Романтизм – напрям у мистецтві та літературі, що виник в кінці 18 століття в Німеччині і поширився по Європі та Америці.

Ознаки романтизму:

– Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини.

– Зображення виняткового характеру у виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної з миром. Це людина не тільки вільна духом, але ще особлива і незвичайна. Найчастіше це одинак, якого не розуміє більшість інших людей.

– Культ почуттів, природи і природного стану людини. Заперечення раціоналізму, культу розуму і впорядкованості.

– Існування «двох світів»: світу ідеалу, мрії та світу дійсності. Між ними існує непоправна невідповідність. Це приводить художників-романтиків у настрій відчаю та безнадії, «світової скорботи».

– Звернення до народних сюжетів, фольклору, зацікавленість в історичному минулому, пошуки історичної свідомості. Активний інтерес до національного, народного. Підняття національної самосвідомості, націленість на самобутність серед творчих кіл європейських народів.

– У літературі та живопису стають популярні розгорнуті описи екзотичної природи, бурхливих стихій, а також образи «природних» людей, не «зіпсованих» цивілізацією.

Романтизм геть відмовився від використання сюжетів про античність, популярних в епоху класицизму. Він привів до виникнення та утвердження нових літературних жанрів – пісенної балади, заснованої на фольклорі, ліричної пісні, романсів, історичних романів.

Видатні представники романтизму в літературі: Джордж Гордон Байрон, Віктор Гюго, Вільям Блейк, Ернст Теодор Амадей Гофман, Вальтер Скотт, Генріх Гейне, Фрідріх Шиллер, Жорж Санд, Михайло Лермонтов, Олександр Пушкін, Адам Міцкевич.