Перейти до вмісту

М. Гоголь «Вечір проти Івана Купала». Зв’язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння

  • від

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха — божий і людський заповіти. М. Гоголь «Вечір проти Івана Купала». Зв’язок з «нечистою силою» як метафора злодіяння

М. Гоголь. Літературна діяльність. Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала»

  • від

Мета: ознайомити школярів із життям і творчою діяльністю М. Гоголя, визначити її значення для української культури; опрацювати ідейний зміст програмового твору письменника, дослідити зв’язок цього оповідання з фольклором; розвивати культуру спілкування, логічне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості М. Гоголя, до рідної Батьківщини — країни визначних мистецьких талантів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. М. Гоголь. Літературна діяльність. Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала»

Література рідного краю. Б. Грінченко «Сонячний промінь»

  • від

Мета: поглибити знання про життєвий і творчий шлях Б. Грінченка; опрацювати ідейно-художній зміст повісті «Сонячний промінь», з’ясувати її проблематику; охарактеризувати образи твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, логічне мислення, уяву, вміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати любов до рідного краю, поважне ставлення до його митців слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Література рідного краю. Б. Грінченко «Сонячний промінь»

Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Поєднання реалізму і фантастики

  • від

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст «Конотопської відьми», зосереджуючи увагу на поєднанні у творі елементів реалізму і фантастики; охарактеризувати образ Явдохи Зубихи; розвивати в учнів допитливість, зв’язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки, орієнтуватись у складних ситуаціях; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати порядність, самостійність у визначенні власної думки, доброту, чуйність, прагнення протистояти злу, жорстокості, брехні. Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Поєднання реалізму і фантастики

Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Іронія і сатира в повісті

  • від

Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті, виокремлюючи і пояснюючи художні засоби сатиричного зображення персонажів на конкретних фактах твору; охарактеризувати образи героїв твору — М. Забрьохи, П. Пістряка, Д. Халявського; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, навички порівняльного аналізу, уміння характеризувати героїв твору, грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до тих, хто не дотримується народної моралі, живе за рахунок праці інших. Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Іронія і сатира в повісті

Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета

  • від

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Г. Сковороди — філософа, просвітителя, поета; охарактеризувати його збірку «Басни харьковскія», зосереджуючи увагу на ідейно-тематичному спрямуванні програмових байок; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст творів; навички виразного читання; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Г. Сковороди, давньої літератури; любов до книги як скарбниці народної мудрості і пам’яті. Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета

Драматургія. Шкільна драма «Владимир» Ф. Прокоповича

  • від

Мета: ознайомити учнів з особливостями шкільної драми, зокрема з твором Ф. Прокоповича «Владимир»; дати уявлення про становлення і розвиток драматургії у давній українській літературі; охарактеризувати вертеп як вид лялькового театрального дійства; розвивати вміння аналізувати, співставляти, виділяти головне, суттєве, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого народних традицій, що уособлюють вселюдські, вічні цінності; пропагувати вертепні традиції у наш час. Драматургія. Шкільна драма «Владимир» Ф. Прокоповича

Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи

  • від

Мета: ознайомити школярів з історично-мемуарною прозою, дати їй загальну характеристику, з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, художні особливості; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічнемислення, кругозір, уміння розповідати з відповідним коментарем, робити висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати патріотизм, повагу до козаків — оборонців України, історичного минулого рідного краю. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи

Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів великої руїни

  • від

Мета: ознайомити школярів з наступним програмовим твором Г. Квітки-Основ’яненка, розкрити його ідейно-тематичне спрямування, особливості зображення життя українців за часів Великої Руїни в «Конотопській відьмі»; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення; вміння грамотно висловлювати власну думку, робити висновки; виховувати почуття поваги до творчості Г. Квітки, інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого рідного краю, наслідків власної праці. Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів великої руїни

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» — перша українська повість нової української літератури

  • від

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю батька української прози; визначити ідейно-тематичну спрямованість твору, ознаки сентименталізму; стисло охарактеризувати головних героїв твору; розвивати вміння виразно читати художню літературу і осмислено сприймати її зміст, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати повагу до творчості митця рідного краю, високі почуття любові до людей, природи, бажання допомогти ближньому. Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» — перша українська повість нової української літератури