Прийшов десятий місяць року. Вересень для мене швидше напівлітній місяць, якщо можна так сказати, а от жовтень – провісник закінчення теплої пори та очікування першого снігу. Попереду ще довго не буде поїздок на море, сонцезахисних окулярів, футболок. Нас чекають пуховики, шапки, рукавиці. І всі ці теплі речі однотипних кольорів: сірий, темно-синій, бордовий, чорний. Хочу більше фарб: жовтого, червоного, зеленого, оранжевого – часто лише молодь може собі дозволити виділитися з сірого натовпу .

Ще нас чекають парасолі – жовтень любить не на жарт розігратися дощами. Дощі різних видів: масштабні зливи (ллє як з відра), «середні» дощі (зонт хоч якось рятує) та дрібні дощики (можна просто йти в куртці з капюшоном). Кругом вогкість, сльота, бруд. Весь час чистиш взуття, заляпуєш штани, сушиш куртку. Квартира стає місцем для парасольок, які заважають ходити. Під батареєю сохнуть черевики, а зверху на ній лежать мокрі шкарпетки.

Люблю, коли йде сильний дощ, а ти вдома з чашкою чаю розглядаєш крапельки води на склі вікна. Вирує природа, все шумно, а ти в теплі та затишку. У такі моменти приємно зібратися родиною за вечерею та поспілкуватися. До того ж, це може бути вечеря при свічках: в негоду часто рвуться лінії електропередач, відключається світло.

Але що я все про погане веду. У жовтні дерева «розквітають» тисячами фарб: приємно пройтися осіннім садом. Можна зробити гірлянди з опалого листя та зібрати чудові букети. У цю пору збирають врожай та в лісі повно грибів. Жовтень – це пора, коли в містах вирує культурне життя: безліч виставок, концертів відбуваються в цьому місяці.