Середньовіччя – період в історії Європи від падіння Римської імперії (5 століття) до епохи Відродження (початок 16 століття). Основні риси культури середньовіччя:

– Пануюча роль релігії і церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує передусім спасіння душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва в основному розглядається як спосіб прославити Бога. Церкві ж приписується роль єдиного посередника між людьми і Богом.

– Духовне, божественне протиставляється тілесному, «низькому», тлінному. Антична культура не знала цього розколу. Середньовічна ж культура в цьому розколі однозначно вибирає духовне.

– Втрачено багато досягнень античності. Однак виникли і розвинулися національні культури народів Європи, що базувалися на фольклорі.

У феодальному середовищі виникає лицарська культура. Лицарський кодекс відображений у жанрах літератури, що виникають в середні століття. Ці жанри створюють культ Прекрасної Дами, високих почуттів, шляхетності, військової доблесті. Це лицарські або «куртуазні» романи, лірична поезія трубадурів, яка виконувалася мандрівними співаками і простою, народною мовою. Популярні сюжети поезії трубадурів – про короля Артура і лицарів «Круглого столу», лицаря Ланселота, Трістана та Ізольду.

Вперше в західній культурі виникає вища освіта – перші європейські університети.

Великим досягненням середньовіччя стала також готична архітектура (собор Паризької Богоматері). Головна особливість готичної архітектури – спрямованість будівлі вгору, до небес, легкість, «відірваність» від землі.

У рамках розвитку національних культур були складені безцінні зразки героїчного епосу європейських народів: «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Слово о полку Ігоревім», «Пісня про мого Сіда».

Видатні представники культури середньовіччя: Мікеланджело Буонаротті, Ієронім Босх, Лоренцо Берніні, Андрій Рубльов, Джефрі Чосер, Фома Аквінський (філософ), Джованні Боккаччо та інші.