В палісаднику за нашим будинком восени квітують жоржини. Хтось дав цій квітці дуже вишукане ім’я. Я вважаю, що вона цілком заслуговує на нього. Особливо приємно відчувати ніжний та легкий аромат жоржин після дощу, коли повертаєшся зі школи.

Колір жоржини буває різним: ніжно-жовтим або жовтогарячим. А ще фіолетовим, білим, ліловим, бузковим… Так, і червоним він теж буває. Я бачив на фото, що існують жоржини «з підсвіткою», де поєднуюється кілька кольорів. Яскраві жоржини справді впадають в око та милують його похмурої осені.

За формою квітка жоржини кругла та пишна. В неї дуже багато пелюсток, що звужуються на кінцях. Коли жоржина тільки починає розквітати, вона схожа на барвисту кульку або на кольорового їжачка, що підняв свої голки угору. Такий собі позитивний осінній їжачок!

Коли жоржина зовсім розквітне, вона розкривається. Осінні дощі розтріпують її пелюстки та поступово хилять донизу її тонку довгу стеблину. Якщо зрізати квітку, то виявиться, що всередині стеблинки пустота. Таких стеблин на клумбі з жоржинами багато, бо ці квітки не ростуть поодинці. Вони виростають цілою купою та квітнуть на одному тому ж місці багато років.

Листячко жоржини пір’ясте, зовсім звичайне Але хто ж буде звертати на нього увагу! Сама ніжна та гарна квітка, яка, проте, не лякається холоду, є королевою осіннього саду.