Віра – це внутрішнє переконання людини, її особиста правда, істина. Віра буває сильною і непохитною. Буває й така віра, яка здатна розтрощити зовнішні обставини. Люди вірять у Бога, у вищий розум, в ідеї, в інших людей і в самих себе. Від того, у що людина вірить чи не вірить, залежать і її думки, вчинки, поведінка.

Часто віру сприймають як синонім релігії. Але це далеко не одне і те ж. Людина релігійна в першу чергу захоплена обрядами, догмами, історією своєї релігії. Вона ходить до церкви, одягається так, як наказує релігія, дотримується постів, наприклад. Людина віруюча може і не бути такою. Віра знаходиться глибоко в її серці. Віруючий може демонструвати її, а може і не демонструвати, тому що в цьому немає потреби. Але справжня, щира, сердечна віра ніби висвітлює людину зсередини.

Я думаю, що релігійні почуття можна образити, якщо танцювати в храмі, палити священні книги або складати непристойні картинки на релігійні теми. Але почуття щиро віруючої людини образити не можна. Це просто неможливо. Справжня віра не залежить від зовнішніх обставин, від того, що говорять людині. Віра не потребує доказів, цим вона відрізняється від розуму чи знання.

Сильна віра в що-небудь здатна творити чудеса. Людина, невиліковно хвора, вірить, що вищі сили допоможуть йому вилікуватися – і одужує! Юнак вірить в ідею, наприклад, комунізму, і згортає гори заради неї. Дружина вірить, що у її чоловіка все вийде, наприклад, з кар’єрою – і у нього і справді все виходить. Адже, коли в тебе вірять, це дуже сильно підтримує, зміцнює.

Самі важкі моменти в житті – це коли ламається віра в що-небудь, коли вона все ж не витримує. Хтось втрачає віру в любов, хтось розчаровується в релігії, хтось перестає вірити в краще життя. Кажуть, найгірший злочин – це віроломство. Тобто навмисно зламати віру іншої людини в що-небудь, обдурити його віру.

Я не назвав би себе віруючою людиною, але є те, у що я вірю. Це вищий розум, справедливість, те, що кожна людина в цьому світі отримує за своїми заслугами. І ще я вірю в себе, принаймні, намагаюся вірити. У свої сили, в свої хороші якості, в те, що у мене буде своє місце і призначення.