україну, крав козацьких коней, хлопців та дівчат, де вдавалося, і перепродував татарам»)
• Чому козаки не повірили Карому і його балачкам?
• Як поранений татарин охарактеризував Карого? («Він потурнак, татарам служить, людей продає»)
• Яку кару пропонували козаки вчинити над Карим?
• Чи можна засудити Гусейна за жорстокість по відношенню до Карого? Свою думку обґрунтуйте.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань
V розділ повісті
1. Бранці здогадувалися, що їх незабаром визволять козаки, бо:
а) отримали звістку про це; б) татари раптом сполошилися;
в) були впевнені у цьому.
2. Татарва кинулася до коней та зброї і вискочила з коша, почувши:
а) крики козаків; б) свистілку; в) гуркіт возів.
3. Про кого з полонених А. Чайковський зазначає: «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв’язаними руками»?
а) Козака Недолю; б) Степана Судака; в) сина Мустафи.
4. Татари годували полонених, як:
а) худобу; б) жеребців; в) собак.
5. Для Степана Судака неволя:
а) не уявлялася страшною; б) була гіршою за смерть;
в) випробовуванням на мужність.
6. Коли у татарському таборі виник переполох, полонені схопились і побігли до:
а) лісу; б) розруйнованого міста; в) берега річки в очерет.
7. Зустрівши своїх синів, Степан Судак назвав їх:
а) соколами; б) орлами; в) провісниками щастя.
8. В який час, на думку козаків, краще здійснювати напад на татар?
а) поночі; б) ополудні; в) вранці.
9. Тікаючи від козаків, татари рухалися до:
а) Криму; б) Кавказу; в) Туреччини.
10. Кожна дитина на Україні знала, що татари виробляють з бранцями, а саме:
а) годують ними хижих тварин; б) продають, мов товар, на базарі;
в) примушують їх виконувати каторжну роботу.
11. Яким чином орієнтувався Павлусь, їдучи до Криму, щоб визволити з полону сестру?
а) Дивлячись на зорі; б) за допомогою компасу;
в) покладався на татарського коня.
12. Хто з героїв твору пророкував, що Павлусь у майбутньому буде кошовим?
а) Недоля; б) Степан Судак; в) дід Андрій.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
VІ розділ твору
1. Розшукуючи сестру, Павлусь їхав у напрямку:
а) північного заходу; б) південного заходу; в) сходу.
2. Яким чином хлопець намагався захистити себе від комарів?
а) Ватрою; б) розганяв їх гілкою верби;
в) плигав на місці, розмахуючи руками.
3. Голодний Павлусь, вдруге зупинившись на перепочинок, на вечерю приготував собі печену:
а) рибу; б) жабу; в) гадюку.
4. Вранці хлопець прокинувся від того, що його хтось:
а) кликав; б) сильно штовхнув; в) поцілував у праву щоку.
5. «Бог тебе певно покарає!» — так вигукнув хлопець Харцизу за те, що він Павлуся:
а) побив; б) продав татарам-купцям; в) обміняв у татар на свою дочку.
6. Татари-купці їхали в Крим з:
а) Візантії; б) Києва; в) Одеси.
7. Який художній засіб використав автор твору у фразі: «Він заспівав, аж луна по степу пішла»?
а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.
8. Зустрівшись з козаками, Харциз боявся, щоб:
а) у нього не забрали сідло коня з червінцями;
б) його хто не впізнав;
в) ті не звинуватили його у вбивстві діда Андрія.
9. Козаки пригостили голодного Харциза:
а) салом і кашею; б) кількома сухарями і сушеною рибою;
в) печеним м’ясом.
10. Хто чинив суд над Харцизом Карим:
а) Гусейн; б) Недоля; в) Степан Судак.
11. Харциз Карий був потурнаком, тобто це той, хто:
а) служить татарам і людей продає; б) жив самотньо від людей;
в) перепродував грабованих коней.
12. Карий набрехав козакам, що він у татарській неволі був… літ:
а) п’ять; б) сім; в) шість.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
1. Робота на картках
Картка № 1
1. Охарактеризуйте поведінку харциза. Чи можна було йому простити вчинені ним злочини? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чим пояснити, що Степан Судак дбав не тільки про власне визволення, а й про інших спасівчан? Які риси характеру виявилися при цьому у героя?
3. Перебуваючи у полоні, Степан Судак звільнив собі руки від мотузки:
а) розв’язавши її зубами; б) застосувавши ніж;
в) скориставшись вогнем.
Картка № 2
1. Прокоментуйте, для чого, на ваш погляд, потрібні були гроші Харцизу, а для чого — хлопцю. Вмотивуйте свої міркування.
2. Дослідіть, як у творі добро перемагає зло. Наведіть переконливі обґрунтування.
3. Про яке Сузір’я згадується у творі під час подорожі Павлуся до Криму?
а) Малий Віз; б) Великий Віз; в) Водолія.
Картка № 3
1. Що, на ваш погляд, є щастям? Яким його уявляють спасівчани, що втекли від татар? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, як горе кожного спасівчанина пов’язано із стражданнями всієї України. Власні думки вмотивуйте.
3. Скільки разів Павлусь під час подорожі робив зупинку для перепочинку, доки його не вислідив Харциз Карий?
а) Двічі; б) тричі; в) один.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати; знати ідейний зміст VІІ–ІХ розділів повісті.