У природі та суспільстві стать людини у великій мірі визначає її призначення. Жінка завжди сприймалася як особлива істота – загадкова, прекрасна. Її краса надихає чоловіків на великі звершення, її здатність давати життя дитині викликає захоплення та повагу. Протягом віків роль жінки у житті суспільства змінювалася – були й темні часи інквізиції, і періоди соціального безправ’я, і радянське зрівнювання статей, коли ролі чоловіка й жінки змішалися навіть в родинах, а крім того з’явилося багато матерів-одиначок та одиноких успішних жінок.

Сьогодні жінка на рівні з чоловіками приймає активну участь у суспільному, економічному та культурному житті світу. Вона стала вільною у виборі способу життя.

Жінка – любляча мати, ніжна кохана, весела подруга, добра вчителька, прекрасна муза, талановита танцівниця, поетеса, тактовний співбесідник, видатний науковець…

Важко вимальовувати будь-які ідеали, бо вони завжди виходять далекими від життя. Та все ж таки, коли думаю про Жінку, саме з великої літери, в уяві постає гарне, усміхнене обличчя, очі, що випромінюють доброту, веселість, мелодійний голос. Від неї йде якась особлива енергія внутрішнього спокою. Навколо Жінки все стає прекрасним – покращується погода, стає затишною оселя, веселішають оточуючі. ЇЇ ніжність, розуміння та співчутливість розтоплюють найсуворіші серця. При цьому Жінка енергійна та творча, іі творчість проявляється в усьому – і в мистецтві, і в науці, і в хатній роботі, і в піклуванні про родину та дітей.

Нажаль, жінкам часто доводиться присвячувати себе важкій роботі та великій родині, забуваючи про все інше. Часто вони жертвують собою заради дітей. Деякі з них уподібнюються чоловікам – стають жорстокими, грубими. Через це згасає їхня краса, залишаються нерозкритими таланти. Хоча, певно, жінки всі різні та хочуть різного від життя і не мають відповідати моєму ідеалу. Тож нехай кожна з них знайде свій шлях до щастя.