– Привіт, Аліно!

– Привіт, Ілоно!

– Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!

– Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.

– Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.

– Піди купи, там ще залишилися.

– Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.

– А чому б не придбала?

– Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.

– А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.

– Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.

– Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?

– Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!

– Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.

– Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!

– Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди.