Мета: поглиблювати знання учнів про основні жанри мовлення, зокрема оповідання, його основні ознаки; удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу щодо сюжету; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз оповідання, критично ставитися до змісту власне створеного тексту.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Експрес-опитування

1. Назвати жанри мовлення.

2. До якого стилю мовлення належить оповідання? Аргументувати свою думку.

3. Пригадати з вивченого матеріалу в попередніх класах основні ознаки оповідання.

ІV. Підготовча робота до складання оповідання на самостійно обрану тему

Колективна робота з текстом-взірцем

Прочитати текст. Чи можна його назвати оповіданням? Аргументувати своє твердження. Висловити особисте ставлення до зображуваних автором подій.

Ми нічого не могли заперечити Оленці, бо й самі не знали, що нам привезуть. Однак думка Петра всіх нас зацікавила. Ех, якби ж у нас було легше з саджанцями, які б ми сади виростили! Та ось нарешті прийшла довгождана машина. Песимістичні прогнози деяких наших учнів справдилися — у кузові лежали клени та кілька десятків вишеньок. Оце і все. Прийшов дід Ялисей, довго щось прикладав у думці, нарешті сказав:

— Клени посадимо по боках саду, щоб вони захищали вишеньки від морозів та вітрів. На безриб’ї і рак риба. Починаймо! Ми стоїмо довгим рядом уздовж майбутньої алеї, а дід Ялисей знову метушиться з шнуром. Коли вже все було підготовлено — біля ямок стояли відра з водою, а в ямках — тоненькі деревця, Устим Гаврилович прокашлявся і виголосив коротку промову:

— Сьогодні ми закладаємо наш спільний шкільний сад… Хай кожен з вас посадить власними руками деревце, щоб йому не було соромно дивитися в очі людям. Ви будете зростати разом зі своїми деревцями, потім поїдете вчитися, працювати, а вони залишаться тут. Оці дерева будуть свідками вашої любові до школи, до природи, до праці. Колись ви, уже дорослими людьми, прийдете до них і згадаєте свою щасливу золоту пору — пору юності. Замелькали лопати, у ямки полетіла земля. У цю ж мить почулися звуки маршу — ми навіть не помітили, як гурток струнних інструментів вишикувався на терасці і спеціально заграв для нас. У всіх був піднесений настрій, ніби ми оце прийшли на якесь урочисте свято. Оленка, яка садила свою вишню поруч зі мною, прошепотіла мені на вухо:

— Зав’яне твоя вишня — пропаде молодість… Лий більше води!

Я засміялася. І хоч не вірила в цей знак, усе ж вилила зайве відро води у свою лунку: жаль все ж таки було своєї молодості. Дерева були посаджені, і ми поглянули на свій шкільний город: його вже важко було впізнати. Що не кажи, а навіть молоденький сад, який оце тільки-но зіп’явся на ноги, хвилює серце й міняє на краще вигляд школи. Кожен стояв біля свого деревця й оглядався — таки справді чудесно! Дід Ялисей присів біля вишні, яку посадила Оленка, сказав нам:

— От ви й виконали першу заповідь життя — посадили деревину. Але посадити — це півділа. Доглянути треба деревце, коза-дереза! З ним може скоїтись лихо — адже воно вутле, ніжне й беззахисне, мов дитя. Може, доведеться комусь і пересаджувати або щодня поливати, поки воно вчепиться міцненько в ґрунт. Та то не біда, якщо доведеться походити коло нього. Зате ж радість яка — ростиме дерево на землі. У старого світилися очі.

— Колись було таке свято — вербна неділя. Хороше свято, зелене, хвилююче. Ще було не встигнеш встати вранці, а вже тебе бабуся будить, похльостуючи по обличчю зеленим галуззям:

— Не я б’ю, верба б’є…

Цього дня кожний господар ішов у леваду, зривав кілька гілочок верби і втикав їх у своєму городі: таке вже дерево, де не ткни — прийметься. Тепер це свято забувається. Може, й справді воно вже віджило, та жаль тільки, що люди перестали по весні вербу садити. От якби нам придумати хороше свято дерева, свято зеленого друга! Як же воно потрібне… (М. Чабанівський).

Визначити структуру тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього висловлювання?

Коментар учителя. Оповідання — це один із видів розповіді. У його основі лежить епізод, випадок, подія. В оповіданні дія розвивається в певній послідовності. Воно складається з трьох основних частин: зав’язки (подія, від якої починається розвиток інших подій); кульмінації (найгостріший момент у розвитку дії); розв’язки (заключна подія, що є результатом розвитку дії). Описи героїв, обстановки, природи підпорядковуються ідеї

твору.

В основі оповідання можуть бути власні спостереження, розповіді інших людей. Воно має бути правдоподібним, хоча його можна доповнювати вимислом.

V. Робота з пам’яткою

Опрацювати пам’ятку «Як скласти оповідання на самостійно обрану тему» і запам’ятати послідовність виконання роботи. Продумати тему й поміркувати над складанням власного оповідання.

ПАМ’ЯТКА

«Як скласти оповідання на самостійно обрану тему»

1. Обрати тему оповідання.

2. Дібрати заголовок, який би відповідав темі висловлювання.

3. Сформулювати експозицію (події, які описуються автором до зав’язки).

4. Продумати сюжетну лінію майбутнього оповідання (у процесі розвитку якої розкриватимуться зміст оповідання й характер персонажів).

5. Осмислити наступні моменти, які мають бути у структурі оповідання (зав’язка, кульмінація, розв’язка).

6. Скласти план написання оповідання.

7. Скласти текст оповідання на самостійно обрану тему.

VІ. Складання оповідання на самостійно обрану тему

Написати оповідання на самостійно обрану тему. Дбати про те, щоб воно було цікавим, щоб у ньому було витримано основні елементи композиції оповідання.

VІІ. Підсумок уроку

Проаналізувати власне оповідання. Скористатися поданим планом.

1. Чи сподобалося вам оповідання?

2. Яка його тема й основна думка?

3. Чи відповідає заголовок темі?

4. Чи все зрозуміло в оповіданні? Чи немає зайвого?

5. Яка послідовність викладених думок (чи не треба переставити частини оповідання, чи не заперечує одна частина іншу, чи виявив автор уміння переходити від однієї частини оповідання до іншої)?

6. Схарактеризувати початок і закінчення оповідання.

7. Проаналізувати мовне оформлення тексту.

8. Загальний висновок. Поради авторові.

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти оповідання на тему «Сприйняття сьогодення моїм другом».