Григорій Сковорода став першим українським байкарем, створивши тридцять алегоричних байок. Алегоричних, тому що головна абстрактна ідея передається за допомогою яскравої образності. Мова байок лаконічна та влучна. З них Сковорода склав збірку «Байки Харківські».

Метою написання цих творів з одного боку, було бажання викрити явища, що заслуговують на осуд, критично оцінити явища дійсності, осміяти порочні риси. Наприклад, обмеженість, дурість, дармоїдство.

З другого боку, кожна байка Сковороди навчає певній чесноті, передає досвід мудреця. Григорій Сковорода все життя мав прагнення виправляти вади людей за допомогою моралі та розуму. Саме тому кожну його байку закінчує «Сила», тобто мораль.

Основною темою його байок стає тема праці. В байці «Бджола і Шершень» байкар передає читачам думку про життєву необхідність працювати. Але не просто працювати, а трудитися творчо, відповідно своїх нахилів, свого покликання. Не буде успіху, якщо люди візьмуть на себе невластиві для них способи життя та нелюбу роботу – це демонструє Сковорода в алегоричних образах Бджоли та Шершня.

В байці «Дві курки» Сковорода підкреслює цінність постійного досвіду для успіху. В алегоричному образі Домашньої курки, що ніяк не може втямити, як-то Дика курка літає, байкар відобразив людей, які вважають себе нездатними до праці та успіху. Але їхня біда в тому, що вони ніяких зусиль до цього не доклали.

Байка «Зозуля та Дрізд» розглядає тему праці дещо з іншої точки зору. Тут Сковорода піднімає питання про сенс життя людини. І доходить висновку, що життя має сенс, коли праця людини спрямована на загальне благо. В цьому – щастя людини, яку автор в байці уособлює в особі Дрозда. Зозулі ж, яка живе для себе та підкидає своїх дітей в чужі гнізда, сите життя з усіма розвагами не приносить щастя.

«Багато хто, занедбавши споріднену їм роботу, лише співають, п’ють та їдять. У сім гультяйстві вони терплять їдучішу нудьгу, ніж ті, хто працює без ослабу… Щасливий той, хто поєднав природжену свою роботу з загальною. Вона є справжнє життя» – так пояснює алегоричні образи своєї байки Григорій Сковорода.