Українські соціально-побутові пісні – це пісенна історія життя народу, його суму та радості, економічних та політичних умов існування та виживання. Вони поділяються на козацькі, чумацькі, ремісницькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, наймитські та заробітчанські, бурлацькі, сирітські, а також жебрацькі.

Козацькі пісні є найдавнішими за походженням. Ці пісні ґрунтуються на історичних подіях в України: заснуванні Запорозької Січі, битвах з чужоземними нападниками, гіркій долі полонених та інших. В центрі тут козак-запорожець, його побут, внутрішній світ, почуття, думки, зрештою, часто його смерть на чужині. Він тужить за родиною, за рідною землею: «Ой у лузі, та ще й при березі». Водночас ці пісні звеличують патріотизм, лицарство, мужність та волелюбність українців.

Чумацькі пісні пов’язані з життям та побутом мандрівників. Вони поділяються на сумні розповіді про далеку дорогу, тугу за рідними, іноді про хворобу та смерть в дорозі; а також, навпаки, веселі жартівливі пісні щодо пригоди чумаків на базарі, безпечного повернення додому.

У кріпацьких піснях відображена тяжка доля людей на панщині, почуття людини у рабстві, свавілля поміщиків, що примушують працювати навіть у свята:«А в неділю пораненько…». Ностальгічні мотиви та безправність наймитів та бурлаків відображено у відповідних піснях цієї групи: «Горе мені на чужині», «Ой піду я лугом». Саме наймитські та бурлацькі пісні започаткували в Україні робітничу пісню.

Рекрутські й солдатські пісні в ліричному тоні осмислюють загрозу

тривалої військової служби, примусову розлуку з родиною. Попав у рекрути – означає пропав навіки. Авжеж в позаминулому столітті військова служба в царській Росії становила 25 років, і вона фактично ставила хрест на особистому житті людини та викреслювала його з лав родини, відривала годувальників від старих батьків. За солдатом побивалися, наче за небіжчиком, юнакам щиро співчували. Прикладом може служити пісня «Вилітали орли з-за крутої гори»

Основний мотив жебрацьких пісень — прохання Божої милості в добродійних людей на існування. Гіркі жалоби на незахищеність життя, відсутність ласки рідних відображено в сирітських піснях.

Кожна група пісень відбиває переживання та роздуми певних соціальних груп, викликані обставинами їхнього життя. Часто в піснях народ виливав свої нарікання на важкі проблеми в житті, соціальну несправедливість та війну.