Поема «Сон» Тараса Шевченка – викривальна поема, де гостро висміяні потворні, антинародні явища Російської імперії. Форма сну підкреслює жахливість побаченого. Поет через цю форму закликає людей прокинутися, позбавитися жахливого сну.

«Сон» – перший в українській літературі твір політичної сатири. В поемі присутні алегоричні образи, фантастичні події, казкові пересування. Поет неначе летить над країною, бачить жахливі картини поневолення народу, знущання над політичними в’язнями, а потім опиняється в столиці та дивиться на «помазаників Божих» – царя та царицю. Форма сну виправдовує швидку та уривчасту зміну подій та місць пересування. Через фантастичну форму Тарас Шевченко створив довершені сатиричні образи

В поемі сатирично змальовані цар та цариця Російської імперії. Цар – п’яниця, б’є чиновників у пики, схожий на ведмедя. Цариця, немовби «засушена чапля», вона «чогось скаче, бадьориться». Щоб створити сатиричний ефект, поет тут же називає її «диво-царицею». І оцім людям коряться мільйони народних мас! Подивіться, говорить до читачів Тарас Шевченко, подивіться та скиньте з себе ярмо, царі не гідні того, щоб вами керувати!

Таким же чином за допомогою метафор поет створює сатиру на панів, чиновників. Він представляє їх «пикатими, пузатими» годованими кабанами та індиками. Через гостре протиставлення народних мук та зручного життя пустих, бездушних панів поет викликає в читача обурення та закликає до змін, до дії.